Днепропетровский национальный исторический музей

Коллекция подарков Л.И. Брежнева в контексте формирования фондов Музея истории Днепродзержинска

Серед численних колекцій музею історії міста Дніпродзер-жинська однією з найбільш атрактивних та експресивних є колекція подарунків Л. І. Брежнєва. Усім відомо, що Дніпродзержинськ — мала батьківщина Леоніда Ілліча, людини, яка протягом 18 років очо-лювала одну з найвеличніших і наймогутніших імперій світу за всю історію його існування. Подарунки політичним діячам підносились завжди. Починаючи з В. І. Леніна, вони передавалися на зберігання в центральні музеї Москви. Відомо, що в 1949 р. у Державному музеї образотворчого мистецтва була відкрита виставка подарунків Й. В. Сталіну, яка проіснувала 3 роки і користувалась великим інтересом у відвідувачів.
Коли на початку 80-х років ХХ ст. наш музей готувався до ві-дкриття експозиції у новому приміщенні, наукові працівники відві-дували чимало музеїв для ознайомлення з іншими експозиціями. Під час одного з таких відряджень у запасниках Центрального музею В. І. Леніна ми побачили багато предметів із зображенням Л. І. Бреж-нєва. На той час вони навіть ще не були до кінця систематизовані. Почались тривалі переговори про передачу подарунків нашого видатного земляка на його батьківщину. Була отримана згода ЦК КПРС, керівництва музею Леніна і Центрального музею революції. І у 1982 р. надійшла перша партія подарунків, а у 1983 р. — друга. За-гальна кількість предметів складає 455 од. Упродовж чверть століття, відколи колекція зберігається у нашому музеї, вона систематизована і постійно використовується. Серед переданих нам матеріалів, як і тих, що надійшли попередньо до центральних музеїв, не було цінних у матеріальному відношенні речей, таких як авто, зброя, дорогоцінні метали і коштовне каміння. Подарунки присвячувались різним датам і подіям: дням народження, ювілейним датам країни, з нагоди відкриття партз’їздів. Після відвідин окремих регіонів СРСР та офіційних візитів за кордон створювались фотоальбоми з хронікою цих подій, які згодом передавались в дар Л. І. Брежнєву. Аналіз колекції дозволив виділити декілька напрямків у її вивченні: класифікацію за технікою виробництва, перелік дарителів, а також простежити географію зібрання. Зупинимося докладніше на кожному з них.
Найчисельнішою групою за технікою виробництва є предме-ти декоративно-прикладного мистецтва. Сюди входять поробки з каменю, скла, фаянсу та порцеляни, ткацькі вироби, різноманітна обробка дерева: різьблення, випалювання, інкрустація і т. і. Слід зауважити, що майже всі дарунки належать до так званого тріумфа-льного стилю з характерною для нього радянською символікою. Світ подарунків відображає не тільки особисті якості і смак адреса-та, але й багато інших характеристик: рівень суспільної свідомості, конкретну соціально-політич-ну ситуацію, взаємовідносини «верхів» і «низів». Тому всі підношення розкривають напрямки формування культа вождя ідеологічними засобами. Цим пояснюється присутність майже на кожному предметі портрета Л. І. Брежнєва. Десятикратно, анфас і в профіль, тиражирується образ Генерального Секретаря. Наприклад, всі без винятку 13 ваз, незважаючи на матеріал, з якого вони виготовлені, навіть скло, супроводжуються портретом, символікою та іншими атрибутами влади.
Якщо продовжувати розглядати вази, то звертає на себе увагу те, що в залежності від місця створення (регіон, область, район) кожна з них носить національний характер. Наприклад, ваза, подарована Військовою Радою Червонопрапорного Середньо-Азіатського військового округу (кераміка, полива КВ-26895), в оформленні має суто середньоазіатські орнаменти. Ваза від трудящих Тамбовської області (дерево, розпис КВ-23254) розписана в техніці хохломського розпису. А в дарунках від українського народу (порцеляна КВ-26903) та від комуністів Київської області (фаянс КВ-23255) характерним є петриківський розпис. Відрізняється декоративною обробкою дерева і ваза від трудящих Івано-Франківської області (дерево, інкрустація, перламутр КВ-26913).
Серед декоративно-прикладних виробів велику групу скла-дають сувеніри різного призначення: настінні і настільні, прикраси, макети виробничих агрегатів, пам’ятні медалі та знаки, ювелірні вироби.     Кожний дарунок розглядається, насамперед, як певний знаковий символ. Так, щоб підкреслити письменницькі досягнення Леоніда Ілліча, працівники олівцевої фабрики м. Слов’янська виго-товили композицію із трьох олівців-гігантів (КВ-24649). Декілька сувенірів присвячені творам «Мала земля», «Відродження», «Цілина» і «Спогади» — Семипалатинський обком КП Казахської РСР по-дарував композицію «Колос і книга «Цілина» (кістка, ріг, дерево, метал, КВ-26531), а від новосибірців була подарована композиція із цих творів, виготовлена із декоративного каміння (КВ-25947).
Ряд сувенірів перебував на робочому столі Л. І. Брежнєва і використовувались за прямим призначенням. Це «чобіток» для олів-ців (чавун, лиття, КВ-24659) від Секретаріату Генсекретаря ЦК КПРС і попільничка «Венера» роботи відомого європейського майс-тра Бурга Шталера (бронза, КВ-24503). Для таких же цілей призна-чалися і стакан для олівців з підставкою (нефрит, КВ-24670) від мі-ністра внутрішніх справ М. А. Щолокова, і композиція із зображен-ням схеми БАМу і озера Байкал (самоцвіти, КВ-26533) від Іркутсь-кого обкому КПРС.
В якості настільних прикрас в колекції представлені такі ком-позиції: схематичне зображення Читинської області (самоцвіти, КВ-26916) від Читинського обкому КПРС, макет перекидного календаря (оргскло, КВ-26535) від Московського обкому КПРС, макет пам’ятника «Прометей» (метал, камінь, КВ-24529) від дніпродзер-жинців. Макетами ж представлені і різні галузі виробництва, як то: морська платформа з нафтовою вежею від нафтовиків Баку (КВ-24486), конвертер для виплавки сталі від металургів Жданова (КВ-24552), вугледобувна машина 1К52Ш від шахтарів Донецька (КВ-24485), турбореактивний двигун від трудящих Московського маши-нобудівного заводу «Красний Октябрь» (КВ-13947). Різноманітні макети робились не лише як суто сувенірні, а й для демонстрації виробничого процесу, тому модель вугільного комбайна в забої від шахтарів Краснодона (КВ-26530) є діючою.
Своєрідними за формою та оформленням є вироби з дерева і по дереву. Різьбленням виконаний подарунок від ВЦРПС — колаж із зображенням окремих місць Дніпродзержинська, пов’язаних з ім’ям нашого земляка. Це будинок, де жила родина Брежнєвих, інститут, де на теплосиловому факультеті навчався майбутній інженер, завод, на якому почалася його трудова діяльність, пам’ятник «Прометей» — символ міста (КВ-24505).
Унікальним подарунком є скрипка, яку автор — бахчисарайсь-кий скрипичних справ майстер І. Ф. Варичев — створив особисто Ле-оніду Іллічу. Про це свідчить портрет адресата на нижній деці ін-струмента, оздоблений інкрустацією (КВ-24501).
Цікаві портрети на дереві. Серед них є як офіційні, де Брежнєв зображений з нагородами, так і сюжетні. Прикладом перших служить подарунок від трудящих Білоруської РСР (дерево, інкрус-тація, різьблення. КВ-24530), других — від Міністерства культури РРФСР «Брежнєв у Ясній Поляні» (дерево, випалювання, КВ-23187), або від родини алуштинських вчителів Шишинських «Брежнєв за робочим столом» (дерево, випалювання, КВ-23188).
Вироби ткацтва та вишивка представлені гобеленами, кили-мами, панно. Своїми розмірами (3х4 м.) вражають два гобелени — подарунки від Курського обкому КПРС та облвиконкому. На одно-му з них — портрет Брежнєва (КВ-24495), на іншому зображення села Брежнєво в Курській губернії (КВ-24547). З великою майстерністю виконані вишивки гладдю. Автор однієї з таких вишивок Т. В. Леви-цька зобразила Л. І. Брежнєва за письмовим столом, це дарунок від Сумського обкому КПУ (КВ-24546), на іншій роботі автора Федіної він у робочому кабінеті з виглядом на Кремль, дарунок від комуніс-тів і трудящих Вінницької області (КВ-23184).
Перейдемо до аналізу іншої групи подарунків. Це речі обра-зотворчого мистецтва, які можна підрозділити на живопис, графіку, скульптуру та лакову мініатюру. Живописні роботи в свою чергу представлені портретними і сюжетними полотнами. Портрети відрі-зняються помпезністю, парадністю, величчю образу, такі як «Леонід Ілліч Брежнєв на Червоній площі» невідомого автора (полотно, олія, 216х130 см.), подарунок від трудящих Ташкента, або «Портрет Л. І. Брежнєва» авторів М. Кривенка і В. Хітрікова (полотно, олія, 138х192 см.), подарунок від Політбюро ЦК КПУ. На сюжетних по-лотнах Брежнєв, як правило, серед трудящих, у гущі мас. Це роботи: «Л. І. Брежнєв серед морських нафтовиків Азербайджану» автора М. Г. Абдулаєва (полотно, олія, 200х234 см.) від трудящих Азербай-джану, «Л. І. Брежнєв на Харківському тракторному заводі» автора А. Л. Насєдкіна (полотно, олія, 220х310 см.), від Харківського обко-му КПУ, «Л. І. Брежнєв на ЗІЛі» автора Б. В. Щербакова (полотно, олія, 114х134 см.), від невідомого дарувальника, «Зустріч Л. І. Бре-жнєва з будівниками Нурекської ГЕС» авторів Г. Яралової та М. Абдурахманова (полотно, олія, 120х110 см.), від будівників Нурек-ської ГЕС.
Серед графічних робіт можна виділити триптих автора С. С. Косенкова «Л. І. Брежнєв — комуніст, боєць, творець» (ліногравюра, КВ-23192) від трудящих Бєлгорода. Ця композиція якнайкраще роз-криває масштаби ідеологічної кампанії з утворення культу вождя. Триптих побудований за типом ікон житія святих, де у центрі даєть-ся портрет «святого», а основні сюжети його «житія» розташовані по периметру. Усе, що ми бачимо на полірованих пластинах і шка-тулках, це, по суті, картини, виконані найтонкішим пензлем, диво-вижно чіткі у своїх деталях. У виробах майстрів Мстери, Федоскіна і Палеха є і портретні, і жанрові роботи. Офіційно і пластично цілісно переданий образ лідера у таких роботах, як «Л. І. Брежнєв у мар-шальській формі» М. Пашиніна (Федоскіно, КВ-24500), дарунок від військових фінансистів-економістів Збройних Сил СРСР, «Портрет Л. І. Брежнєва» майстрів К. і Б. Кукулієвих (Палєх, КВ-24534), від Секретаря ЦК КПРС І. В. Капітонова. Як завжди, єднання вождя і народних мас можна бачити в розпису на скрині «Брежнєв серед робітників», витриманому в колориті старої Мстери (КВ-24508), від Колегії Міністерства автомобільної промисловості СРСР.
Мармур, бронза, мідь, кістка, гіпс — це матеріали, з яких виго-товлені скульптурні подарунки. За винятком однієї роботи «Л. І. Брежнєв серед трудящих Узбекистану» (бісквіт, КВ-24657), від тру-дящих Узбекістану, решта — 10 бюстів. 4 з них — це роботи В. Соніна, заслуженого діяча мистецтв РРСФР, скульптора студії воєнних ху-дожників ім. Б. М. Грекова. Він автор бюста Л. І. Брежнєва, встанов-леного у 1976 році на батьківщині двічі Героя.
Найтиповішими дарунками є вітальні адреси, в яких перелі-чуються всі заслуги адресата: «Видатному діячу Компартії Радянсь-кого Союзу, вірному сину радянського народу, борцю за мир, за іде-али комунізму» і т.і. Крім звичного паперу для їх виготовлення ви-користовувались нетрадиційні матеріали: шкіра, шовк, дерево, ме-тал, декоративне каміння. Наприклад, адреса від групи партійних керівників УРСР виконана на шкірі (КВ-24477), від Іванівського обкому КПРС і облвиконкому — в техніці підлакового розпису (КВ-26419), від ЦК Компартії Санмарино — гравіювання на металі (КВ-26528). Характерна їх особливість полягає в тому, що вітання вкла-даються у футляр, що подібно принципу, який покладено в основу соціальної структури нашого суспільства. Такими зразками є адреси від Сумського обкому КПУ та облвиконкому з портретом-вишив-кою по шовку, футляр — дерево, інкрустація (КВ-24509); від Всена-родного комітету болгаро-радянської дружби — папка з дерев’яною вставкою (різьблення), футляр — шкіра з тисненням (КВ-25954); від комуністів і всіх трудящих Челябінської області — обкладинка із шкі-ри, на якій металеві пластинки з текстом та малюнком — гравіювання (КВ-25949); від шахтарів України — медальйон з портретом — метал, штампування, обкладинка — дерево з металом (КВ-24545); від ЦК Компартії Білоруської РСР — портрет — метал, футляр — різьблення по дереву (КВ-26914); від Колегії Міністерства геології СРСР — обкла-динка з уральської пейзажної яшми (КВ-26412).
Окрему частину подарунків складають книги від авторів та твори і виступи самого Леоніда Ілліча. Це — подарункові та сувенірні видання різними мовами світу, які до того ще й художньо оформлені. Так, лікар-хірург С. В. Самойлова подарувала атлас «Анатомія кровеносних судин серця» із своїм дарчим написом як автора (КВ-26420). В альбомі «Від серця до серця» (КВ-26425) зібрані малюнки 225 юних художників Грузії, що ілюструють книги «Мала земля», «Відродження», «Цілина». Збірники виступів Л. І. Брежнєва і Т. Жи-вкова російською і болгарською мовами представлені в мініатюрно-му вигляді (КВ-26424). А найменше мініатюрне видання має розмір 5,8х4,5 см., із звітною доповіддю ЦК КПРС ХХVІ з’їзду КПРС ес-тонською мовою (КВ-21983). Композиція із книг «Мала земля», «Ві-дродження» та «Цілина» на підставці з уральського каміння видана Пермським книжковим видавництвом.
Хронологію життя і діяльності Л. І. Брежнєва відображають світлини, авторами яких є, як правило, фотокори центральних інфо-рмаційних агенств. До складу колекції входять сюжетні світлини окремих подій та фоторепортажі про численні поїздки країною та закордонні візити.
Тому і географія подарунків широка. Перше місце, звичайно, посідають дарунки з різних регіонів Радянського Союзу: від Далеко-го Сходу до західних кордонів. Представники всіх союзних респуб-лік надсилали трудові рапорти, вітальні адреси і, звичайно, подарунки, які виконувались не завжди на високому художньому рівні. Автори більшості з них лишились невідомими, що свідчить про заорганізований характер підношення. Десятки і сотні художників, народних умільців, ткачів, склодувів, шліфувальників, вазописців, медальєрів, різчиків по каменю, кістці, дереву, гравіювальників по металу, ювелірів, скульпторів, карбувальників, всіх не перелічиш, трудилися над створенням цих подарунків для однієї людини. Лише на картинах, окремих вазах та вишивках присутні прізвища виконавців. Та вони відходили на задній план, тому що вся увага зосереджувалась на адресаті. Наприклад, на вазі, подарованій від Дніпродзержинського міськкому КПУ (КВ-21086), вказані і автор форми, і художники, та головне у ній — це зображення бюста Л. І. Брежнєва на одній із площ міста. Привітати керівника великої держави вважали за честь, а, можливо, й за необхідне не лише країни так званої соціалістичної співдружності. На честь офіційного візиту короля і королеви Бельгії у 1975 р. був подарований розкішний гобелен із рослинним орнаментом ручної роботи (КВ-24536). Географія дарунків не має меж. Тут і металева тарілка з Перу, і подарунковий набір ісламського культурного центру з індуським національним орнаментом, і вітальна адреса від інституту культури ім. Хосе Карлоса Маріатеги з Перу, і зразки грошових знаків республіки Мозамбік, і медаль із зображенням Президента Туніса Бургіби та багато інших.
Якщо розглядати всі ці речі, в очі впадає особливість їх наці-онального походження, регіонального уподобання. Це виразно читається у в’єтнамській аплікації (КВ-26126) від Компартії В’єтнаму, у килимі від іранських політемігрантів, які проживають в Азербайджані (КВ-24550), марійській вишивці (КВ-24548) від трудящих Марійської АРСР, бюсті американського автора Е. Голдфінгера (КВ-26529). Прикрашені образи, позбавлені віку, без природніх зморшків, наділялися характерними рисами тієї чи іншої національності. Таким чином висловлювалась любов і пошана до цієї людини.
Викликає цікавість перелік дарителів: партійні, радянські, профспілкові організації як Всесоюзного, так і обласного рівнів, ко-лективи трудящих і, звичайно, приватні особи, в щирість дарунків яких можна повірити. Хто за власним спонуканням і щирою вірою в нього, хто — за завданням партійних органів і організацій, хто із лю-бові до свого ремесла, а не стільки з вірнопідданих почуттів — ство-рювали свої шедеври.
Щоб підкреслити «геніальні» ратні здібності і досягнення ад-ресата, деякі дарителі підносили йому символи влади. Як то, криш-талева булава від Львівського обкому КПУ (КВ-23259) або козацька шабля і булава від трудящих Ростовської області (КВ-70978). Мініс-терства і відомства для своїх подарунків використовували матеріали, безпосередньо пов’язані з їх діяльністю. Великий портрет Л. І. Брежнєва (96х72 см.) від Міністерства зв’язку СРСР виконаний аплікацією із поштових марок (КВ-24667).
Презенти від приватних осіб теж, у першу чергу, відповідають фаху дарителів. Так, французький художник Н. Леже створив мозаїчний портрет Л. І. Брежнєва розміром 180х140 см. із різноко-льорових шматочків смальти (КВ-26125), а відомий вірменський майстер А. Аганесян — мікромініатюрний барельєф на золоті в 1300 разів менший від зерна рису (КВ-26137). Цікавий такий момент. До подарунка І. Ф. Варичева  — скрипка, про яку вже йшла мова, — був доданий папірець з Кримського обкому партії: «…житловою площею забезпечений… як людина характеризується позитивно, компроме-туючих даних немає». Виходить, треба було бути вкрай чесною людиною, щоб мати право зробити дарунок.
Люди жили тим життям і тим часом, були щирими, животре-петними у своєму ставленні до лідера країни, вірили у світле майбу-тнє. Такою натхненною роботою є вишивка інваліда І групи, жінки, яка 40 років була прикута до ліжка (НДФ-9079). Мешканка села Сині Липяги Воронезької області створювала свій подарунок лівою рукою, бо права недієздатна. Під портретом вишитий напис: «Бреж-нев Л. И. Неутомимый борец за мир и счастье всего человечества», а на зворотньому боці — послання до адресата з описом її життя. Ще один приклад щирого відношення і поваги — саморобна дерев’яна скриня, оздоблена металевими пластинами, які утворюють узор у вигляді національного узбецького орнаменту. А на внутрішньому боці кришки таким же чином виконана картина на тему миру. Це дарунок автора Х. Зубайдова, мешканця Самаркандської області Узбецької РСР (КВ-13948).
Речі, що представлені в колекції, говорять про глибоке дже-рело натхнення їх виконавців. Тому вони викликають великий інте-рес у глядачів, який сьогодні, навіть, зростає, як і інтерес до самої особистості Л. І. Брежнєва. Частина дарунків увійшла до стаціонар-ної експозиції музею історії міста «Л. І. Брежнєв та його час».
Уперше виставка предметів із колекції експонувалась у на-шому музеї у 1990 р. Її автори через подарунки зробили спробу фі-лософського осмислення політичної особистості в історії. Відтоді з виставкою ознайомились мешканці Києва (1991 і 2003 р.), Твері (1991 р.), Керчі (1992 р.), Дніпропетровська (1998, 2005, 2006 рр.), Ялти (1999 р.), Миколаєва (2001 р.), Одеси (2006 р.). За всі  роки експонування подарунків виставка завжди викликала неоднозначні відгуки у відвідувачів. Одні згадували про тодішні проблеми і нега-разди: відсутність свободи і демократії, товарний дефіцит, систему блатів і зв’язків. Інші, навпаки, жалкували за минулим, яке вбачалось у рожевій гамі чи не ідеального суспільства соціальної рівності і справедливості.
У грудні 2006 р. виповнилося 100 років від дня народження Л. І. Брежнєва. До цього ювілею працівники нашого музею підготували розгорнуту виставку подарунків. Кореспонденти багатьох газет і телеканалів не лише України, а й близького зарубіжжя відвідали музей з метою подальшого використання відзнятого матеріалу в ЗМІ. Підсумком вивчення і популяризації колекції стало видання каталогу «… І особисто Леоніду Іллічу» [1, 90], в який увійшли 87 предметів. Він побудований за принципом систематизації речей за технікою виконання. Супроводжується зверненням до читачів місь-кого голови Дніпродзержинська О. Захорольського, вступною стат-тею про особу Л. І. Брежнєва в ракурсі історичного часу, короткою характеристикою колекції та його біографічними даними.
Таким чином, колекція, яку ми зберігаємо, несе в собі відбиток епохи і особистості, яка її втілює, чого цілком достатньо для уважного, шанобливого ставлення до брежнєвських дарунків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. «… І особисто Леоніду Іллічу». Каталог колекції дарунків Л. І. Брежнєва із фондів музею історії міста Дніпродзержинська. Художнє видання. — Дніпро-петровськ: ІМА-прес, 2006. — 90 с. (Українською та російською мовами).

Автори: Сердюк М.П., Коломійчук О.І.


Hosting Ukraine Creative Commons