Днепропетровский национальный исторический музей

До історії культурних товариств національних меншин у м. Дніпропетровську

Історія культурних товариств національних меншин у м. Дніпропетровську бере свій початок наприкінці 80-х — початку 90-х рр. XX ст. В результаті розпаду СРСР і отримання незалежності, в колишніх радянських республіках (в тому числі в Україні) починається процес зростання національної самосвідомості, прагнення отримати не тільки політичного, але і духовного суверенітету. Цей процес охоплює не тільки корінне населення даних республік (зокрема українців), але і багаточисельних представників інших національностей, національних меншин.
На тлі загальносуспільних і політичних процесів у вищезгаданий період розвивається і інший процес, який є предметом нашого дослідження: процес створення офіційних організацій -об’єднань українських громадян різних національностей з метою збереження національних традицій, культури, мови, релігійної самобутності.
Юридичною основою відродження національних культур і створення культурних товариств національних меншин стали «Закон про національні меншини України» від 21.01.1992 р., Указ президента України Л.М.Кравчука «Про фонд розвитку культур національних меншин в Україні» від 29.04.1992 р., а також ст.Ю, 11 Конституції України 1996 р., в яких зазначається:
«Ст.Ю… В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист …. мов національних меншин України.
Ст.П Держава сприяє…. розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України»(1).
Ці законодавчі акти, як і загальнонаціональний «настрій» духовного відродження (згадаймо законодавчі, суспільні, політичні заходи, пов’язані з відродженням української культури) створили сприятливі умови для виникнення багаточисельних культурних товариств національних меншин по всій Україні, в тому числі і в Дніпропетровську.
За даними статистичного довідника. Національний склад населення Дніпропетровської області» в ній мешкають представники понад 97 національностей 121. Найчисельнішими з них (після українців і росіян, які складають основну масу населення області) є євреї (50096 чол.), вірмени (4795 чол.) тощо. (Дані, наведені у цьому довіднику, стосуються останнього перепису населення 1989 р. За останні 10-12 років кількісна характеристика національних меншин дещо змінилася внаслідок міграції). Представники саме цих національностей вели наприкінці 80-х початку 90-х рр. найактивнішу роботу по створенню своїх культурних осередків в нашому місті.
До перших культурних товариств національних меншин належать Дніпропетровське обласне товариство німців «Відродження» (створене 26.11.1989 р.), Обласне єврейське товариство «Культура і милосердя» (грудень 1989 р.), Обласне товариство азербайджанської культури «Азері» (грудень 1991 р.), Дніпропетровське обласне товариство вірменської культури ім. Григора Лусаво-рича (1991 р.), Вірменський культурний центр «Оджах» (1995 р.). На початку створення товариства отримували відчутну підтримку держави, але поступово ситуація змінюється. Як свідчить голова Дніпропетровського обласного товариства вірменської культури Гарегин Арутюнов: «Спочатку нас підтримував обласний виконавчий комітет. Надавались навіть незначні кошти з бюджету. Але в останні роки, внаслідок зрозумілих причин, доводиться шукати інших джерел фінансування…» (3).
Економічні труднощі, як і невиконання деяких законодавчих актів місцевими органами влади призвели до певних обмежень в діяльності культурних товариств. За останні роки в їх структурі спостерігаються зміни, які можуть бути предметом окремого дослідження. Зазначимо лише те, що традиційно активною і багатогранною залишається діяльність Обласного єврейського товариства «Культура і милосердя» (при підтримці Ізраїльського культурно-інформаційного центру) і Обласного «Інтерклубу» на чолі з Рафаелем Ібрагімовим, який об’єднав представників майже всіх національностей, які сьогодні мешкають у Дніпропетровську.
Незважаючи на певні труднощі в роботі культурних товариств існують реальні результати їх діяльності. Щорічно в нашому місті проводяться свята, присвячені Дням незалежності Вірменії, Азербайджану, Грузії, працюють єврейська, вірменська недільні школи. Ще в 1991 р. в нашому місті була відкрита єврейська національна школа (на той час існувало тільки дві -в Києві і Чернівцях)(4).3авдяки активним зусиллям товариства «Культура і милосердя» євреям м. Дніпропетровська було повернено приміщення Дніпропетровської хоральної синагоги, закритої в 1929 р.(5).В середині 90-х рр.. німцям була повернена кірха — єдина пам’ятка духовної і матеріальної культури німецького народу, яка збереглася в Дніпропетровську, але була недоступною для німців-лютеран протягом 70 років (6). Німецьке товариство «Відродження» провело плідну роботу по вивченню німецьких колоній Дніпропетровщини, долі репресованих німців тощо. Товариства вірменської культури ім. Григора Лусаворича і «Оджах», підтримують участь молодого співака Армена Костандяна у фестивалях, надають допомогу ветеранам Великої Вітчизняної війни і афганцям, членам Православної Старообрядової церкви (7), чемпіонці параолімпійських ігор Олені Акопян, розпочали організацію будівництва вірменської церкви у м. Дніпропетровську. Під час свого офіційного візиту в Україну 1997 р. президент Вірменії Левон Тер-Петросян надав високу оцінку діяльності дніпропетровської вірменської громади як найкращої в Україні (8).
За останнє десятиріччя в Дніпропетровську було проведено велику кількість заходів за ініціативою культурних товариств національних меншин. Деякі з них проходили в приміщеннях Дніпропетровського історичного музею (установча конференція німецького товариства «Відродження» тощо). Але в фондах нашого музею ці події не відображені ніякими музейними предметами (за винятком серії фотографій, пов’язаних з святкуванням Пуріму в клубі зенітно-ракетного училища 24:02.1994 р. і святом Тори 15.05.1991 р.). Цей факт ще раз підтверджує актуальність і гостру потребу в дослідженні обраної нами теми в контексті музейної справи. В останні роки в нашому місті сформувалося суспільне культурне явище, яке залишається недостатньо дослідженим. Відбувається чіткий процес становлення, розвитку, трансформації культурних організацій національних меншин, який потребує уваги працівників Дніпропетровського історичного музею та історичної фіксації всіма засобами музейної практики.

Бібліографічні примітки:

  1. Конституція України — К., 1996.
  2. Национальный состав населения Днепропетровской области.- Днепропетровск, 1991.
  3. Восточный экспресс, 1997. №7. с.14.
  4. Материалы к истории евреев Украины.- Днепропетровск, 1993.
  5. «Днепр вечерний», 1990, 6 июля.
  6. «Днепр вечерний», 1990, 9 июля.
  7. «СВ»,1998, № 8, с. 16.
  8. «Днепр вечерний», 1997, 20 сентября.

Автор: Іванка Шерстюк

Джерело: Музей і місто: музеєзнавчі аспекти збереження і відтворення своєрідності міської культури. (Матеріали обласної наук. конф., присвяченої 225-річчю м. Дніпропетровська). – Дніпропетровськ, 2003. – 134 с.


Hosting Ukraine Creative Commons