Днепропетровский национальный исторический музей

Дніпропетровська газета «Звезда» — «Зоря» як джерело до історії адміністративно-територіального реформування у Подніпров’ї в першій половині ХХ ст.

В статті розглянута та проаналізована інформаційна база місцевої Дніпропетровської газети «Звезда» — «Зоря» як джерела до реконструкції процесу адміністративно-територіального реформування на теренах Катеринославщини – Дніпропетровщини в першій половині ХХ ст.
Ключові слова: газета, «Звезда», «Зоря», джерело, адміністративно-територіальна реформа, губернія, округа, область.

В статье рассмотрена и проанализирована информационная база местной Днепропетровской газеты «Звезда» — «Зоря» как источника к реконструкции процеса административно-териториального реформирования на территории Екатеринославщины – Днепропетровщины в первой половине ХХ в.
Ключевие слова: газета, «Звезда», «Зоря», источник, административно-териториальная реформа, губерния, округ, область.

In the article the informative base of the local Dnepropetrovsk newspaper «Zvezda» — «Sunset» as sources is considered and analysed to the reconstruction of process of administrative-territorial reformation on the walks of life of Katerinoslavschini – Dnipropetrovschini in the first half of ХХ item.
Key words: newspaper, «Zvezda», «Sunset», source, administrative-territorial reform, province, neighbourhood, area.

Дана розвідка по суті є оглядом статей та повідомлень на шпальтах Дніпропетровської газети «Звезда» — «Зоря» з метою встановлення основних етапів адміністративно-територіальної реформи 1920-30-хх рр., виявлення регіональних особливостей впровадження у життя цих змін, їх причинно-наслідкові моменти, які не завжди простежуються по офіційним документам. Власне тема адміністративно-територіального реформування ніколи не втрачала своєї актуальності і удосконалення адміністративного управління та територіального устрою і на сучасному етапі розвитку країни є важливою складовою державного будівництва. З огляду на це увагу дослідників привертає період 1920-30-хх рр., коли кардинально було змінено старий поділ і в ході декількох трансформацій вироблена структура устрою, основні елементи якої залишились і до сьогодні.
Метою роботи є максимально точне виявлення всіх повідомлень та кореспонденцій газети «Звезда»-«Зоря», пов’язаних з адміністративно-територіальними реформами, та, з урахуванням специфічних особливостей радянської преси, визначити найголовніші аспекти, в руслі яких проходило інформування громадськості стосовно цих змін.
Предметом дослідження є висвітлення процесу адміністративно-територіального реформування 1920-30-хх рр. на сторінках газети «Звезда» — «Зоря», а власне об’єкт роботи це – комплекс публікацій та повідомлень даного хронологічно-тематичного шару.
Історіографія проблематики обмежується роботами загального характеру по історії нашого краю, в яких висвітлюється адміністративно – територіальне реформування 1920-30-х рр. на Катеринославщині – Дніпропетровщині. Досить ґрунтовно ця тема розкривається в роботі Л.М.Маркової «Історія географії: адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття», і варто зазначити, що серед джерельної бази цього дослідження вагоме місце займають документальні матеріали газети «Звезда» — «Зоря» [12].
Перш ніж перейти власне до об’єкту дослідження варто сказати кілька слів щодо історії самої газети. Перший номер друкованого органу Катеринославського комітету РСДРП під назвою «Звезда» вийшов 17 квітня 1917 р. [27, с. 4]. Легально «Звезда» друкувалась до 2 квітня 1918 р., з початком австро-німецької окупації вимушена була перейти в підпілля, а в період денікінського владування (1919 р.) перервала свою діяльність і відновила вихід лише в квітні 1920 р. В подальшому «Звезда» стала наймасовішою газетою в краї, тираж її неухильно зростав і на 1928 р. досяг 45 тисяч примірників. Саме з 1928 року «Звезда» (принагідно зазначимо, що під назвою «Звезда» в 1930-ті рр. в нашому місті виходила вечірня газета як орган міському КП(б)У та міськради) поступово почала українізуватися і вже 7 листопада 1929 р. вийшов перший номер газети повністю на українській мові та під новою назвою «Зоря» [29]. Важливим моментом історії стали зміни статусу самої газети зі зміною адміністративно-територіальної структури управління. До 1925 р. «Звезда» виходила як офіційний друкований орган Катеринославського губвиконкому, губернського комітету КП(б)У, губсовпрофа, Дорпрофсожа та райкома металістів. Після ліквідації губернії газета була органом Катеринославського (з 1926 р. Дніпропетровського) окружного комітету КП(б)У, виконавчого комітету, ОСПС, Дорпофсожу та райкому металістів. Під час існування дволанкової системи управління (1930-1932 рр.) «Зоря» виконувала функції органу Дніпропетровського міського комітету КП(б)У, міськради, МРПС та Дорпрофспілки, а від часу створення області, з 1932 р. «Зоря» стала друкованим органом Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У, облвиконкому, облпрофради та МПК.
Саме такий офіційний статус газети вплинув на інформативний дискурс на її сторінках. Враховуючи те, що в означений період преса була основним та практично єдиним каналом інформування громадськості, важливе місце в друкованих матеріалах зайняли різноманітні постанови та директиви як джерело свідчень результатів діяльності радянських органів влади на всіх її рівнях. Принцип, за яким будувалася інформативна структура газети, притаманний в цілому для всієї радянської преси і характеризується концентрацією уваги читачів на найбільш актуальних проблемах, які вирішуються в суспільстві. І до таких важливих суспільно-політичних зрушень відноситься адміністративно-територіальне реформування 1920-1930-хх рр., тим більше, що всі зміни в територіальному устрої країни обґрунтовувалися та проводилися у відповідності до соціально-економічного, політичного та ідеологічного розвитку країни. Старий адміністративно-територіальний поділ на губернії, повіти та волості не відповідав новим господарським та політичним потребам республіки, тому необхідність проведення реформування виникла відразу після утвердження радянської влади. Проте перші суттєві зміни в адміністративно-територіальному устрої країни, які знайшли своє відображення на сторінках газети «Звезда», відбулись в 1923 році. В номері від 14 квітня 1923 р. подається стислий текст доповіді замісника народного комісара внутрішніх справ Черлюнчакевича, де коротко висвітлені головні результати проведеної реформи: в Україні замість 102 повітів та 2000 волостей створено відповідно 53 округи та 706 районів [1, с. 1 ]. Тобто основне завдання здешевлення апарату управління – було виконане, особистий склад низових ланок апарату скоротився на 40 тис. осіб [2, с. 2]. В доповіді вказувалося, що досвідом України користуються всі союзні та автономні республіки, які звернулися до неї з проханням допомоги в проведенні реформ у них [1, с. 1 ], а це свідчить, що Україна першою серед радянських республік успішно провела таку реформу. На Катеринославщині по результатами районування із 13 повітів було створено 7 округів, а із 350 волостей – 87 районів, в складі яких – 968 сільрад. [18, с.2]. Згідно з положенням ВУЦВК сільради мали створюватися в тих населених пунктах, де було понад 1 тис. населення, а поселення з меншою кількістю мешканців повинні об’єднуватися, але щоб відстань їх один від одного не перевищувала 5 верст. Проте на Катеринославщині, враховуючи місцеві умови, частково були порушені принципи цього положення. Так, в сільських пунктах, де населення досягло близько 35 тис. осіб (Великий Токмак, Кам’янське) було створено по 2 сільради, а з огляду на велику кількість розкиданих на далекій відстані колгоспів та хуторів з мізерною кількістю населення не завжди враховувалися вказівки щодо відстані між сільрадами та населеними пунктами [ 17, с. 2 ].
Наступним кроком удосконалення адміністративно-територіального устрою стала ліквідація губернської системи в 1925 році. До цього часу були певні спроби територіальних переділень в Катеринославській губернії, як от в 1924 р. на звітному засідання губвиконкому порушувалося питання про збереження в межах Катеринославської губернії Олександрійської округи та колишнього Генічеського повіту. Про відокремлення від Катеринославщини Олександрійської округи клопотали Полтавщина та Одещина, а колишнього Генічеського повіту – Кримська республіка. В постанові засідання зазначалося що, «исходя из целого ряда соображений, как политического так и естественно-исторического характера, просить ВУЦИК о сохранении в пределах Екатеринославщины как Александрийского округа так и б. Генического уезда» [4, с. 4 ].
Досить ґрунтовно на сторінках газети був висвітлений процес переходу до двохступеневої системи устрою та управління. В газеті «Зоря» від 17 липня 1930 р. була надрукована постанова ЦК ВКП(б) від 15 липня того ж року про ліквідацію округів [23, с. 2 ]. Згідно з постановою термін повної ліквідації округів встановлювався до 1 жовтня 1930 р., тобто до початку нового господарського року. Далі в ряді номерів ( №№ 172, 174, 180, 191, 195, 199, 214) «Зорі» за липень – вересень 1930-го р. друкуються постанови РНК, ЦВК СРСР та УСРР, урядової ліквідаційної комісії, в яких розкривається суть даних перетворень, пояснюються причини змін та організаційні моменти, що з них виходять. Реформування проходило під гаслом «Лицем до колгоспу, до району», і основною метою його було наближення органів влади до населення та здешевлення радянського апарату. Під час ліквідації округ, згідно з вказівками центру, місцеві органи влади мали виходити з теперішніх меж районів та сільрад, не допускаючи їх збільшення, права та обов’язки окрвиконкомів передавалися райвиконкомам, повністю зберігалася мережа національних районів та сільрад, не менш як 90 % відповідальних робітників округи мали від’їхати на роботу до районів [15]. Деякі кореспонденції дають уявлення про труднощі з якими зіткнулася місцева влада в процесі реформування. Так, в номері газети від 12 серпня наводяться приклади відмови службовців від роботи в зв’язку з ліквідацією округи. Відповідальний Магдалинівського райвиконкому Марченко на запит завідуючого організаційним відділом окрвиконкому про перебіг роботи в районі відповів: «Та чого ви пристаєте, яких відомостей, ви ж ліквідуєтесь, то й ліквідуйтесь, а ми будемо «богувать» [6]. Автор повідомлення наголошує, що подібний «саботаж» є типовим для багатьох районних працівників. Невідповідальне ставлення до роботи спостерігалося і серед службовців округового рівня, особливо це було пов’язано з небажанням їхати на роботу до села: «Там є «якась» постанова ЦК про 90 відс., про заборону відпусків відповідальним робітникам та хай там, а поки що зам., зав., та секретар комунгоспу у відпуску, зав Політосу у Криму, зам. Соцзабезу і 4 члени управи окрсуду у відпуску…» — кореспондент закликає боротися з такими «демобілізаційними» настроями, що суперечать рішенням партії [6]. В ряді номерів (№№ 209, 211, 212, 213) «Зорі» нещадно критикується ухилення службовців від відряджень до районів. Як встановила комісія ЦК КП(б)У, на 11 вересня 1930 року «в Дніпропетровському в процесі готування до ліквідації округ були припущені деякі помилки…, адже замість 322 відповідальних партпрацівників для перекидання на село було накреслено лише 245», що становило 76 % від необхідних 90 % [5]. Проте, незважаючи на такі труднощі, Дніпропетровська округа вчасно виконала завдання ЦК партії – в «Зорі» від 14 вересня була надрукована постанова Президії Дніпропетровського окрвиконкому від 8-го вересня про ліквідацію Дніпропетровського та Карло-Марксівського районів зі списком сел та сільрад, які переходили в обслуговування міськради та сусідніх районів з 15.09.1930 року [20], з 16 вересня того ж року ліквідований окружний виконавчий комітет, що по суті стало фактичною ліквідацією округи [13, с. 4].
Але, як виявилось, в плані управління дволанкова система себе не виправдала. Адже, в зв’язку, з соціально-економічними зрушеннями на селі виникла необхідність створення проміжної ланки між центром та районами. В стислому повідомленні про засідання пленуму МПК та МКК 10 лютого 1932 р., на якому виступив перший секретар Дніпропетровського обкому КП(б)У Чернявський В.І. з доповіддю про результати ХVІІ конференції ВКП(б), чітко вказані причини такої реорганізації: «Україна мала 384 райони й було надзвичайно важко і складно із одного Харкова керувати ними. Для наближення керівництва до місць, для посилення конкретного керівництва утворені області» [8]. Згідно з постановою 4-ї позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 р. (затверджена РНК СРСР 27 лютого 1932 р.) до складу новоутвореної Дніпропетровської області увійшло 50 районів ( в їх числі 9 національних: Сталіндорфський, Високопільський, Велико-Янисольський, Ново-Златопільський, Терпіннянський, Коларівський, Молочанський, Каменський та Люксембургський) та 4 міста обласного підпорядкування [16, с. 27 ], але вже 2 липня 1932 р. виходить постанова ВУЦВК про утворення Донецької області в складі 23 районів, 5 із яких ( Велико-Янисольський, Волноваський, Старо-Коранський, Старо-Керменчеський, Старо-Миколаївський) були виділені із Дніпропетровської області [19].
Всі подальші зміни до 1939 р. не мали вже таких принципово нових впроваджень в плані адміністративного управління та носили характер удосконалення територіального устрою. Для Дніпропетровської області це в першу чергу вилилось у зміни внутрішнього районного характеру та в утрату території.
В «Зорі» за 1 червня 1933 була надрукована постанова ВУЦВК від 20 травня 1933 «Про ліквідацію Терпіннянського району та часткові зміни в адміністративно-територіальному поділі Дніпропетровської області». Згідно з постановою 13 сільрад (Астраханська, Матвіївська, Ново-Богданівська, Ново-Пилипівська, Семенівська, Спаська, Старо-Богданівська, Тамбовська, Терпіннянська, Тихонівська, Троїцька, Федорівська та Яснівська), які входили до складу Терпіннянького району, відійшли до Мелітопольського району Дніпропетровської області [24]. Окрім цього в постанові вказувалося про те, що Вербська сільраду Велико-Білозерського району приєднується до території Ново-Сирогізького району.
Важливими в плані висвітлення історії Коларівського національного болгарського району Дніпропетровської області є повідомлення та кореспонденції газети від 10 та 11 вересня 1935 року. В цьому році район святкував 10-річчя від дня створення, і привітальні звернення та листи до районного керівництва висвітлюють певні аспекти розвитку району. Так, болгарський національний район був створений згідно з постановою ВУЦВК від 3 червня 1925 року на території Бердянського округу, де ще з ХІХ ст. мешкало близько 60 тис. болгар-переселенців із Ізмайлівського повіту Бессарабської губернії [7, с 3]. В стислих повідомленнях подаються статистичні дані про економічні та культурні досягнення району на 1935 рік. 10 вересня 1935 року в райцентрі Коларівці відбувся урочистий мітинг, на якому були присутні керівники області та Коларов Василь Петрович, один із діячів болгарського робітничого руху, ім’ям якого і був названий район [25, с. 1].
В 1937 році Дніпропетровська область втратила 9 районів (Олександрійський, Казанківський, Ново-Празький, імені Фріца Геккерта, Петрівський, Ново-Троїцький, Волинський, Велико-Лепетиський, Новгородківський), які згідно з постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 року перейшли до новоствореної Миколаївської області [21, с.1]. Найбільші територіальні втрати Дніпропетровщини сталися в 1939 році згідно з указом президії ВР СРСР, яким було затверджено представлення президії ВР УРСР про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі УРСР. В новоутворену Запорізьку область увійшло 29 районів, 28 із яких були виділені із Дніпропетровської області [26, с.1].
Отже, газета «Звезда» — «Зоря», як джерело до реконструкції адміністративно-територіальних змін на Катеринославщині – Дніпропетровщині в 1920-30-х рр., має вагомий інформаційний потенціал. Повідомлення та кореспонденції газети органічно включаються до основної джерельної бази цієї проблематики в різних аспектах її вивчення. Важливість їх використання полягає не лише в плані висвітлення фактичного матеріалу, а й в плані осмислення, сприйняття громадськістю всіх змін, виявлення їх регіональних особливостей.

Бібліографічні посилання:

  1. 2-я сессия ВУЦИК // Звезда, 14.04.1923, №220.
  2. 4-сессия ВУЦИК // Звезда, 6.10.1923, №392.
  3. Бездоріжжя передає округа районам // Зоря, 11.09.1930, №211.
  4. В губисполкоме. // Звезда, 22.02.1924, №479.
  5. Дамо районам витривалі керівні кадри // Зоря, 12.09.1930, №212
  6. Демобілізаційні настрої напередодні ліквідації округи є, по суті, опортуністичні настрої // Зоря, 12.08.1930, №185.
  7. Десятиріччя Коларовського болгарського району // Зоря, 10.09.1935, №209.
  8. За більшовицьке здійснення історичних та величезних завдань // Зоря, 11.02.1932, № 34.
  9. Залишилось 7 днів бойової роботи. // Зоря, 9.09.1930, №209.
  10. Лицем до села, до району // Зоря, 27.07.1930, №173.
  11. Ліквідація округ // Зоря, 29.07.1930, №174.
  12. Маркова Л.М. Історія географії: адміністративно –територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття. – Дніпропетровськ, 2011.
  13. Оголошення про ліквідацію Дніпропетровського ОВК // Зоря, 24.09.1930, №222.
  14. Округа ліквідувалася – зміцнімо райони // Зоря, 18.09.1930, №217.
  15. Остаточний термін ліквідації округових органів – 1 жовтня // Зоря, 26.07.1930, №172.
  16. Підсилимо пролетарську допомогу селу // Зоря, 14.08.1930.
  17. Пленум губисполкома // Звезда, 19.07.1923, № 299.
  18. Пленум губкома КП(б)У. Районирование и перспективы изминения совапарата // Звезда, 10.10.1923, №369.
  19. Постанова ВУЦВК про утворення Донецької області // Зоря, 2.07.1932, № 149.
  20. Постанова Дніпропетровського округового виконавчого комітету від 8-го вересня 1930 р. // Зоря, 14.09.1930, №214.
  21. Постанова ЦВК СРСР від 22.10.1937 р. // Зоря, 23.09.1937, №219.
  22. Практичні заходи у зв’язку з проведенням ліквідації окружних партійних організацій // Зоря, 19.08.1930, №191.
  23. Про ліквідацію округ // Зоря, 17.07.1930, №164.
  24. Про ліквідацію Терпіннянського району та часткові зміни в адміністративно-територіальному поділі Дніпропетровської області. // Зоря, 1.06.1933, №124.
  25. Свято у Коларовці // Зоря, 11.09.1935, №210.
  26. Указ президії Верховної Ради СРСР про утворення Сумської, Кіровоградської і Запорізької областей в складі УРСР // Зоря, 11.01.1939., № 9.
  27. Чабан М.П. Перші кроки газети // Зоря., № 35, 31.03.2007.
  28. Чабан М.П. Як «Звезда» стала «Зорею» // Зоря, № 43, 21.04.2007.
  29. Час дійти зламу у готуванні до ліквідації округи // Дніпропетровськ. – Зоря, 23.08.1930, №195.
  30. Ширше розгорнімо готування до ліквідації округи // Зоря, 28.08.1930, №199.

Hosting Ukraine Creative Commons