Днепропетровский национальный исторический музей

XIII археологічний з’їзд у Катеринославі

1995 р.– особливий, ювілейний рік для історичної науки Дніпропетровщини. 90 років тому у нашому місті відбулися дві події, які суттєво змінили культурну та науково-просвітню атмосферу в краї. Ці події були взаємопов’язані, і якщо б не відбулася друга, то можливо не було б і першої. 14 серпня 1905 р. була добудована і освячена нова будівля Катеринославського музею ім. О. М. Поля, а з 15 по 27 серпня у місті проходив XIII Археологічний з’їзд. Цей з’їзд був четвертим з тих, які проводились Московським археологічним товариством на Україні. Він, як і всі інші, переслідував як загальні, так

і спеціальні завдання, а саме: дослідження півдня Росії і більш детальне вивчення Катеринославської губернії.

Треба зазначити, що хоч у працях Д. Яворницького, А. Синявського, М. Шубравської, Г. Швидько розглянуті деякі аспекти проведення XIII Археологічного з’їзду в Катеринославі, проте узагальнюючі дослідження з цього питання відсутні, що певною мірою актуалізує тему даного повідомлення.

Підготовка до з’їзду почалася наприкінці 1902 р. і тривала до серпня 1905 р. У 12 містах Російської імперії були створені комітети, які вели пошукові роботи. Природно, що основний тягар влаштування з’їзду ніс Катеринославський комітет, на чолі якого стояв Губернський предводитель дворянства М. І. Міклашевський. Найактивнішим членом комітету був Д. І. Яворницький. Не шкодуючи сил та енергії, катеринославці провели на території губернії розкопки більш як 200 поховань, здійснили низку етнографічних експедицій, обробили велику кількість матеріалів, які зберігались у архівах, зібрали мінералогічну колекцію, дослідили грунт губернії, обстежили церкви та монастирі. Д. І. Яворницький вивчав пам’ятки запорозького козацтва і зібрав багато матеріалів з запорозької старовини. У підготовці до з’їзду брали участь найширші верстви суспільства. На заклик комітету по допомогу відгукнулися представники дворянства, землевласники, вчителі, лікарі, священники і селяни. Одні давали дозвіл на розкопки в своїх володіннях, жертвували кошти, інші передавали на виставку до з’їзду різноманітні колекції і брали участь у підготовці документів.

Високо була оцінена відкрита до з’їзду виставка, на якій експонувались археологічні, етнографічні, запорізькі, церковні древності.

Спустошена війною міська казна, загальний серпневий страйк, чекання епідемії холери… Такими подіями зустрів Катеринослав 246 делегатів, які прибули на з’їзд з 39 міст Російської держави. На з’їзді почалася боротьба між реакційна настроєними організаторами і групою делегатів, які засуджували заборону читання рефератів українською мовою та. не запрошення на з’їзд вчених з Галичини.

Але не дивлячись на це, з’їзд був достатньо плідним. Те, що він зібрався у центрі Запоріжжя, зумовило створення на Ньому спеціального відділення «Запорізької старовини». Домінуючу роль відігравала секція «Пам’яток первісних». Всього на з’їзді було 10 відділень, в яких прочитано 63 доповіді. Матеріали з’їзду були пізніше видані у Харкові.

XIII Археологічний з’їзд мав велике значення. Виконуючи «своє спеціальне завдання, він, безсумнівно, «благотворно отразился на изучении местных древностей». Таке широке і всебічне дослідження краю, його старожитностей по таких численних програмах проводилось у Катеринославській губернії уперше.

XIII Археологічний з’їзд зробив дуже багато корисного І для розвитку Катеринославського музею ім. О. М. Поля. По» закінченню з’їзду багатий і різноманітний матеріал з історії краю зразу заповнив усі помешкання музею і зробив його найбагатшим серед подібних обласних музеїв. І зараз у Дніпропетровському історичному музеї ім. Д. І. Яворницького зберігається багато предметів, які надійшли туди у 1905» році.

Мабуть, недарма в одному з листів П. С. Уварової до Д. І. Яворницького були такі рядки: «Решительно Екатеринослав валун для нас и, пожалуй, для науки» І хоча XIII Археологічний з’їзд не здвинув цей «валун», і не розчистив поле пізнання, на якому вже не залишилось роботи. Проте він напівпідняв «валун» і забилась з-під нього ріка знань, думок, праці та пошуку.

І. В. Гопенко (Дніпропетровськ)

Джерело: Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.


Hosting Ukraine Creative Commons