Днепропетровский национальный исторический музей

Проблема створення каталогу рукописних Євангелій (на матеріалах Львівського історичного музею)

Рукописна книга, як найдавніша пам’ятка мови, писемності і літератури, посідає особливе місце в системі історичних джерел, відтворюючи і акумулюючи величезний пласт духовного розвитку суспільства. У зв’язку з цим зростає інтерес до древніх рукописів з боку широкого кола науковців і дослідників. Це вимагає створення повних і грунтовних описів і каталогів, що зробить писемні пам’ятки не закритим складом матеріалів, а живим джерелом знань.
Фонд рукописів і стародруків Львівського історичного музею сформований, головним чином, на основі матеріалів бібліотеки Ставропігійського братства, пізніше Ставропігійського інституту. Збірка налічує близько 150 рукописів, з них 38 євангелій. Існує єдиний короткий опис І. Свєнціцького (Опись музея Ставропиигийского института во Львове, Львів, 1908), що, однак не дає повної інформації про стан рукописної збірки.
Каталогізація збірки проводиться за тематичним принципом як найбільш доцільним способом розкриття фондів. Першим етапом тематичної серії описів книг музею є Каталог Євангельських текстів XV—XVII століть. Євангелія належать до так званих пам’яток традиційного змісту. Тому повнота опису кожного окремого рукопису залежить від цінності його у палеографічному, кодикологічному та лінгвістичному аспектах.
Рукописи описано у хронологічному порядку за єдиною схемой), прийнятою за зразок при створенні каталогу. Окрім вихідних даних, докладного зовнішнього опису, де, зокрема, робиться спроба розмежування почерків, вказуються усі наявні мініатюри, зйставки, ініціали та кінцівки, дається характеристика орнаменту! Наводяться також усі філіграні рукописів.
При створенні каталогу увага приділялася також особливостям орфографії євангелій, а тому всі самоназви пам’яток, розділів та окремих частин подаються в орфографії оригіналу. Тексти записів і маргіналій друкуються повністю, з дотриманням особливостей мови і письма переписувачів. Особливістю опису є лінгвістичний аналіз, де, окрім визначення редакції, подається також характеристика місцевих мовних особливостей, що дає змогу вужче локалізувати походження кожного рукопису.
Каталог супроводжується іменним покажчиком, де подається: перелік імен переписувачів, власників рукописів і осіб, які згадуються у записах, а також покажчиком географічних назв. У додатку до каталогу подаються ілюстрації почерків тексту ї записів, орнаментального оформлення, відбитки окремих філіграней.
Значення такого опису полягає в тому, що він повинен бути попередньою умовою для подальшого дослідження і вивчення, рукописних пам’яток.

Ясіновська О., науковий співробітник Львівського історичного музею

Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І. Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.


Hosting Ukraine Creative Commons