Днепропетровский национальный исторический музей

Науково-дослідна робота Черкаського обласного краєзнавчого музею

Музейні заклади є унікальним результатом історико-культурних   досягнень цивілізаційного розвитку, що виконують специфічні, притаманні лише ним, завдання: збирати, зберігати, досліджувати та експонувати матеріальні і духовні надбання – реальні автентичні та оригінальні об’єкти людської діяльності. Саме музеї створюють можливість прямого контакту з першоджерелами знань та інформації на відміну від інших засобів масової комунікації, що і є їхньою виключною особливістю та неповторністю.
Тому проведення музейних наукових досліджень головною метою ставить розкриття змісту музейного зібрання і його значення для суспільства. Оскільки музей є багатофункціональним закладом, то і його наукові дослідження мають комплексний та різнобічний характер. Тут в області музейної діяльності слід також принципово розрізняти дослідження та наукову діяльність [1].
Черкаський обласний краєзнавчий музей – один із провідних науково-дослідницьких закладів та важливий науково-методичний центр у галузі розвитку музейної справи в області. Тут працюють наукові співробітники, що мають значний досвід роботи і цікаві доробки як у     науково-фондовій, науково-експозиційній, так і у науково-дослідній  роботі.
Науково-дослідна робота є основою практично всієї діяльності музею і проводиться в широкому діапазоні, що зумовлено специфікою  музейного закладу. Це – і наукове комплектування фондів, наукова  організація обліку, збереження, консервації і реставрації колекцій.   Завершальним етапом такої багатогранної роботи є ретельне дослідження пам’яток, що зберігаються у фондах, атрибуція, класифікація,     систематизація, що дає можливість створювати каталоги, бібліографічні довідники тощо [2]. Окрім цього напрямку, головними завданнями   наукової роботи музею є вивчення історії краю та актуальних проблем сучасності, музеєзнавства і теорії музейної справи, дослідження та    наукова обробка музейних реліквій та колекцій, опрацювання тем та матеріалів, пов’язаних з експозиційною роботою, розробкою концепцій та концептуальних рішень. Також підготовчі етапи наукових експедицій по збиранню матеріалів, наукова робота, пов’язана з визначенням     музейних предметів, виявлення середовища, в якому вони побутували,  є невід’ємною частиною діяльності музею. Адже тільки у комплексному поєднані різних напрямків досліджень музей створює для відвідувачів можливість контактувати з першоджерелами, які представлені в експозиції та зберігаються в фондах [3].
Суто музейними видами наукової роботи є питання створення експозиції, збір музейних матеріалів та вивчення фондових колекцій. Основними видами діяльності в цьому напрямку є написання концепцій, тематико-експозиційних планів, вивчення окремих тем та підготовка до проведення експедицій, а також атрибуція, класифікація і систематизація музейних матеріалів багатотисячної колекції, що сприяє розширенню джерельної бази і самої історичної науки. Завдяки дослідженням      музейних працівників у науковий обіг вводяться нові джерела з різної тематики історії рідного краю [4].
Також важливими є дослідження в галузі профілюючих наукових дисциплін: археології, етнографії, краєзнавства, нумізматики, вексилології, геральдики, генеалогії, сфрагістики, валеології, епіграфіки та інших допоміжних історичних дисциплін. Головна цінність і одночасно складність введення в науковий обіг музейних колекцій полягає в тому, що музейні предмети здебільшого той тип джерел, в яких інформація кодується інакше ніж у звичних для історика писемних джерелах. Тому в результаті широкого використання музейних колекцій у наукових   дослідженнях буде не тільки отримана нова інформація, а й збільшиться арсенал методів джерелознавчого аналізу [5].
Приділяють увагу наукові співробітники і розробці методичних посібників та рекомендацій, що розкривають як зміст і форми тих чи інших напрямків музейної роботи, так і методи наукової організації     музейної роботи. Тут важливим є вивчення історії музею, питання наукового і архітектурно-художнього проектування експозиції, організації на наукових засадах екскурсійної та просвітницько-масової роботи.
Для проведення досліджень музей має і значну джерельну базу – велике зібрання пам’яток природи, історії та культури, які визначають теоретичні й практичні завдання наукової діяльності. Відомча наукова бібліотека музею нараховує декілька тисяч видань, серед яких значна кількість довідкової та спеціальної професійної літератури. Тут зберігаються цікаві видання попередніх століть і сучасні, серед них є унікальні твори видатних українських письменників, наукові доробки відомих вітчизняних вчених та дослідників.
Уся науково-дослідна робота здійснюється за планом, затвердженим науково-методичною радою музею. У музеї працює творчий колектив наукових співробітників, що мають досвід проведення наукової роботи і гідно виконують досить значний обсяг досліджень та використовують їх у своїй діяльності. Так, головний зберігач фондів Мухова Валентина Олексіївна проводить значну роботу по науковому комплектуванню  фондів, атрибуції музейних матеріалів, очолює експертну комісію по визначенню цінностей та їх історичного значення. Працівники цього відділу створюють картотеки, колекційні описи та каталоги, які потрібні для експозиційних відділів та полегшують пошук предметів з різних груп збереження.
Відділ етнографії (заввідділом Литовка Вікторія Миколаївна) значну увагу приділяють збору етнографічних матеріалів регіону, їх науковому опрацюванню, постійно співпрацюють з народними майстрами, і як наслідок створюють змістовні, виконані на високому науковому рівні виставки автентичних предметів. Цікавими є постійно діючі виставкові цикли за темами «Традиційні ремесла та промисли кінця ХІХ – початку ХХ ст. на Черкащині», «Народні та релігійні свята та обряди», де експонуються унікальні матеріали, що були зібрані і науково опрацьовані.
Для відділу природи (заввідділом Волик Валентина Павлівна)     головною є експедиційна робота, яка дає можливості щороку поповнювати гербарії, вивчати природні багатства краю та доповнювати експозиційні комплекси і фонди новими надходженнями. Старшим науковим працівником відділу природи Селіверстовим Микитою Михайловичем проведена на високому науковому рівні дуже кропітка робота по       вивченню унікальної зоологічної колекції О.В. Носаченка, результатом якої стало видання каталогу та ряду публікацій в наукових журналах, виступів на конференціях, створення нового тематичного комплексу в експозиційному залі № 4 [6; 7].
Наукові працівники таких відділів як археології (Сиволап Лариса Григорівна) [8], етнографії (Литовка Вікторія Миколаївна) [9], історії краю (Ганницький Сергій Григорович [10; 11], Мазуренко Ольга Семенівна [12; 13], Загоріна Раїса Кузьмівна [14]), Борщ Микола Іванович та заступник директора з наукової роботи Нестеренко Валентина Іванівна [15; 16; 17] беруть також активну участь у Всеукраїнських науково-практичних та краєзнавчих конференціях, співпрацюють із місцевими засобами масової інформації. Вже традиційними стали цікаві зустрічі в прямому ефірі телестудії «Рось» та виступи з повідомленнями по місцевому радіо. Така форма роботи знайомить значну аудиторію із новими здобутками музею, його проблемами та дослідженнями. Проблема так званих «білих плям» в історії рідного краю плідно вирішується працівниками відділу сучасної історії, які почали активно вивчати раніше недоступні архівні матеріали. У центральному державному історичному архіві м. Львова старший науковий працівник Валах Тетяна Петрівна досліджує тему «Національно-визвольні змагання 1916-1921 рр.», а у архіві СБУ в Черкаській області заввідділом Мазуренко Ольга Семенівна знайшла матеріали про масове знищення інтелігенції краю у        20-30-х рр. двадцятого століття. Старший науковий працівник Григоренко Тетяна Олександрівна у державному архіві Черкаської області відібрала свідчення про жахливі часи голодоморів у селах краю. Ці  матеріали дають можливість розширити наші знання про трагічні сторінки історії, відшукати наших земляків, імена яких до цього часу замовчувались і створити нові експозиційні комплекси та тематичні виставки.
Музей має свій відомчий архів (відповідальна науковий секретар Панченко Тетяна Сергіївна), що зберігає і наукові доробки працівників музею, підготовлені за тривалий час його існування. Архів щороку поповнюється значною кількістю історичних довідок, розробок, тематико-експозиційних планів тощо і відіграє значну роль у науковому житті колективу. В той же час допомагає студентській молоді при вивченні історії рідного краю.
Як і більша частина музеїв області, наш музей має проблеми та   труднощі, що стосуються можливості публікувати свої наукові матеріали та доробки. Адже результати наукових досліджень потребують їх тиражування та розповсюдження. Саме через опубліковані матеріали музей може вийти поза свої стіни і звернутись до всіх, кого цікавить історія краю та музейні зібрання. Публікації репрезентують музеї, привертають до них увагу, нагадують про їх тематику, зміст експозицій та колекцій, новітні надходження та наукові пошуки.
Серед надрукованих матеріалів Черкаського обласного краєзнавчого музею слід назвати популярні та спеціальні фахові публікації: екскурсійні листки, брошури, путівники по експозиції, путівники по колекціях, буклети, фотографічні серії, репродукції, плакати, листівки,       рекламні проспекти, запрошення тощо.
В той же час музей не має своєї власної поліграфічної бази для друку, практично відсутнє фінансування для видання цікавих матеріалів про науковий пошук та дослідження нових тем. Тому кожне друковане видання стає подією в житті колективу.
Невирішеною і досить складною є проблема більш тісної співпраці вчених-істориків та наукових колективів музеїв у вивченні окремих тем сучасної історії, обговоренні тематико-експозиційних планів окремих експозиційних комплексів та масштабних виставок. У той же час існує й інша проблема – залучення музейних працівників до рішення важливих наукових питань, особливо з використанням матеріальних предметів та надбань культурної спадщини. Ми не можемо залишатись осторонь від дослідження фундаментальних проблем історичної науки, оскільки з цим пов’язано також підвищення кваліфікації наукових   працівників музеїв.
І наостанок, необхідно звернутись до болючого питання про статус музею як наукового закладу, який поки що ніде не визначений. Хоча пропозиції про визнання державних музеїв науковими закладами      висувались неодноразово. А від цього залежить багато пріоритетних проблем як у галузі фінансування, так і самого статусу музейних     працівників серед інших груп науковців. Саме статус музеїв як наукових організацій чітко визначив би їх становище, мету і завдання головним чином у науково-дослідницькій діяльності. І тоді питання спільної роботи академічних інститутів та музеїв вирішувались би набагато простіше й ефективніше [18].
Хотілось розповісти і про не зовсім звичну для музейних працівників форму наукових розробок. Це – участь у конкурсі на кращу регіональну тематичну екскурсію та кращого екскурсовода. Ідею конкурсу запропонувала начальник управління культури і туризму Нікітенко   Лідія Євгенієва. Організаторами конкурсу стали Черкаський обласний краєзнавчий музей та управління культури і туризму Черкаської облдержадміністрації. Положення та умови проведення були надруковані у газетах та журналі «Ритм України» [19] і розіслані у музеї та заповідники області. Результати виявились досить вражаючими: на адресу   засновників надійшло 62 екскурсійні маршрути від різних категорій  населення. Це – студенти і учні, керівники туристсько-спортивних об’єднань і вчителі, позаштатні екскурсоводи і музейні працівники.   Тематика екскурсій різнопланова. Тут є і історія міст і сіл, розповіді про природу рідного краю і про видатних земляків та інші. Відрадно те, що 43,5% учасників – це музейні працівники, тексти маршрутів яких розроблені відповідно і до умов, і до сучасних вимог екскурсійної справи, в той же час відрізняються тематикою і стилем викладення матеріалу.
Проведення такого заходу продемонструвало нові можливості не тільки для подальшого вивчення краю, а й для практичного використання цих доробок. Адже саме досвідчених екскурсоводів, що володіють значними науковими знаннями бракує у екскурсійно-туристській сфері як нашого міста, так і всієї області.
У нашому музеї працюють співробітники, які є справжніми професіоналами, люблять свою справу та постійно удосконалюють свій фах, а також усвідомлюють, що робота в музеї – це служіння на користь     суспільства. І ще вони бачать сенс своєї щоденної праці у тому, щоб не тільки збирати і зберігати музейні матеріали, а й активно їх пропагувати для широкого кола любителів свого краю і своєї рідної Батьківщини.

Бібліографічні посилання:

  1. Вайдахер Фрідріх. Загальна музеологія, – Львів, 2005.
  2. Бондар М.М., Мезенцева Г.Г., Славін Л.М. Нариси музейної справи. – К., 1959.
  3. Музееведение. Музеи исторического профиля. – М., 1998.
  4. Мезенцева Г.Г. Музеєзнавство. – К., 1980.
  5. Станюкович Т.В. Этнографические науки и музей. – Л., 1978.
  6. Селиверстов Н.М. Каталог зоологической коллекции А.В. Носаченка. – Чер-кассы, 2007.
  7. Селіверстов М.М. Перспективи і проблеми дослідження забарвлення яєць «Falkoniformes» // Матеріали ІІІ Всеукраїнської конференції по хижим птахам. – Кривий Ріг, 2008.
  8. Сиволап Л.Г. Назва річки Рось як пароль до вирішення історичних питань. // Матеріали науково-практичної конференції «Місце і значення Поросся в  історії України». – Корсунь-Шевченківський, 2007.
  9. Литовка В.М. Робота вишивальниць у монастирях Чигиринщини // [Матеріали науково-практичної конференції «Чигиринщина: історія і сьогодення»]. – Черкаси, 2006.
  10. Ганницький С.Г. Життя і наукова діяльність професора І. Коперницького. // Збірник доповідей науково-практичної конференції «Національні культури у процесі формування української нації». – Кіровоград, 2007.
  11. Ганницький С.Г. Чигирин – місто мореплавців // [Матеріали науково-практичної конференції «Чигиринщина: історія і сьогодення»]. – Черкаси, 2006.
  12. Мазуренко О.С. Голгофа автора «Голгофи» // Реабілітовані історією. Черкаська область. Кн. 3. – Сміла, 2003.
  13. Мазуренко О.С. Саме життя тепер поема // Реабілітовані історією. Черкаська область. Кн. 5. – Черкаси, 2006.
  14. Загоріна Р., Шапіто Т. Пам’яті славетної землячки. – Черкаси, 2008.
  15. Нестеренко В.І. Наукові та культурно-просвітницькі здобутки родини Меч-никових на Черкащині // [Збірник доповідей науково-практичної конференції «Національні культури у процесі формування української нації»]. – Кіровоград, 2007.
  16. Нестеренко В.І. Раритети Чигиринського краю у фондах та експозиції Чер-каського обласного краєзнавчого музею // [Матеріали науково-практичної конференції «Чигиринщина: історія і сьогодення»]. – Черкаси, 2006.
  17. Нестеренко В.І. Кочові племена в Пороссі ІХ-ХІІ ст. // Матеріали науково-практичної конференції «Місце і значення Поросся в історії України». – Корсунь-Шевченківський, 2007.
  18. Кепін Д. Музеєфікація археологічної спадщини в Європі на прикладі пам’яток первісної культури. – К., 2005.
  19. Конкурс на кращу екскурсію та кращого екскурсовода // Ритм України. Культура. Мистецтво. Туризм Черкащини. – № 2, 2009.

Автор: Нестеренко В.І. — заст. дир. з наукової роботи Черкаського обласного краєзнавчого музею

Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.


Hosting Ukraine Creative Commons