Днепропетровский национальный исторический музей

Д.І. Яворницький і Катеринославське наукове товариство

Д. І. Яворницький – видатний вчений, який надзвичайно багато зробив для збереження пам’яток історичного минулого України, як і кожна закохана в свою справу людина мав неординарний характер, прояви якого набували інколи досить гучного відлуння і приводили до складних відносин не тільки з окремими особами, але й цілими організаціями. Деякі з цих сторінок життя відомого вченого або зовсім обминаються, або трактуються прямолінійно, або просто ще невідомі дослідникам.

Об’єктивний розгляд подібних питань, наприклад, взаємовідносин між Науковим товариством і Д. І. Яворницьким, дає змогу зрозуміти розвиток тих чи інших подій громадського і культурного життя Катеринославщини, більш точно окреслити етапи розвитку обласного музею імені О. М. Поля, реконструювати процес його перетворення власне у історико-археологічний тощо.

Певного поширення набула думка про те, що взаємовідносини між Д. І. Яворницьким та Катеринославським науковим

товариством зводяться до взаємовідносин між видатним істориком та головою товариства В. В. Куриловим. Ретельний аналіз свідчить, що це поверховий підхід. В долі Д. І. Яворницького і обласного музею Катеринославське наукове товариство (КНТ) взагалі відіграло значну роль. Цьому товариству багато чим зобов’язані і створенням музею і запрошення Д. І. Яворницького на посаду директора і розробка статуту. Якраз на засіданні правління КНТ, яке відбулося 1 квітня 1902 р., Д. І. Яворницький дав згоду обійняти посаду директора музею, а на загальних зборах товариства 5 квітня 1902 р. В. В. Курилов відзначив великі заслуги Яворницького у створенні музею.

В. В. Курилов і Д. І. Яворницький підтримували тісні зв’язки на протязі перших трьох-чотирьох років існування товариства, листувалися, брали участь у спільних заходах. Так, у 1903 р. В. В. Курилову було доручено губернською земською управою керівництво загальноосвітніми курсами для народних вчителів Катеринославської губернії. Серед запрошених ним до читання лекцій був і Д. І. Яворницький, який прочитав цікавий курс з історії та археології. Курс починався з огляду джерел для вивчення історії запорозького краю. В ньому були також лекції, присвячені Петру Сагайдачному, Богдану Хмельницькому тощо. А у 1907 р. на засіданні Ради музею відбувся конфлікт між В. В. Куриловим та Д. І. Яворницьким, про який згадує у своїй статті 1929 р. П. Матвієвський.

Витоки цього конфлікту слід шукати, на наш погляд, не в особливостях характерів цих двох видатних вчених, а в тих програмах, які повинні були відтворювати Катеринославське наукове товариство і Обласний музей імені О. М. Поля. Згідно зі статутом останній засновувався як природничо-історичний та істо- рико-краєзнавчий. Крім історичного відділу були заплановані природничо-історичний з етнографічним, промисловим, гірничозаводським, художнім, педагогічним підрозділами, наукова бібліотека, відділ бібліографії тощо. Великий зал музею призначався для засідань наукового товариства. Музей повинен був стати просвітницькою установою. Тому «центральную часть предполагаемого здания в 35 кв. саж. намечено было устроить амфитеатром и предназначить для заседаний Научного Общества, а равно для лекций и объяснений демонстративных, материалом для которых должны были явиться коллекции областного музея».

Зразу ж після спорудження музейного будинку виявилося, що він вже й не такий великий. Інтереси Д. І. Яворницького як історика, археолога, етнографа зіткнулися з інтересами Наукового товариства, провідником ідей якого виступав В. В. Курилов. Як відзначалося в звіті КНТ за 1907/08 рік, Д. І. Яворницький «если и заботился, то только о развитии отделов, относящихся  к его специальностям, а естественно-исторический отдел оставался в забросе».

Величезна цілеспрямованість вченого, дослідника запорозької старовини стала причиною не тільки перетворення музею на історико-археологічний, але й привела до поступового витіснення Наукового товариства з приміщення, яке за статутом відводилось для засідань КНТ. У зв’язку з цим «Научное общество принуждено платить 300 руб. в месяц за помещение «танцевального» зала, нанимаемого для лекций и заседаний общества».

Конфлікт вийшов на сторінки місцевої преси і кінець кінцем вилився у пряме зіткнення В. В. Курилова і Д. І. Яворницького. Наслідком його став фактичний розрив відносин між КНТ і музеєм, в першу чергу між В. В. Куриловим та Д. І. Яворницьким.

Життя підтвердило значущість справи, яку розвивало КНТ на чолі з В. В. Куриловим. Але не менше, а може й більше для сьогодення значення має той напрямок досліджень, який започаткував у музеї Д. І. Яворницький. І взаємовідносини останнього з КНТ – це один з етапів культурного і громадського життя у Катеринославі.

В. С. Савчук (Дніпропетровськ)

Джерело: Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц