Днепропетровский национальный исторический музей

Пополнение коллекции ценных бумаг исторического музея продолжается

У 2014 році ми розповідали про надходження до Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького протягом 2011-2014 рр. від мецената Д.О. Піркла і його родини цінних паперів щодо історії промислового розвитку Катеринославської губернії, до складу якої входили сучасні Дніпропетровська, Луганська, Донецька і Запорізька області. На той час їх нараховувалося 178. Сьогодні ця збірка нараховує вже 192 одиниці, що свідчить про подальший пошук, придбання і передачу до музею нових документальних пам’яток. Серед останніх надходжень є акції, облігації і паї акціонерних товариств, що створювалися в Бельгії, Франції, С.Петербурзі і діяли за рахунок іноземного капіталу. Найбільше паперів належать бельгійським товариствам – 7. Саме в Брюсселі наприкінці 1907 р. було створене «Бельгійське товариство вивчення підприємств Росії», генеральним секретарем якого був професор Гентського університету Марсель Лаувік. Унікальний примірник акції цього товариства за № 378 надійшов до музею. А усього Товариство видало 500 примірників акцій по 500 франків (250000 фр.). На акції автограф Лаувіка, який неодноразово здійснював поїздки до нашої губернії. У своїх звітах про відрядження Лаувік на підставі вичерпних документів показував комерційні можливості для майбутніх бізнес проектів в регіоні. До Товариства входило 200 членів і містилося воно у самому центрі Брюсселя в новому приміщенні. Видавало свій ілюстрований часопис «Росія і Бельгія» (французькою і російською мовами), що приєднався до загального хору прибічників доцільності бельгійських інвестицій в регіон і публікував історії успіху бельгійських підприємців по всій імперії. Довідкове бюро Товариства збирало усякі відомості торгового і промислового характеру стосовно Росії і Бельгії. Товариство видавало друковані праці, серед яких «Адресна книга французьких і бельгійських промислових підприємств в Росії» та «Промислова власність в Росії» (патенти та винаходи, торгові знаки і т. ін.).
До бельгійських цінних паперів відноситься акція товариства «Донецьких скляних заводів в Сантуринівці», видана в Брюсселі у 1906 році, облігація Товариства «Північно-Донецьких об’єднаних кам’яновугільних копалень в Маріївці» (Слов’яносербський повіт) 1905 р., акція «Допоміжного Донецького кам’яновугільного товариства» 1908 р. і привілейована акція «Генеральної кам’яновугільної компанії» (1900 р.).
Особливе місце серед бельгійських цінних паперів займає акція у 500 франків компанії «Центральне електричне товариство в Москві», видана у 1899 році в м. Льєж (Бельгія). Головне управління цього товариства знаходилося в місті Люттих, а Правління – в Москві. Значним був і капітал товариства – 10 000 000 франків. Товариство побудувало електричний і електромеханічний заводи в Москві. У Статуті товариства, витяг з якого надрукований на звороті акції, згадується місто Катеринослав. Так, у 1900 році Товариство уклало договір з Катеринославською Міською Думою про будівництво в місті електричної станції і мережі електричного освітлення вулиць міста. У 1902 році станцію було побудовано на розі вулиць Фабричної і Петербурзької (сучасні вул. Столярова і Ленінградська, нині приміщення «Міськелектромережа»).
На високих чавунних стовпах установили 450 ліхтарів з білими матовими абажурами. У ті часи газети писали: «Щодо освітлення, наше місто надзвичайно оригінальне. Це, мабуть, єдине в світі місто, де спостерігається повна рівність у освітлювальному відношенні: електрикою освітлено як центр, так і околиці». Завдяки діяльності товариства наше місто увійшло до 9 міст Російської імперії, де електричне освітлення остаточно витіснило керосин. Директором станції був французький громадянин Маріус Каттавоз, який мешкав при станції.

Донбас, а особливо Катеринослав, завжди залишався у центрі бельгійської уваги. Характерною рисою бельгійських інвестицій було виробництво скла і будівельна промисловість. У виробництво скла зі своїми інвестиціями і технологіями увійшла відома бельгійська родина Луї Ламберта. Найбільшим підприємством в галузі було Товариство «Донецькі скляні заводи в Сантуринівці», акція якого надійшла до музею. Товариство мало три заводи – скляний, хімічний і пляшковий. Керував заводами Фернанд Ламберт, син Луї Ламберта і член Правління Товариства. Завод виготовляв бельгійське скло і тонке віконне російське, а також біле, матове, візерунчате і кольорове скло різних розмірів для потреб промислових підприємств і населення. Щорічно пляшковий завод виготовляв 40 млн. пляшок для напоїв – від пивних до шампанських, банки для варення, аптекарський посуд, скло для фотопластин. На Виставці 1910 року в Катеринославі продукція заводів експонувалася у спеціальному павільйоні і отримала чимало нагород. В музеї зберігаються примірники зразків – пивні пляшки, аптечний посуд, зразки скла, сувеніри з кольорового скла.
У 1880-1890-ті роки Катеринослав швидко розбудовувався, тому попит на будівельні матеріали був значним. У 1895 році створилася «Франко – Російська компанія портландських пуццоландських штучних цементів у Катеринославі», акція якої у 100 франків передана музею. Усього видано було 18000 акцій (основний капітал 1,8 млн. фр.). Товариство побудувало в Катеринославі завод, який переробляв доменні шлаки Олександрівського заводу, виробляв з них цемент і цеглу – щорічно 200 000 десятипудових діжок цементу і 10 млн. одиниць цегли. Це був перший подібний завод в імперії.
Що ж стосовно гірничорудної промисловості, то надійшло 6 акцій і облігацій акціонерних товариств, що видобували кам’яне вугілля у Бахмутському і Слов’яносербському повітах губернії і залізну руду у Верхньодніпровському повіті. На акції «Кам’яновугільного товариства Нижньої Кринки» стоять автографи відомих у Катеринославі гірничих інженерів братів Олексія і Юрія Горяїнових і французького підданого М. Горже (голова Правління). Товариство створено у Катеринославі у 1900 році з основним капіталом у 2 млн. рублів. Текст акцій російською і французькою мовами.
Досить високу естетичну цінність має привілейована акція у 500 франків «Генеральної кам’яновугільної компанії», що створена в Брюсселі у 1900 році. Текст акції французькою мовою у художній рамці з малюнками, що відтворюють процес видобутку вугілля, підйому «на гора», а також шахтарські інструменти: кірку, кайло, лопату, шахтарську лампу і каску. Ескіз акції виконав бельгійський художник Шарль Пош, ім’я якого читаємо у нижній частині рамки акції.
У 1904 році в Парижі засноване «Нове гірниче товариство у Кривому Розі» з основним капіталом у 4 млн. франків. На жаль, про діяльність цього товариства і його засновників поки що мало відомо: товариство вело розробку Тарапаківського пласта поблизу ст. Карнаватка Катеринінської залізниці. Акція у 100 франків за № 1852 доповнила комплекс цінних паперів по Криворіжжю.
Одним з найбільших підприємств Донецького басейну було «Катеринівське гірничопромислове товариство», створене у Парижі у 1896 році. На чолі компанії стояли відомі підприємці Рене Рауль Дюваль, Павло Баяр, А. Буроз, підписи яких стоять під текстом акції. Директором Правління був інженер, французький підданий Г. Моте. Успішно діючи, товариство провело декілька емісій акцій і облігацій, постійно збільшуючи свій капітал. Видавалися цінні папери як у рублях, так і у франках – 187,50 рублів дорівнювалося 500 франкам. Маємо акцію у 187,50 рублів.
Важливе значення для гірничозаводської промисловості мали залізниці. Основні напрямки мережі залізниць на території України визначилися у 1860-ті роки. Засновником, концесіонером і власником перших приватних залізниць виступив «залізничний король» Півдня імперії Самуіл Поляков, який фінансував будівництво Курсько – Харківсько – Азовської залізниці. Для будівництва залізниці залучалися іноземні капітали. Облігації залізничних товариств видавалися з паритетом на іноземну валюту і розміщувалися як на російських, так і на західноєвропейських біржах. Тому облігації К-Х-А залізниці у 1889 р. видавалися номіналом у 1000 німецьких марок, що дорівнювали 1235 франкам і на трьох мовах – російській, французькій і німецькій. Відсотки (4%) можна було отримати за купонами у банках Санкт – Петербурга, Парижа, Берліна, Франкфурта – на – Майні і Амстердама – кредитними рублями за курсом дня, франками, німецькими марками, голландськими гульденами – відповідно – 40 марок, 49,40 франків або 23,72 гульдена. Фактичне погашення облігаційної позики планувалося у 1954 році – але ще у 1919 р. виплата відсотків припинилася. Примірник облігації, що ми маємо, на цей час знаходився в Парижі. Про це свідчить відбиток штемпелю на її зворотньому боці про реєстрацію облігації в Особливому Бюро з приватного майна і інтересів в Росії і Румунії, яка здійснювалася за Декретом Президента Франції від 10 вересня 1918 р. Курсько – Харківсько – Азовська залізниця була першою, що пройшла через територію нашої губернії. Стрімко розвиваючись, залізниця об’єднала напрямки на Севастополь, Миколаїв і у 1907 р. отримала назву Південна залізниця, що збереглася до сьогодні.
Не менш цінною є облігація Північно – Донецької залізниці 1908 року, яка завершувала систему основних транспортних магістралей східної України. У будівництво дороги інвестували капітали переважно французькі банки, а контрольний пакет цінних паперів належав банку Генеральне Товариство(Sosiete Generale). Статут «Товариства Північно – Донецької залізниці» затверджений 21 травня 1908 р. на засіданні двох банків – Паризько – Нідерландського і Генерального Товариства. Його акціонерний капітал становив 10 млн. рублів, облігаційний – 90 млн. До синдикату, що гарантував розміщення капіталу товариства, увійшли 10 банків – французькі, бельгійські та російські. Автором проекту залізниці був Федір Єнакієв. Дорога з’єднувала кам’яновугільний басейн Донбасу з Прибалтикою – йшла через Москву, Петербург до Балтійського узбережжя, забезпечуючи вугіллям центральні і північні регіони імперії. До того часу на ці території вугілля постачалося з Великобританії.
У 1908 році Товариство видало 468586 облігацій, 4,5%, на капітал у 87859875 руб. Для побудови першої черги залізниці – від Льгова до Ольхової з гілками до Краматорська і ст. Алмазна Катерининської залізниці (тепер м. Стаханов). Облігація має підписи Голови Правління Товариства М.С. Авдакова і директорів Л.Ф. Шухтана і Ф.Є. Єнакієва. Історія її спорудження і розвитку цікава і дещо детективна. Але про це розповімо в спеціальному виданні, присвяченому історії іноземних інвестицій і закордонного підприємництва у Катеринославській губернії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. (Придніпров’я, Приазов’я, Донбас, Кривий Ріг), робота над яким завершується.
А поки що ці красиві папери, надруковані 100 і більше років тому в європейських друкарнях з використанням кольорової літографії значно поповнили музейну збірку, як свідоцтва вітчизняного і світового фінансового і економічного життя, що минуло. Як ви вже переконалися, за кожним цінним папером стоїть ціла історія будь — якого підприємства, що працює і до сьогодні. Через них ми дізнаємося багато цікавих фактів промислової історії нашого регіону, про особистості, які представляли політичну і ділову еліту дореволюційних часів, про місце і роль справжніх іноземних інвестицій в царській Росії, що допомагає зрозуміти мотиви того, що відбувається сьогодні. Цінні папери дозволяють зберегти і передати майбутнім поколінням нашу економічну і фінансову спадщину. А з урахуванням того, що в сучасному світі більше практично не існує цінних паперів у звичному паперовому вигляді, цінність музейної збірки, що створилась завдяки подарункам мецената і патріота України Дмитра Олександровича Піркла, надзвичайна.

В.І. Лазебник, завідувач відділом ДНІМ



Hosting Ukraine Проверка тиц