Днепропетровский национальный исторический музей

Годовщина Д.И. Яворницкого в доме-музее

Ноябрь оказался обильным на дни рождения больших «родителей»: Дмитрия Ивановича Яворницкого (6.11), Нестора Ивановича Махно (7.11) и Нестора Летописца (9.11). Живописная афиша с портретом молодого Дмитрия Яворницкого на воротах его дома-музея заранее призвала горожан прибыть в Курень Казачьего Отца, на вечер, посвященный 161-й годовщине со дня рождения нашего великого земляка. И мы прибыли.

Поки ще не почалося дійство, поки люд взувається у бахіли і неквапливо заходить до зали, юний журналіст з «Нобель-телеканалу»цікавиться думкою відвідувачів про такий захід. Інтерв’ю дає ректор НГУ, академік НАН України Г.Г.Півняк. Також автор цих рядків відповідає на запитання юного журналіста. Хлопчина цікавиться, хто є для мене прикладом у житті. Відповідаю: «Ті, хто вміє працювати на благо України і української справи солодко, потужно, до самозабуття, не шкодуючи сил — насамперед, це академік Дмитро Яворницький, і «люди Яворницького» — трудоголіки, які сьогодні завітали до музею, щоб вшанувати його пам’ять — це ректор НГУ, академік НАН України Г.Г. Півняк, проректор НГУ О.О. Азюковський, проф., декан історичного факультету ДНУ С.І. Світленко, проф. А. М. Поповський, заслужені журналісти України Галина Півняк і Микола Чабан, мати-героїня, директор ЦКУМ ім. О. Гончара, доцент НГУ Ірина Цюп’як, лікар, краєзнавець З. І. Шевцова, завідувач музею пані Яна Тимошенко, фронтмен гурту «Вертеп» з артистами Тимофій Хом’як, молодий вчений Олександр Сухомлин, інші славні люди.

Головний настрій вечора можна висловити так: яке щастя, що ми дожили до того часу, що головний проспект нашого міста названо ім’ям академіка Яворницького! Адже це не просто вулиця, не просто головна артерія міста, якою ходять люди, їздять трамваї і маршрутки, це — проспект нашого світобачення, оновленого світовідчуття, справжній проспект українського духу. І ось уже помітно світлішає на душі, розвидняється. Наша справа поволі посувається вперед, до поступу.

Розпочинає імпрезу завідувач музею Яна Тимошенко, яка підготувала і вдало провела зі своєю командою наукових співробітників – це Ірина Завалова, Олег Єкшов, Дмитро Чекурда та ін.- змістовний, інтелектуально- та емоційно насичений вечір пам’яті Д.І.Яворницького. Козацький Батько порадів би такому товариству. Адже зібралися «вершки суспільства», як кажуть у Львові, «сметанка».

Блискучим, як завжди, був виступ краєзнавця Миколи Чабана. Скільки тисяч студентів були і є слухачами професора-україніста Анатолія Поповського! Чудовий виступ професора С І. Світленка, автора монографії про Д. І. Яворницького. Галина Андріївна Півняк — автор багатьох телепрограм, присвячених Козацькому Батькові, пригадала час, коли працювала над темою про Яворницького, лоцманів, дніпровські пороги, й побажала присутнім єдності і благополуччя.

У моєму виступі декілька важливих тез: 1) Професор Катеринославського університету Д. І. Яворницький щільно і плідно співпрацював з професорами Гірничого училища.
2) У 2005 році наша Спілка письменників подавала Клопотання до міської та обласної влади про перейменування проспекту з К. Маркса на академіка Яворницького. Це зафіксовано у часописі «Січеслав». Тепер мрія стала дійсністю! Та інші тези.

Артисти розважали шановне товариство українською піснею. Дмитро Чекурда виконав на гітарі власні пісні. Етноспів, глибинний національний фольклор пролунав у виконанні знаної і улюбленої артистки Наталі Онищенко.

Народний художник України, скульптор Володимир Небоженко представив товариству свій проект пам ятника Д. Яворницькому, який елітна українська публіка зустріла схвальними оплесками і пропозицією встановити такий пам ятник на Вокзальній площі міста замість демонтованого товариша Петровського.

Прикольно й артистично прочитала власні вірші журналіст Анфіса Букреєва. Олеся Чайка з Павлограду виконала тихим, проникливим голосом під гітару гарні пісні, зокрема, про козака Мамая.

Та залу справді «порвали» хлопці з гурту «Вертеп» під орудою легендарного Тимофія Хом’яка. Ці артисти вміють «запалювати» і «спалювати» серця слухачів. Це було безподібно, гаряче, в тему, в жилу, в душу! Як сказав пан Тимофій, «це улюблені пісні наших батьків Дмитра Івановича і Нестора Івановича». І запросив присутніх завітати цього понеділка, о 19.00. до пабу «Підпілля Махна» на вулиці Магдебурзького права (колишня Гопнер) на концерт , присвячений ДН Нестора Івановича.

Як на мене, «Вертеп», їй-Богу, найкращий гурт! Vertep, you are the Best! «Океан Ельзи» і «Вертеп». А Тимофій Хом як — не лише талановитий харизматичний артист, історик за фахом, музика-волонтер на Донбасі, гурт якого гастролює всією Україною. Він — автор десятків чудових пісень. Це великий Українець, який весело і ненудно робить важливу справу, піднімає настрій та український дух у слухачів. Хлопці виконали гайдамацькі та махновські пісні, а також сучасні пісні про АТО власного написання. Зокрема, пісню про бійця АТО Андрійка. «Ще недавно це був звичайний хлопець Андрійко, який грав у футбол, лузгав насіння, і ніхто його не знав. А тепер Андрійко — боєць АТО, захищає нашу свободу і Україну від російського окупанта, ризикує за нас своїм життям», — сказав Тимофій Хом як.

Які ви молодці, хлопці з Підгороднього, які своїм мистецтвом стали вже вищими за всі города і столиці! Молодці, козаки підгороднянські! І чому йдосі не народні і навіть не заслужені артисти? Хоча насправді і заслужені, і народні, і улюблені! Публіка зустрічала артистів гучними оплесками. Браво, пане Тимофію! Подяка» Вам від музею і від глядачів — велика подяка!!! Так тримати!

Всі виступи завершувалися подарунками. Адже майже усіх названих трудоголіків, багатолітніх дослідників і популяризаторів творчої спадщини академіка Д. Яворницького нагороджено «Подякою» музею та раритетною підбіркою поштівок «Проспект Яворницького» (фото Павла Маменка, упорядник — Яна Тимошенко).

Із Києва спеціально на цей вечір прибув молодий письменник Юрій Кочкарьов (донедавна жив у Донецьку), який збирається ставити фільм про Д. І. Яворницького.

В оселі Дмитра Івановича Яворницького було затишно і втішно, як у рідного Тата. Напевне, так почувалися і його гості, кобзарі, лоцмани, козаки і просто блукальники, для яких тут завжди знаходився хліб, подушка і добре слово. Ось принесли родинний самовар Яворницьких! І українська наша громада поласувала пиріжками за філіжанкою чаю в інтер’єрах старовинних картин і світлин. Підняли чарку за світлої пам яті іменинника, Дмитра Івановича Яворницького. «Любо, братці, любо, любо братці жить!.. З нашим отаманом не доводиться тужить!»

Леся СТЕПОВИЧКА,
письменниця, працівник Центру культури української мови ім. О. Гончара Національного Гірничого університету.

1-(34)

1-(28).jpg 1-(27).jpg 1-(26).jpg 1-(25).jpg 1-(24).jpg 1-(23).jpg 1-(22).jpg 1-(21).jpg 1-(20).jpg 1-(19).jpg 1-(18).jpg 1-(17).jpg 1-(16).jpg 1-(15).jpg 1-(14).jpg 1-(12).jpg 1-(11).jpg 1-(10).jpg 1-(9).jpg 1-(8).jpg 1-(7).jpg 1-(6).jpg 1-(5).jpg 1-(4).jpg 1-(3).jpg 1-(2).jpg 1-(1).jpg 1-(36).jpg 1-(35).jpg 1-(33).jpg 1-(32).jpg 1-(31).jpg 1-(30).jpg 1-(29).jpg 1-(13).jpg



Hosting Ukraine Проверка тиц