Днепропетровский национальный исторический музей

Статистичний аспект науково-просвітницької діяльності музею

В сучасній музейній практиці досить активно проводяться дослідження, які дають можливість вивчення й аналізу музейної аудиторії за різними аспектами. Вивчаються вікові та соціальні характеристики, вплив музею на формування світогляду та накопичення знань як учнівської молоді і школярів, так і дорослих відвідувачів, фактори впливу на показники відвідування, зміни вподобань сучасного відвідувача і т.і. [1]. Нас зацікавили статистичні показники. Завданням дослідження  було розглянути організовану музейну аудиторію шкільного віку та   учнівської молоді. Ця категорія завжди давала високий відсоток відвідувань від загальної маси відвідувачів (50-70%). На активність відвідування музею зазначеною аудиторією впливає багато факторів: навчальний процес, зацікавленість педагога, місцезнаходження навчального  закладу, навіть погода і т.і. Треба враховувати і своєрідну сезонність відвідувань музею. Для нашого міста це березень/квітень-червень і  жовтень-листопад. Особливо зазначимо, що на сучасному етапі музей має серйозну конкуренцію з боку сфери послуг і розваг. Скромна реклама музейного продукту, нажаль, не може достойно кон-курувати з  агресивним просуванням ринку розваг. І саме зазначена вікова ка-тегорія виявляється найбільш психологічно незахищеною від впливу сучасної реклами. Вважаємо, що сукупність цих причин певною мірою позначилася на відвідуванні музею учнями шкіл: 2002 р. – 58%; 2004, 2005 р. – 56%; 2006 р. – 42%; 2007 р. – 41%; 2008 р. – 40% від загальної кількості відвідувачів. Саме тому головна мета цього дослідження – проаналізувати динаміку потреб зазна-ченої вікової групи і, зважаючи на вказані проблеми, знайти шляхи залучення до співпраці з музеєм. Хронологічні рамки дослідження – 2005-2008 роки.
В арсеналі музейної діяльності є декілька напрямків науково-просвітницької роботи. За останні роки в Дніпропетровському історичному музеї ім. Д.І. Яворницького, як і в усіх музеях України і пострадянського простору, велику увагу стали приділяти виставковій роботі, створенню різних програм для цільових аудиторій. Але найбільш     сталою, розповсюдженою, апробованою формою залишається екскурсія. В дослідженні, насамперед, нас хвилювало співвідношення тематичних і оглядових екскурсій, розподіл тематичних екскурсій по вікових категоріях шкільної аудиторії, теми, які мають пріоритет у всіх вікових категоріях. Екскурсію визначають як колективний огляд музею, визначного місця, виставки і т. ін. з науковими, пізнавальними, освітніми, виховними цілями, а також для отримання естетичного та емоційного задо-волення, здійснюваний під керівництвом фахівця-екскурсовода за визначеним маршрутом [2]. Зміни, які відбуваються в світовій музейній справі, не могли не відбитися і на екскурсії, яка є однією з форм      музейної комунікації. Сучасна екскурсія використовує нові методичні прийоми, які відповідають сучасним підходам, орієнтованим на активізацію відвідувача, створення партнерських відносин між аудиторією і екскурсоводом, пробудження творчих здібностей відвідувача.
Аналізуючи екскурсійну статистику, нагадаємо, що ми розуміємо під огля-довими і тематичними екскурсіями. Оглядовою є екскурсія, яка пропонує знайомство з усією експозицією. Це екскурсія багатотемна, тобто розкриває різні аспекти історії міста, краю, регіону. Хронологічні рамки оглядової екскурсії – з найдавніших часів до сьогодення. Тематична екскурсія присвячується розкрит-тю конкретної теми, проблеми [3]. Ми враховували до цієї групи також екскурсії по музейних виставках і так звані «виїзні» екскурсії, які співробітники про-водять в       навчальних закладах.
Після проведення аналізу можна впевнено говорити про більший попит на оглядові екскурсії: 56% від загальної кількості екскурсій     зазначеної категорії відвідувачів. На наш погляд, така ситуація не є  позитивною. Як свідчать, ре-зультати психолого-соціологічних дослід-жень, зокрема і нашого музею, діти, особливо учні молодшої і середньої школи, невзмозі за 45 хв. – 1,5 год. опанувати запропонований їм матеріал. В результаті в уявленні дитини залишається загальний образ    музею як чогось великого, можливо, й цікавого, але конкретних знань, понять не залишається [4]. Безумовно, деякі викладачі потім приводять дітей на тематичні екскурсії, але це дуже невеликий відсоток.
Якщо аналізувати розподіл оглядових екскурсій по вікових категоріях, то бачимо наступну картину. З загальної кількості оглядових   екскурсій на 58 кл. виходить 35%, учнівську молодь (вузи, коледжі) – 31%, початкову школу – 22%, 911 кл. – 12%.
Тематичні екскурсії складають 44% від загальної кількості організованих екскурсій зазначеної вікової категорії. А в середині самої  тематичної групи показники розподілилися наступним чином: 58 кл. – 33%, 911 кл. – 26%, 14 кл. – 22%, учнівська молодь – 19%. В групі  тематичних екскурсій ми виокремили своєрідні підгрупи: тематичні в      постійній експозиції, екскурсії по виставках, «виїзні» екскурсії. Найбільш зацікавленою в екскурсіях в постійні експозиції виявилася категорія 911 кл. (34%) і 58 кл. (29%). Трохи менше у учнівської молоді (23%), і зовсім невеликий відсоток початкової школи (14%).
В музеї на сучасний момент 8 зал постійної експозиції. Кожній залі відповідає одна чи кілька тем:
1 зала. Степове Придніпров’я в стародавні часи;
2 зала. Край в ХІVХVІІІ ст. Історія запорозького козацтва;
3 зала. Катеринославська губернія кін. ХVІІІХІХ ст.;
4 зала. Край в 18611917 рр.;
5 зала. Катеринославщина в роки революції і збройних змагань 19171920 рр.;
6 зала. Край в 19211941 рр.;
7 зала. Дніпропетровщина в роки другої світової війни;
9 зала. Виставка «Це не повинно повторитись»
Аналізуючи попит на конкретні теми, бачимо, що найчастіше замовляють теми:

  • «Голодомор 193233 рр.» – 34% (911 кл., 58 кл.) – 6, 9 зали;
  • «Наш край в роки Великої Вітчизняної» – 19% (911 кл., 58 кл.,   учнівська молодь) – 7 зала;
  • «Історія запорозького козацтва» – 17% (58 кл.) – 2 зала;
  • «Наш край у сиву давнину» – 13% (58 кл.) – 1 зала;
  • «Новий рік в музеї» – 9% (14 кл.) – наскрізна: 14 зали.

Решта тем склала 8%. Зала № 4 залишилась поза межами зацікавленості цієї категорії відвідувачів. Такі результати не здивували нас. Адже вже давно чекаємо на повну реекспозицію зали № 4, яка не є привабливою для сучасного відвідувача. Зала № 3 також потребує    часткової реекспозиції. Треба зазначити, що показник екскурсії «Новий рік в музеї» (9%) відноситься повністю до 2008 року. Саме в цьому році ми запропонували цю святкову інтерактивну екскурсію. Це дозволило збільшити кількість відвідувачів з початкової школи в період, коли вчителі взагалі намагаються не вивозити дітей. Можна сказати, що за багато років в грудні наші зали не були пустими.
Виставки затребувані у 58 кл. (38%) і 911 кл. (30%). Учнівська молодь менш активна (26%). Молодша школа майже не відвідує виставки (6%). Найбільш затребуваними стали виставки, присвячені етнографічній тематиці («Музика та кольори України»), історії краю («Спадщина Д.І. Яворницького», «Калнишевський та його доба»,    «За честь та відданність» про почесних громадян міста, «Пектораль. Повернення…»), культурологічні («Свідки століть» – колекція годинників), історії культів («Православна ікона»). Такі показники для    постійної експозиції і виставок цілком закономірні. Адже в середній і старшій школі відвідування музею майже завжди пов’язано з учбовим процесом. Крім того, ми активно співпрацюємо з управлінням освіти і науки міста, особливо це стосується виставкової діяльності. Перед відкриттям виставки ми готуємо відповідний лист на управління, в якому надаємо концентровану інформацію про виставку, термін і режим роботи. В свою чергу, управління складає графік відвідування школами міста цієї виставки. Цю ситуацію можна розглядати двояко. З одного боку, передбачаємо закиди у примусовості такого відвідування, і таким      чином, в отриманні невеликого коефіцієнту корисної дії. Але, з іншого боку, навіть, випадкове відвідування може стати початком довготривалого співробітництва. І це вже цілком залежить від співробітника, який буде працювати з групою. В цьому і полягає наша першочергова задача.
«Виїзні» екскурсії зовсім не замовляють для учнівської молоді,    дуже мало для учнів 911 кл. (8%). Найбільш зацікавлена в цій формі роботи початкова школа (61%). Це й не дивно, бо, як вже йшлося, вивезти маленьких дітей за межі школи, особливо восени і взимку досить складно, тому вчителі радо зустрічають музейників в шкільних класах. Приємно, що показники 20072008 років набагато вищі у порівнянні з 20052006 роками. Для 58 кл. «виїзні» екскурсії складають 31%.
Треба згадати і про такий важіль відвідуваності, як знаменні дати і свята, які можуть допомогти залучити школярів (та й не тільки їх) до музею. Яскравим прикладом цього стала екскурсія «Новий рік в музеї». Безумовно, відома музейникам і ситуація, коли 9 травня, 22 червня, в день визволення міста від фашистської окупації (для Дніпропетровська це 25 жовтня) кількість шкільних груп зростає. Крім традиційних    експозицій – «Наш край в роки Великої Вітчизняної війни» та діорама «Битва за Дніпро» – в музеї розроблено «виїзне» заняття «Листи з   43ого» [5]. А з 2009 року введено в роботу тематичну інтерактивну екскурсіюпошук для 68 класів, під час якої учні спочатку отримують завдання, а по його виконанні стають активними учасниками екскурсії.
Отже, зважаючи на отримані результати, можна окреслити напрямки роботи музею з шкільною та молодіжною аудиторією. Безумовно, є питання, які дуже складно вирішити терміново. Наприклад, проведення реекспозиції окремих залів музею. Ця робота потребує немалих коштів. Але тримати ці питання на порядку денному необхідно. Бо чим цікавішою і більш відповідною до потреб сучасної аудиторії буде наша експозиція, тим більше відвідувачів ми побачимо в залах музею. Крім змін в експозиціях, постає питання і технічного оснащення музею. Не секрет, що музеї сучасної України не мають можливості використовувати новітні технології, які, до речі, допомогли б вирішити кілька проблем. Поперше, сучасне технічне оснащення могло б урізноманітнити процес засвоєння інформації відвідувачами. Адже відомо, що однакових відвідувачів не буває: люди по різному сприймають і засвоюють інформацію. Існують теорії, які виділяють 4 типи відвідувача, різні стилі навчання [6]. І для кожного типу потрібен свій стиль подання інформації, знань. Сучасне оснащення експозицій аудіо, відео, комп’ютерною, охоронною технікою допоможе підняти музей на вищий рівень комунікації, зробити музей місцем, де відвідувачі переживають подив, захоплення, розуміння індивідуальних потреб. Крім того, вирішить ще одну важливу проблему – небезпечне і якісне зберігання музейних предметів в експозиціях.
Питання, які ми спроможні вирішити, – це, в першу чергу , розробка тематичних екскурсій для різних вікових категорій шкільної аудиторії. Наприклад, екскурсії «Новий рік в музеї» для середньої школи. Тим більше, що попит на неї вже існує. Ми отримували замовлення, і вчителі були розчаровані, дізнавшись, що ця тема розроблена тільки для молодшої школи. Треба звернути увагу і на створення проектів для учнівської молоді, накшталт нічних екскурсій, своєрідних історичних квестів, історичних реконструкцій і т. ін. Під час підготовки будьяких тематичних екскурсій і, взагалі, музейних заходів треба робити ставку на інтерактивні методи, на залучення цієї цільової аудиторії до безпосередньої участі в дійстві. Практика свідчить, що це – безпрограшний варіант. Задоволеними і, головне, з бажанням повернутися до музею залишаються і діти, і вчителі.

Бібліографічні посилання:

  1. Аметова Л. Факторы влияния на музейную аудиторию / Музей, 2008, № 2. –С. 77.
  2. Вайдахер Фрідріх. Загальна музеологія. – Львів: «Літопис», 2005. – С. 189197.
  3. Жвитиашвили Н. Музейное образование взрослых в Великобритании: політика и практика / Музей, 2008, № 12. – С. 4.
  4. Кіфт Аннеке ван де. Вивчення відвідувачів / Музей: менеджмент і освітня діяльність. – Львів: «Літопис», 2009. – С. 197.
  5. Кіфт Аннеке ван де. Цільові групи / Музей: менеджмент і освітня діяльність. – Львів: «Літопис», 2009. – С. 147.
  6. Козиев В. Изменился ли посетитель меняющегося музея / Музей, 2008,      № 12. – С. 20.
  7. Медведева Е. Детский музей глазами психолога и соціолога / Музей, 2008, № 3. – С. 58.
  8. Петрунина Л. Современное искусство в восприятии молодежи / Музей, 2008, № 12. – С. 26.
  9. Піддубний І.А., Томюк Д.М. Соціальнопсихологічні дослідження закономірностей і механізму сприйняття відвідувачами експозицій. (На прикладі Чернівецького краєзнавчого музею) // [Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез…)]. Д.: –1999. – С. 165.
  10. Шилова Л., Жульникова С. Путешествие в страну двух эпосов // Музей, 2008, № 3. – С.47.
  11. Музейное дело России // Под общей редакцией Каулен М.Е. – Москва, 2003. – С. 470.
  12. Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство // К.: «Альтерпрес», 2007. – С. 32.
  13. Музейное дело Росии. Москва, 2003. – С. 472.
  14. Капустіна Н.І. Музей і відвідувач // З минувшини Подніпров’я. Дніпропетровськ, 1995. – С. 22.
  15. Капустіна Н.І., Гайда Л.О. Психологосоціологічні дослідження ефективності музейних програм і занять для школярів // Музей і майбутнє. Дніпропетровськ, 1998.
  16. Музей і відвідувач. Методичні розробки, сценарії, концепції. Дніпропетровськ, 2005. – С. 48.
  17. Тіммер Діана. Стилі навчання в музеї / Музей: менеджмент і освітня діяльність. – Львів: «Літопис», 2009. – С. 53.

Автори: Капустіна Н.І. — директор ДІМ, Гайда Л.О. — зав. відділом науково-просвітницької роботи ДІМ

Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.


Hosting Ukraine Creative Commons