Днепропетровский национальный исторический музей

Внесок О.В. Бодянського в поповнення археологічної колекції Дніпропетровського історичного музею

Представлена загальна характеристика матеріалів археологічної колекції Дніпропетровського історичного музею (далі у тексті – ДІМ), зібраних О.В. Бодянським у 30-40-х роках ХХ ст., на тлі біографічних даних про відомого археолога-розвідника.

Археологічний фонд Дніпропетровського історичного музею містить в собі багато колекцій – тематичних, предметних, іменних, хронологічних. Серед іменних колекцій найбільш відомі зібрання Д.І. Яворницького, О.М. Поля, О.В. Бодянського, О.І. Привалова та інших археологів і краєзнавців минулого і сьогодення. Всі вони зробили вагомий внесок в справу археологічного дослідження нашого краю, в справу поповнення музейної колекції.
Зібрання одного із легендарних археологів-розвідників Олександра Всеволодовича Бодянського (1916-1992 рр.) заслуговує особливої уваги і вивчення. Понад півстоліття О. Бодянський досліджував археологічні пам’ятники на берегах та островах Дніпра від Дніпропетровська до Запоріжжя і далі, майже до Херсона. Ним були відкриті всі могильники, сотні поселень, стоянок і городищ Дніпрового Надпоріжжя. Ім’я О.В. Бодянського відоме всім археологам України. А в Інституті археології НАНУ, де він працював близько 30 років, створено спеціальний фонд Бодянського. Його знахідки також зберігаються в Київському історичному музеї, в Запорізькому краєзнавчому музеї, в Національному заповіднику «Хортиця» і в нашому Дніпропетровському історичному музеї. Метою цієї доповіді є загальна характеристика матеріалів (предметний, хронологічний, географічний склад колекції) із зборів і розкопок О.В. Бодянського, які зберігаються в ДІМ, для подальшого їх вивчення дослідниками.
Бодянський Олександр Всеволодович народився 23 вересня 1916 року в селі Петропіль Верхньо-Хортицького району Запорізької області. З малих років він захоплювався старовинними знахідками, а 12-річним хлопчаком вперше побачив на розкопках відомого академіка Д.І. Яворницького. Пізніше, в 1932 році, написав йому листа, де зізнавався, що дуже хоче бути археологом [4, с. 77]. Із подальшого їхнього листування відомо, що Дмитро Іванович дуже прихильно ставився до юного дослідника. Велика різниця у віці не завадила академіку вважати Сашка Бодянського «братом по душі». В одному з листів до нього у 1938 році хворий Яворницький писав: «Дорогий синку!.. Я так виглядав Вас, ледве в димар не покричав, щоб Ви прибігли до мене…Вірте мені, що якби я знов почав заправляти музеєм, Ви б у мене були першим музейним робітником…» [6, с. 154]. Відомо, що перші знахідки, які 16-річний Бодянський приніс до нашого музею у 1933 році, були горщики і крем’яні знаряддя праці. В листі до Д.І. Яворницького від 15 грудня 1933 р. він пише: «Я цього року був у Вашому музеєві і привозив ті речи, що я їх назбирав. Я Вас чекав два дні, але не діждавсь і лишив ті речі в музеї» [4, с. 77]. Із ранніх, довоєнних знахідок О.В. Бодянського (1934 р.; 1936 р.; 1939 р.) в фондах ДІМ зберігаються лише декілька горщиків і глечик, а саме: 1) ліпний гострореберний горщичок з підлощеною поверхнею, знайдений в 1934 р. в насипу кургану «між Кічкасом і В.Хортицею» (А-171); 2) ліпний конусовидний горщичок з вінчиком, увігнутим у середину, знайдений у 1936 р. на о. Сурському, «із кромлеха» (А-272); 3) третя посудина – це прекрасно збережений, достойний будь-якої виставки черняхівський біконічний глечик з широкою ребристою ручкою, з лощеною коричневою поверхнею і сітчастим орнаментом лощеними канелюрами. Він походить із черняхівського могильника в балці Дубовій (с. Новоолександрівка Запорізької області), і знайдений в 1939 р. (А-2124); 4) до довоєнних знахідок можна віднести і нижню частину ліпного горщика, орнаментованого косими насічками, знайденого в 1941 році в балці Круглик (с. Федорівка Запорізької обл.) «біля кам’яних споруд» (А-286).
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Олександру Всеволодовичу було 25 років. Та на фронт одразу його не взяли за станом здоров’я. Перебуваючи на тимчасово окупованій території, він продовжував займатися справою свого життя – дослідженням, розвідками і відкриттям нових археологічних пам’яток. На власні очі він бачив, як спадала вода в Дніпрі, коли підірвали греблю Дніпрогесу. Тут, на оголених берегах, островах і порогах Бодянський встиг зробити багато відкриттів. У нарисі Леоніда Череватенка «Яким голосом озветься земля?», що був написаний до 60-річчя вченого, наведені його спогади про розвідки у ті роки: «…І забороняли, і ганяли, і затримували. Неодноразово. Допитували: хто такий? Чому опинився тут?.. Доводилося їх обдурювати…, щоб вирватись на волю. Брехав усе, що наверзеться. А ще тікав. …Під Запоріжжям казав, що з села, розшукую батьків. По селах – що я із Запоріжжя, хліба хочу виміняти… Тоді всі шукали, як не хліба, то родичів» [6, с. 156]. У спогадах співробітниці Дніпропетровського художнього музею Ніни Павлівни Григораш про діяльність музеїв міста у 1941-1943 рр., вона пише, що по оголеним берегам і островам Дніпра «бродил всё время археолог-самоучка Шура Бодянский – постоянный гость исторического музея. Вероятно, он находил много интересного…Немцы очень интересовались его находками и хотели сделать Бодянского своим проводником, но он обычно надолго исчезал и никто из сотрудников музея не знал его адреса. Потом он снова появлялся, дразнил немцев какой-нибудь необыкновенной находкой и снова пропадал» [3, с. 7]. Безперечно, що для проведення археологічних досліджень на окупованій території недостатньо було вміло втекти або обдурити німців. І, напевно, саме тому Бодянський пристав до дозволених в той час німецькою владою археологічних досліджень на Дніпропетровщині і Запоріжжі. Цю тему зараз детально вивчають науковці ДНУ і ДІМ. Завдяки архівним документам їм вдалося встановити, що у липні і вересні 1942 р. німцями були санкціоновані археологічні розвідки в порожистій частині Дніпра [1, с. 146; 5, с. 386]. Очолював їх професор П.А. Козар, на той час директор об’єднаного художньо-історичного музею. А до складу експедиції увіходив О.В. Бодянський в якості помічника археолога. Йому було видано посвідчення, підписане П.А. Козарем, на право пошуків археологічних пам’яток на території області. І це, звичайно, сприяло безпеці Бодянського на певний термін пошуків. Участь його в розвідках 1943 року і в розкопках зруйнованого бомбардуванням кургану біля с. Волоського теж підтверджується документально [5, с. 388]. Предмети, знайдені під час польових досліджень (понад тисячі од.) передавались до музею. Звичайно, вони не всі збереглися. Згідно даним інвентарних книг у колекції їх приблизно 230 од.: 1) це 5 гранітних зернотерок із балки Башмаки (с. Вовніги Солонянського р-ну) та із «Звонецької скелі» (Солонянський р-н); 2) неолітичні знаряддя праці (гладилки, відбійники, «мотики», крем’яні знаряддя (30 од.) та фрагменти ліпних посудин бронзової доби (52 од.), знайдені нижче Звонецького порогу (Солонянський р-н); 3) знахідки біля Тягинської забори (с. Олексіївка Солонянського району) із поселення пізньої бронзи та давньоруського поселення – фрагменти ліпного і гончарного посуду, абразив тощо (41 од.); 4) предмети середньовіччя із обстежених в 1942 р. поселення та могильника часів Київської Русі – на північ від с. Лоцкам’янка та поселення на о-ві Каменуватиму (м. Дніпропетровськ): фрагменти гончарного давньоруського посуду, фрагмент скляного браслету та залізний ромбовидний наконечник стріли (14 од.); 5) невелика кількість знахідок доби бронзи зберігаються із о. Кодачок (5 од., Дніпропетровський р-н); із о. Кізлевого (6 од., Синельниківський р-н); із балки Майорка (6 од., Дніпропетровський р-н); із б. Звонецької (8 од., Солонянський р-н); із б. Вільної (8 од, Запорізька обл.); 6) у фондах є комплекс предметів із восьми горщиків зрубної к-ри, записаний як «с разведок А.В. Бодянского 1948 г. в порожистой части Днепра» із розмитого могильника на лівому схилі балки Кролівської (с. Федорівка Запорізької обл.). Місце знахідки не підлягає сумніву, а от роки знаходження різні. Згідно шифрам Бодянського на предметах, 4 горщика знайдені були «в 1941 році в кам’яному закладі» (А-8275/4-7), а інші чотири посудини – в 1948р; 7) із знахідок 1942 р. зберігаються і декілька артефактів скіфського часу. Це маленький горщичок із втраченою ручкою (А-388, б. Майорка, Дніпропетровський р-н). Це бронзові наконечники стріл (4 од.) та фрагменти амфорних стінок (2 од.), знайдені «біля розмитого поховання, обкладеного камі


Hosting Ukraine Creative Commons