Днепропетровский национальный исторический музей

«Литературный портрет Екатеринослава: 1870-1910 гг.»

Коли було видано першу українську книжку в Катеринославі? Як називалася перша літературна газета та де містилася її редакція? Хто автор першого регіонального фольклорного збірника Придніпров’я? Як називається перший поетичний збірник краю і хто його автор? Яка назва першої збірки оповідань, роману та драматичних творів, хто і коли їх написав? З чиїм ім’ям пов’язані сатира та гумор Придніпров’я? А хто є першим казкарем, автором творів для дітей та упорядником шкільних підручників? Хто переклав і видав для дітей твори класиків світової літератури? Хто зібрав і видав словник української мови? Яка вона – «книжка-метелик»? Який природний камінь та мінерал спокон віку панує в краї, як цар в парі з царицею, хто з вчених написав про них казку? Де заховані скарби запорозьких козаків, як їх віднайти і де про це прочитати? Хто він – духовний лицар Придніпров’я, захисник рідної землі, народу й кожного із нас, яке його ім’я? Який з героїв літератури краю увійшов в історико-культурний простір Придніпров’я, є гідним втіленням історії і слави запорозького козацтва, монументом віковічній мрії людства про найдорожче – про щастя, про любов, вірність, справедливість, свободу, про торжество добра над злом, світлих почуттів над темними силами і заслуговує на увічнення в людській пам’яті не тільки в слові, творах мистецтва а й в створенні пам’ятника? Хто вони – поети, прозаїки, драматурги, казкарі, книговидавці, журналісти, науковці Катеринослава, які стояли біля витоків творення національної культури, літератури, мистецтва, освіти?

Дати відповіді на ці та багато інших запитань – мета літературної виставки «Літературний портрет Катеринослава. 1870-1910-і рр.». Дана виставка – це зібрання літературних раритетів та письменницьких меморій діячів культури та літератури Придніпров’я другої половини ХІХ – початку ХХ століття, які відтворюють творчу палітру краю, що риска за рискою вимальовує його багатоголосий і багатоликий узагальнений художній образ зі своїм індивідуальним обличчям в історії національної літератури. Разом з тим, це велетенський мемуарно-біографічний нарис, в якому представлені літературні портрети багатьох письменників, діячів культури та мистецтва, життя і творчість яких увійшли до скарбниці регіональної та вітчизняної літератури.

Виставка «Літературний портрет Катеринослава. 1870-1910 рр.» грунтується на використанні виключно раритетних книжкових та періодичних видань, архівних документів, іконографічних матеріалів, листів, мемуарів сучасників 80-х рр. ХІХ – поч. ХХ ст., меморіальних речей з фондової колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького, які ілюструють життєвий і творчий шлях цілої когорти творців мистецько-культурних цінностей Придніпров’я, імена та творчі здобутки яких стали знаковими в національному культурному просторі. На виставці вперше поєднанні воєдино пам’ятки писемності, збережені часом і не одним поколінням музейників, які пройшли через низку випробувань цензурою, революціями, війнами, репресіями, бездуховністю, ніби між Сциллою і Харибдою, щоб засвідчити про духовні здобутки і подвиги покоління творчих особистостей нашого краю, які торували тяжкий шлях національного розвитку на межі двох епох. У другій половині ХІХ ст., після Валуєвського та Емського указів, практично не скасованих до 1917 р., і особливо жорстокого наступу на культуру та освіту в Україні, становище української книги, преси, школи, театру було особливо важким. Рушійною силою цього процесу стала жертовна праця українських діячів, яка сприяла народженню справді якісних і високохудожніх українських книжок, газет, часописів. Саме у цей час з художньої літератури виокремлюється дитяча. Маленькі, невибагливо але колоритно оформлені книжечки катеринославських письменників, що вийшли у світ з-під верстатів друкарень Петербургу, Києва, Харкова, Кам’янець-Подільського, Катеринослава у 1880-1910-і рр. не загубилися серед складних перепитій часу і посіли гідне місце серед загальнонаціональних пам’яток писемності, засвідчуючи факт становлення та розвитку української літератури в краї.

Серед писемних пам’яток другої половини ХІХ – початку ХХ ст., зосереджених у фондовому зібранні ДНІМу, унікальна колекція фольклорних збірників, пов’язаних з діяльністю Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Харківського Історико-філологічного товариства, серед яких – перший фольклорний збірник Придніпров’я І. Манжури «Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губ.»; перша українська книжка в Катеринославі «Жар-птиця» А. Кащенка; рідкісні видання творів письменників, чиї життя і творчість пов’язані з Катеринославщиною, а саме – І. Манжури, Б. Грінченка, Д. Яворницького, О. Єгорова, Т. Сулими, А. Кащенка, М. Кузьменка, Г. Кернеренка, І. Труби, Т. Митруса, К. Котова та ін..; перша літературна газета «Степь», перші українські часописи «Добра порада», «Дніпрові хвилі» та перші літературні твори українською мовою, видані у Катеринославі – поетична збірка «Степові думи та співи» І. Манжури, «Дозвілля» М. Кузьменка, збірка «Народних оповіданнь» Т. Сулими, роман-хроніка «За чужий гріх» Д. Яворницького, книга-бестселер «Оповідання про славне Військо Запорозьке низове» А. Кащенка, драми та комедії Г. Бораковського, у тому числі й твори для дітей – підручники, літературні казки, оповідання, художні переклади творів класиків зарубіжної літератури, видані І. Трубою, О. Кривинюк, Оленою Пчілкою, Лесею Українкою; зародження Шевченкіани Катеринослава представлена творами І. Манжури, Д. Яворницького, Т. Романченка, М. Кузьменка, виданнями катеринославської «Просвіти» до 100-літнього ювілею поета.

Усі вони мають загальнонаціональне значення, постільки відіграли важливу роль у розвиткові та становленню української літератури як на Катеринославщині, так й в Україні загалом. Найунікальніші серед них – рукописи, книги з автографами видатних діячів культури, літератури, мистецтва (І. Манжури, Г. Залюбовського, О. Єгорова, М. Бикова, Д. Яворницького, І. Труби, К. Котова та ін.), світлини з сімейного альбому (Єгорових, Бикових, Труби, Кащенків, Котових та ін.), меморіальні речі (О. Єгорова, Я. Новицького, Д. Яворницького, І. Труби), архівні матеріали літературного тижневика «Степь» та катеринославського українського товариства «Просвіта»

Назва першої української книжки на Придніпров’ї «Жар-птиця, або З паном не братайся, в прийми не бери і жінці правди не кажи» молодого письменника-початківця А. Кащенка (за підписом «А. Торішній») стала символом невмирущості традиції української видавничої справи у Катеринославі, одному із головних центрів культурно-мистецького життя та просвітницького руху на Східній Україні, яку він гідно розпочав і продовжив своєю творчістю. Жар-птиця у східнослов’янській народній творчості – казковий птах із сліпучо-золотавим, мов жар, пір’ям, символ щастя, чогось величного, ідеального, чарівне перо якого завжди приносить удачу, щасливу долю. Ні впіймати, ні вбити Жар-птицю не можна, бо не можна вбити сили природи, яка постійно відроджується.

Виставка покликана наблизити відвідувачів, особливо учнів, до скарбів української культури та літератури, зокрема унікальних експонатів музею – писемних пам’яток, які мають історико-культурну цінність; дати змогу почути цікаві пізнавальні факти з літературної історії краю та життя відомих і маловідомих письменників кін. ХІХ- поч. ХХ століття;

  • сприятиме популяризації регіональної та вітчизняної літератури, культури, мистецтва, виховуватиме повагу до духовних скарбів як українського народу, так і всіх народів світу, нестиме естетичну та емоційну насолоду, спонукатиме до творчості нові покоління;
  • закладе ідею створення у місті проекту пам’ятника найунікальнішому літературному герою Придніпров’я Трьомсину Богатирю, який є уособленням літературного портрету Катеринослава – Дніпра, вершиною духовної краси народної та літературної творчості, вартовим урочистої величної ходи всіх учасників літературного процесу Придніпров’я наступних століть в сяєві невмирущої Жар-птиці.

Музей «Літературне Придніпров’я» запрошує відвідувачів на екскурсії по виставці 27, 28, 30, 31 жовтня з 10.00 до 17.00.
2, 3, 4, 6, 7, 9, 10,11 листопада з 10.00 до 17.00.
В тому числі авторські екскурсії Н.Є. Василенко 28 жовтня та 2, 4, 9, 11 листопада.
У суботу та неділю запрошуємо на сімейне відвідування музею  11.00, 13.00, 15.00.
Вхід для дітей безкоштовний.
Телефон для довідок: 0665700701

Авторка виставки: ст. наук. спів роб. музею Наталія Василенко

афиша-литерат.jpg 1.jpg 2.jpg 3.jpg 5.jpg 10.jpg

6.jpg 5.jpg 4.jpg 3.jpg 1.jpg 2.jpg


Hosting Ukraine Creative Commons