Днепропетровский национальный исторический музей

Основні напрямки розвитку інформаційної структури музеїв

В публікації представлено основні етапи розвитку інформаційної структури музейної установи на прикладі Державного природознавчого музею НАН Украї-ни, м. Львів.

В різні періоди часу головна роль музейних установ, будь-якого профілю було ознайомлення відвідувачів з об’єктами музейного зберігання, відвідуючи експозиції, виставки у цій установі. Проте, значне здешевлення комп’ютерної техніки та інтенсивний розвиток глобальної мережі Internet викликав значне проникнення інформаційних технологій, у практично всі сфери життя. Через це дещо видозмінилась типова взаємодія в системі відвідувач-музей. У ній спостерігаються нові тенденції. Так, наприклад потенційний відвідувач музею, у більшості випадків, перед тим, як його відвідати, шукає інформацію про музей в мережі. В першу чергу відвідувача можуть зацікавити режим роботи установи, контактна інформація, цінова політика, які виставки зараз експонуються і т.д. В країнах з більш розвинутою системою електронних платежів, є ще один варіант взаємодії відвідувача з музейною установою, замовлення квитків через Інтернет та купівля сувенірів та різної атрибутики музею в електронних магазинах музею. На жаль на наших теренах електронні платежі ще не так розповсюджені, і цей аспект взаємодії музею з відвідувачем на даний час не дуже актуальний.
Більш детально питання електронного представництва музейної установи в глобальній мережі Internet (веб–порталу), розглянуто в попередній публікації [2, с. 188]. Але, публікація загальної інформації про установу в мережі, один із завершальних етапів розвитку інформаційної структури музейної установи, а загалом можна умовно виділити наступні 4 етапи:
– аудит наявного комп’ютерного парку і складання проекту щодо його покращення, визначення топології майбутньої мережі, і підключення до глобальної мережі та планування закупівлі нової техніки і витратних матеріалів (до принтерів, комплектуючих до комп’ютерів), як мінімум протягом поточного року;
– вибір і закупівля програмного забезпечення для комп’ютерного парку;
– встановлення і настройка веб-сервера і комп’ютерів користувачів, об’єднання їх в єдину мережу;
– створення веб-сайту музею і внутрішньорганізаційних веб-структур.
Розглянемо більш детальніше кожен з вище наведених пунктів. Отже, аудит комп’ютерної техніки найпростіше провести власними силами, звичайно, якщо в установі є людина, яка трішки розбирається в комп’ютерному забезпеченні. За її відсутності процедуру оцінки комп’ютерного парку, можна замовити в сторонньої фірми, яка в принципі могла б подальшому виступати головним постачальником комп’ютерів в дану установу. Головний принцип відбору фірми, такий їх слід обирати із списку фірм середньої величини, які на ринку вже мінімум 2-3 роки. Звичайно, було б ідеально, як би обрана Вами фірма зайнялась розводкою мережі в установі та подальшим пост обслуговуванням, як варіант це часто може зробити провайдер, який надає Вам підключення до Інтернету.
Знов таки, надати конкретних порад щодо вибору і конфігурування комп’ютерів користувачів і сервера нереально, оскільки потрібно виходити з потреб установи. Як правило, для повсякденної роботи користувача досить конфігурації, яку часто називають в фірмах «Бюджетна» або «Економ», у випадку з сервером, головним чином, потрібно закцентуватися на надійності комплектуючих, оскільки цей комп’ютер буде працювати в режимі 24/7.
Отож, будемо вважати, що перший пункт з основних етапів, перелічених вище, виконаний. При укладенні договору з Інтернет провайдером щодо доступу до глобальної мережі Internet, провайдер може безоплатно надати чи за мізерну додаткову плату доменне ім’я третього рівня (наприклад http://www.museum.lviv.net).
Одним з найважливіших етапів в розвитку інфраструктури установи є правильний вибір програмного забезпечення, як для комп’ютерів користувачів так і для веб-сервера. Для останнього класу ПК, в більшості випадків використовується набір безоплатних програм, що розповсюджуються по ліцензії GPL, який часто називають LAMP (Linux-Apache-MySQL-PHP). Серед усього різноманіття дистрибутивів Linux, згідно рейтингу, представленому на сайті http://www.distrowatch.com, протягом року перше місце займає Ubuntu 9.04 – дистрибутив побудований на основі Debian – (http://www.ubuntu.com). Його часто використовують в якості платформи для створення надійного сервера, як правило для цього використовується спеціальна редакція цього лінукс-дистрибутива – Ubuntu 9.04 Server Editions. Даний дистрибутив надзвичайно дружелюбний і дозволяє встановити і налагодити сервер з найменшими затратами часу і без зайвих проблем. Крім того, він прекрасно документований, так що практично будь-яке запитання можна оперативно вирішити, маючи доступ до Інтернету. В даній статті спеціально не розглядаються серверні рішення на основі Microsoft Windows, в першу чергу через їх високу вартість. Крім того, не слід забувати про значну сприйнятливість цієї операційної системи до вірусів і деяка нестабільності у повсякденному використанні в режимі 24/7. Якщо у випадку з робочими станціями, це не так критично, то у випадку з серверним комп’ютером, безперебійна робота надзвичайна критична. Не слід забувати, що серверний комп’ютер звичайно використовується не лише в якості веб-сервера. Як правило, його використовують в якості проксі-, поштового сервера та сервера баз даних, у зв’язку з чим, стабільність і безперебійність його роботи виходить на перше місце.
Наступний етап – вибір програмного забезпечення для комп’ютерів користувачів. Це один з найбільш затратних по коштах етапів. Розглянемо його детальніше. Умовно можна виділити чотири сценарії розвитку: на всі комп’ютери ставимо ліцензійне програмне забезпечення, операційна система Microsoft Windows. Це один з найбільш ідеальних шляхів розвитку інформаційної структури установи, при тому адміністратору тільки залишається боротися з численними вірусами і помилками операційної системи, але при правильній політиці розподілу прав користувачів і регулярному обновленні системи і вивіреній політиці створення архівних копій, це і не так складно. Єдиний недолік цього варіанту, у порівнянні з іншими розглянутими нижче варіантами, значні затрати на купівлю програмного забезпечення і поновлення ліцензій, особливо це стосується антивірусних програм. При виборі такого шляху розвитку інформаційної структури слід не забувати, що для установ, які підпорядковуються Академії наук, існує спеціальна система знижок – «академічні ліцензії».
Інший варіант розвитку – на всі комп’ютери ставляться «піратські» версії найбільш вживаних програм. Таким чином, установа практично не витрачає жодних коштів, за винятком оплати роботи спеціаліста, або вартості піратського диска із збірником всіх популярних програм, по установці програм, що у порівнянні з загальними затратами на ліцензійні програмні продукти просто мізерна. Але, зважаючи на останні тенденції щодо посилення боротьби з піратським програмним забезпеченням, на даний час усе це може завершитися значними штрафами для установи і адміністративною відповідальністю директора і системного адміністратора установи.
Третій сценарій розвитку: в якості операційної системи використовується ліцензійна Microsoft Windows XP, а в якості прикладного програмного забезпечення безоплатні аналоги найбільш вживаних прикладних програм і пакетів. Таким чином, установа лише платить за ліцензію на операційну систему, і може не остерігатися планових перевірок ліцензійності програмного забезпечення в установі.
І, нарешті, четвертий сценарій розвитку інформаційної структури установи. На клієнтські комп’ютери встановлюється абсолютно безоплатний Linux. При його виборі серед усього різноманіття, можна звернути увагу на наступні дистрибутиви Ubuntu 9.04 і Debian 5.02 (http://www.debian.org). В цьому випадку при перевірках ліцензійної чистоти продуктів до установи з боку перевіряючих немає жодних претензій. Крім того, дистрибутиви, як правило поставляються з великим набором програмного забезпечення, яке охоплює різні аспекти прикладного використання, так у випадку з Debian програмне забезпечення займає 4 DVD диски і характеризується відмінно локалізованим інтерфейсом програм і операційної системи.
Отже, в кінцевому випадку володіємо парком комп’ютерної техніки об’єднаної єдиною мережею з виходом в Інтернет через сервер, власним поштовим сервером і тд. І наступним етапом у розвитку інформаційної інфраструктури є створення веб-представництва в глобальній мережі Internet – веб-сторінки. Деякі аспекти і етапи розвитку сайту розглянуті в попередній статті [2, с. 187]. Специфіка роботи музейних установ, а саме зберігання, накопичення, систематизація і подальше представлення певних об’єктів, передбачає певні системи обліку і зберігання систематизованої інформації про музейні об’єкти. Як правило, для цього використовують системи управління базами даних (надалі у тексті СУБД) [4, с. 7]. На даний час на ринку є безліч досить дорогих програмних реалізацій музейних баз даних (Каміс, ІРБІС, Ніка Музей тощо), проте як показує власний досвід, доробка їх до потрібного рівня або займає багато часу, або вартує досить дорого. Єдиним виходом з цієї складної ситуації є замовлення бази даних написаної, виключно під Ваші потреби. Як правило, створення таких рішень недороге, і в принципі його може дозволити будь-який музей. Головним у створенні такого програмного продукту є грамотно складене технічне завдання, в якому повинні бути передбачені всі аспекти роботи з майбутнім програмним продуктом. Більш детально практичні і теоретичні аспекти роботи з музейними базами даних розглянуті у попередніх статтях [1, с. 61; 3, с. 8]. Також, для зручності користувачів можна передбачити на сервері внутрішньокорпоративний портал, який буде доступний тільки працівникам Вашої установи. Найбільш задіяними на ньому будуть система управління поштою через Web – інтерфейс, доступ до баз даних, системи управління документами тощо.
Готові безоплатні програмні рішення можна віднайти на наступних сай-тах:http://php.opensourcecms.com/,http://www.scriptdungeon.com, http://www.hotscripts.com/category/php/.
Ще одне питання, про яке в жодному випадку не слід забувати – це резервне копіювання даних. Оскільки, дуже часто інформація, яка зберігається на вінчестерах комп’ютерів користувачів і сервері набагато перевищує вартість комплектуючих, з яких вони складені. Весь процес резервного копіювання можна умовно розділити на дві частини: створення «дзеркальних» копій з операційних систем на користувацьких комп’ютерах і сервері та резервне зберігання даних користувачів. Перша частина, як правило, проводиться один раз після настройки і введення в експлуатацію комп’ютерів для користувачів і сервера, а другу потрібно проводити регулярно. Найкраще це робити один раз день, або принаймні раз в тиждень. Для полегшення роботи адміністратора і автоматизації роботи по створенню резервних копій існує безліч програмних продуктів, але одним з найбільш оптимальних є Free Nas Server (http://www.freenas.org). Це спеціальна версія дистрибутива побудована на основі FreeBSD. Як правило, цей програмний продукт ставиться на окремий комп’ютер, системні вимоги в нього дуже демократичні, який і буде виконувати роль автоматизованого рішення по збереженні інформації користувачів на одному комп’ютері. Управляти Free Nas Server можна з допомогою зручного Web–інтерфейсу.
Отже, розвиток інформаційної інфраструктури музейних установ надзвичайно багатоскладовий процес, що може тривати досить тривалий час, особливо зважаючи на рівень фінансування бюджетних установ з боку держави, але правильний її розвиток, з одного боку, значно полегшить роботу музейним працівникам з об’єктами музейного зберігання, а з іншого боку наявність у вільному доступі інформації про музейну установу дозволить зацікавити більшу кількість відвідувачів Вашою установою. В останній час стало дуже популярним розміщенням на веб-сторінці музею віртуальної експозиції чи віртуального туру, який дозволяє користувачу прогулятися по музею. Дуже грамотно віртуальна екскурсія реалізована на сайті «Государственного Эрмитажа» (http://www.hermitagemuseum.org/html_Ru/08/hm88_0.html).

Бібліографічні посилання:

1. Гураль Р.І. База даних Малакологічного фонду Державного природознавчого музею НАН України // [Тез. доп. Изв. Музейного Фонда им. А.А. Браунера]. – 2007. – Т. 4, № 2-3. – С. 61-62.
2. Гураль Р.І. Новітні інформаційні технології у роботі музеїв (на прикладі сайту Державного природознавчого музею НАН України) // [Мат. наук. конф. «Сучасний музей: наукова й експозиційна діяльність». (15 травня 2008 р., м. Чернівці)]. – 2008. – C. 186-189.
3. Гураль Р.І. Особливості створення та функціонування музейних баз даних // [Мат. IV Всеукр. конф. молодих уч. «ІТОНТ 2008» (5-7 травня 2007 р., м. Черкаси)]. – 2008. – С. 8.
4. Піоро В.І. Програмне забезпечення музейного обліку: проблеми вибору // Український музей. – 2005. № 1(3). – С. 7.

Автор: Гураль Р.І., державний природознавчий музей НАН України, м. Львів

Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.


Hosting Ukraine Creative Commons