Днепропетровский национальный исторический музей

Участь дніпродзержинських музеїв у Всеукраїнському музейному фестивальному русі

Останнім часом в Україні й світі набирає сили досить представницький музейний фестивальний рух, який, як показала практика, дозволяє музейній спільності різних країн заявити про себе, поспілкуватися, продемонструвати досвід музейної діяльності, обмінятися напрацюваннями у різних напрямках роботи, визначити нагальні проблеми галузі, тенденції розвитку на майбутнє, залучити в музеї тисячі нових відвідувачів, отримати надійних прихильників, помічників, друзів — зацікавлених музейною справою людей [1]. З 2005 р. в Україні відбуваються музейні фестивалі – один загальноукраїнський у Дніпропетровську, декілька регіональних в обласних центрах [5]. Оскільки музейні професійні фестивалі стали традицією, виникає необхідність узагальнити їх діяльність, проаналізувати досвід їх організації і проведення. І такі спроби зроблено в кількох статтях як самих організаторів, так і учасників фестивалів [3; 4; 5; 6].
Але, на наш погляд, актуальним на передодні чергового музейного фестивалю (3-й Всеукраїнський музейний фестиваль у Дніпропетровську відбудеться 14-19 вересня 2011 р.) є також провести аналіз участі у фестивальному русі країни музейних закладів окремих регіонів, зокрема дніпродзержинських музеїв, що дасть можливість окреслити перспективні напрямки їх подальшої конкурсно-фестивальної діяльності з максимальною користю для поліпшення музейної справи у Дніпродзержинську тощо. Дане повідомлення базується на виданих фестивальних каталогах [2; 12] та матеріалах фестивального архіву, який поступово упорядковується разом з поточною документацією Дніпропетровського національного історичного музею.
Слід зазначити, що в місті Дніпродзержинську налічується 1 комунальний музей і 9 музеїв на громадських засадах (4 з них мають звання «народний») [7, с.43-44]. Музейна справа Дніпродзержинська своїм корінням сягає початку ХХ ст. Адже відомо, що на Дніпровському заводі Південно-російського Дніпровського металургійного товариства існував музей різноманітних мінералів (руди, глини, вугілля) та готової продукції (чавун, кокс, металеві вироби). В описах заводу 1908 та 1912 років згадується не просто виставка заводських виробів та мінералів, а саме заводський музей [11, с. 1]. Перший публічний музей в місті виникає у трагічні і водночас героїчні 1930 рр. У 1931 р., як і в багатьох інших регіонах колишнього СРСР, в місті Кам‘янському було створено Музей революції, матеріали якого загинули у вирі воєнних подій Великої Вітчизняної. Відродження музейного руху в місті припадає на кінець 1950 – 1960 рр., коли в приміщенні місцевої церкви, де колись існував Музей революції, відчиняє двері для відвідувачів музей історії міста [8]. У 1967 і, відповідно, 1968 р. починають функціонувати одні з перших на Дніпропетровщині музеїв на громадських засадах – музей історії індустріального технікуму та музей історії Дніпродзержинського індустріального інституту, останній сьогодні має назву – Народний музей Дніпродзержинського державного технічного університету. У 1970-х роках, на виконання рішення Дніпродзержинської міської Ради депутатів трудящих № 533, від 24 серпня 1972 р. [11, c. 2], створюються громадські музеї на підприємствах міста – коксохімічному заводі, хімічних підприємствах («Азот» та «Смоли»), металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського. А у 1980-х роках свою історію в музейних експозиціях відтворюють спеціальні середні учбові заклади міста – металургійний коледж та профтехучилище № 22, де навчався в 1960-х роках теперішній Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Враховуючи останнє, музей профтехучилища висвітлює не тільки власну історію, а й цікаві факти щодо розвитку українсько-казахських зв‘язків, укріплення дружби між народами України та Казахстану. У Дніпродзержинську функціонує і єдиний на Дніпропетровщині природний музей на громадських засадах – міжшкільний екологічний музей, створений на базі Міжшкільного екологічного центру в 1998 р. (з 2004 р. цей музей стає народним).
Безперечно, що провідним музеєм Дніпродзержинська є музей історії міста, вік якого нараховує півстоліття. В ньому зберігаються цінні документальні та фотографічні історичні джерела з історії краю, етнографічні, образотворчі матеріали, які допомагають змістовно та яскраво реконструювати в музейних експозиціях місцеву історію, проводити ґрунтовні наукові дослідження, широку популяризаторську, культурологічну та виховну роботу [9]. Багаті фонди музею дозволяють йому розширювати свої експозиційні площі за рахунок створення експозиції просто неба з габаритних предметів – раритетів місцевої історії. Щорічна музейна акція – фестиваль «Мамай-фест», розпочата в 2008 р. в цьому музеї, народжує новий проект щодо створення окремого музею, присвяченого народному образу козака Мамая [1]. Тобто це дієвий музей, який активно працює в культурному просторі України, має перспективи на майбутнє.
В дніпродзержинських музеях, судячи із щорічних звітів, які постійно надходять до поточного архіву Дніпропетровського національного історичного музею, зберігається значна історико-культурна спадщина, яка становить понад 120 тисяч музейних предметів (93 тис. одиниць зберігає музей історії міста, 27 тис. од. – музеї на громадських засадах). Щорічно музеї міста відвідують біля 100 тисяч мешканців та гостей області, для яких проводяться оглядові та тематичні екскурсії, організуються цікаві виставки, зустрічі, вечори, фестивалі, дні музеїв, заходи профорієнтаційного спрямування. В свою чергу, музеї Дніпродзержинська беруть активну участь у міських святах, різноманітних загальноміських заходах, тим самим підкреслюючи нерозривний зв‘язок історії, минулого з сьогоденням, сталість культурних традицій.
Цей потужний музейний потенціал Дніпродзержинська був презентований на 1-у та 2-у Всеукраїнських музейних фестивалях у Дніпропетровську. У 2005 р. учасниками фестивалю «Музей третього тисячоліття» в Дніпропетровську були 3 дніпродзержинських музеї – музей історії міста, Народний музей історії ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та Народний музей історії ВАТ «ДніпроАЗОТ» [12, с. 25-26]. Музей історії міста представив на конкурс міні-виставок експозицію «…І особисто Леоніду Іллічу», створену з музейної колекції подарунків колишньому Генеральному секретарю ЦК КПРС Л.І. Брежнєву, і покликану висвітлити тему «гіпертрофованого культу окремої особи», який протягом радянської доби весь час виникав і давав про себе знати в різних проявах, в тому числі й «подарунках народу вождям». Виставка, як на наш погляд, була недооцінена журі фестивалю, хоч сподобалась багатьом учасникам і відвідувачам, а також повністю відповідала заданій фестивальній темі – «Особистість мовою музейної експозиції». Можна, навіть, вважати, що вона певним чином налякала деяких присутніх своїм монументалізмом і яскравістю, червоними барвами і парадністю, тому що на ній були представлені оригінальні габаритні експонати – великий живописний портрет Л.І.Брежнєва, килим з його зображенням, бронзове погруддя і т. інш., — в поєднанні з відповідними парадними червоними транспарантами, гаслами брежнєвської доби. Так, це було в нашій історії, такі явища слід, очевидно, аналізувати, переосмислювати, їх треба позбуватися, а не замовчувати, — саме про це й була створена смілива і неординарна міні-виставка Музею історії міста Дніпродзержинська, яка вносила певний дисонанс в етнографічну стилістику, що превалювала у виставках інших музеїв.
На конкурс музейних видань дніпродзержинські музеї запропонували 4 різних видання, зокрема: музей історії міста представив цікаву генеалогічну книгу Н.М. Буланової «История одного украинского рода» та книгу «Седые берега судьбы», музей історії ВАТ «ДМК» — книгу Н.Циганок «Если подвигу будет память» (історико-публіцистичний збірник про металургів Дзержинки в роки Великої Вітчизняної війни), музей історії ВАТ «ДніпроАЗОТ» — буклет музею до його 30-річчя [10] (з аудіокасетою, де була презентована пісня про ювілей музею). Крім того останній представив на фестивальний конкурс музейних фільмів 4 відеофільми про діяльність музею та історію підприємства, які отримали заохочувальну премію журі фестивалю.
На другому фестивалі «Музеї в сучасному поліетнічному світі», крім 3-х вищезазначених, брав участь ще й Міжшкільний екологічний музей, який представив на фестивалі 8 музейних видань та фільм, в яких узагальнено досвід роботи музею зі школярами щодо розповсюдження екологічних знань, вивчення природи краю [2, c.32]. Цей музей за активну позицію у музейній справі отримав заохочувальний приз журі – цифровий диктофон.
Найбільш цікаві матеріали на фестивальні конкурси подали Музей історії міста та Народний музей історії «Дніпровського металургійного комбінату». Оскільки головним конкурсом фестивалю є експозиційно-виставковий, то саме до нього й прикута вся увага журі і учасників, й саме тут розгортається конкурентна боротьба між музеями, які намагаються представити як найкращі міні-виставки з цінними оригінальними експонатами й своєрідним їх художньо-оформлювальним поданням. Провінційним, заводським, особливо шкільним музеям, безперечно, важко конкурувати з музеями і заповідниками таких туристських центрів України, як: Київ, Львів, Одеса, Полтава та інші. Але виставки дніпродзержинських музеїв: музею історії міста Дніпродзержинська – «На перехресті культур: козак Мамай у контексті сучасного малярства», та музею історії Дніпровського металургійного комбінату – «Таланти твої, металургійна Дзержинка» (роботи постійних учасниць музейних виставок, самодіяльних майстринь – апаратниці Вікторії Монякової та цехового художника-оформлювача Алли Маврешко) [2, c.32-31], — яскраво, змістовно, на сучасному художньо-оформлювальному рівні продемонстрували експозиційні можливості цих музеїв, різноманіття їх фондових зібрань, науково-методичний рівень музейної діяльності.
Важливою була також участь музею історії міста в новому фестивальному конкурсі «Впровадження музейних програм та акцій (промоушен)». Музей представив на цей конкурс дві музейні акції: фестиваль «Мамай-фест» та музейний захід «Посиденьки», що дало можливість їм поділитися цікавим досвідом роботи в галузі образотворчого мистецтва та з такою музейною аудиторією, як люди похилого віку.
Народний музей історії ВАТ «ДніпроАЗОТ» продемонстрував на конкурсі музейних фільмів вісім телефільмів про діяльність музею та заходи, які проводяться на підприємстві до різних свят [2, c.31].
Усі чотири дніпродзержинські музеї достойно показали себе на двох фестивалях, стали їх лауреатами, отримали подарунки і, маємо надію, позитивні враження від зустрічі і спілкування з колегами. Організатори наступного, 3-го музейного фестивалю, запрошують усі дніпродзержинські музеї у вересні 2011 р. до співпраці і участі у фестивальних конкурсах, майстер-класах, круглих столах з різноманітних сучасних проблем музейної діяльності.

Бібліографічні посилання:

  1. Буланова Н.М. Мамай-фест як інноваційний музейний проект // Роль музеїв у культурному просторі України й світу. Збірник матер. загальноукр. наук. конф. з проблем музеєзнавства, присвяченої 160-річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького. Вип.11. — Д.: АРТ-ПРЕС, 2009. — С.493-498.
  2. Другий Всеукраїнський музейний фестиваль «Музеї у сучасному поліетнічному світі»: Каталог учасників /Упорядники: Н.І.Капустіна, В.М.Бекетова, Ю.М.Малієнко. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2008. – 102 с.
  3. Капустіна Н.І., Бекетова В.М. Всеукраїнський музейний фестиваль // Люди і долі /Упоряд. В.В.Слобода. — Д.: Ліра, 2008. — С.9-14.
  4. Капустіна Н.І., Бекетова В.М. Ініціатива, яка матиме перспективу // Українська культура, — 2006, січень-лютий. — С.8-9.
  5. Копитько О., Піоро В. Музейний фестиваль: хто наступний? // Український музей. — 2006, № 2(9). — С.5.
  6. Лаєвський С.Л. Перші на Першому (до перемоги Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського на І Всеукраїнському музейному фестивалі // Скарбниця української культури. Збірник наукових праць. Вип. 7. — Чернігів, 2006. — С.197-207.
  7. Музеї Дніпропетровської області. Путівник-довідник /Упорядники: Н.І.Капустіна, В.М.Бекетова – Д.: АРТ-ПРЕС, 2006. – 56 с.
  8. Музей історії міста Дніпродзержинська. Путівник по експозиції. – Дніпропетровськ, 1968.
  9. Музей истории города Днепродзержинска. Буклет / Составители Н.А. Цыганок и М.М. Сабов. – Днепропетровск, 1986.
  10. Народний музей історії ВАТ «Дніпро АЗОТ». До 30-річчя заснування / Упорядник П.К. Фішбейн. – Дніпродзержинськ, 2004.
  11. Народному музею історії ДМКД 30 (1977-2007 рр.) /Автор – Н.О. Циганок. – Дніпродзержинськ, 2007. – 32 с.
  12. Путівник-довідник Всеукраїнського музейного фестивалю «Музей третього тисячоліття» /Упорядники: Н.І. Капустіна, В.М. Бекетова, Ю.М. Малієнко. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2005. – 76 с.


Hosting Ukraine Проверка тиц