Днепропетровский национальный исторический музей

Проведення грошових реформ у СРСР 1922-1991 рр. (за музейною колекцією)

Серед комплексу заходів щодо оздоровлення грошового обігу будь-якої країни особливе місце займають грошові реформи. Вони являють собою повну або часткову перебудову грошової системи, що проводить держава з метою оздоровлення грошей або поліпшення механізму регулювання грошового обігу щодо нових соціально-економічних умов. Історія грошових реформ нараховує тисячоліття. Оскільки багато цікавих фактів про історію грошового обігу в СРСР невідомі або знайомі тільки частково, ціллю даного дослідження є розгляд деяких аспектів проведення грошових реформ у Радянському Союзі і Україні в ХХ столітті.
На прикладі матеріалів фондової колекції грошових паперових знаків Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького будуть викладені мета та завдання, етапи проведення грошових реформ на території України. Колекція грошових паперових знаків у музеї нараховує більше 6 570 одиниць зберігання. Дослідження паперових грошових знаків дають можливість оцінити характер епохи, історію країни, події які супроводжували появу того або іншого грошового знака. У музейних зібраннях грошових знаків виділяються комплекси загальнодержавних випусків Російської імперії, тимчасового уряду Росії, урядів РРФСР, Радянського Союзу, а також уряду незалежної України. Хронологічні рамки дослідження — це періоди проведення грошових реформ у країні, починаючи з 1922 по 1996 роки.
Перша грошова реформа в Радянському Союзі була проведена в 1922-1924 роках. Мета реформи – створення нової фінансової системи грошового обігу нової держави, яка повністю була зруйнована першою світовою війною, революцією та громадянською війною [4, с.5; 5, с.115]. Радянська влада, яка була встановлена в 1917 році, декларувала скасування грошей як пережитку капіталізму. Реально ж, в обіг випускалися все нові і нові гроші, які були в обігу разом із царськими грішми, грішми тимчасового уряду «керенками» і державними облігаціями. У колекції музею представлені «керенки» 1917 року. Вони надходили в обіг нерозрізаними аркушами по 40 грошових знаків і розрізалися вручну. Розмір барвистої частини із сіткою 55х43 мм[8]. Коли громадянська війна розколола країну, на місцях почали проводити емісію власних грошових сурогатів [5, c.95]. На противагу їм радянський уряд декретом від 4 лютого 1919 випустив » розрахункові знаки Р. Р. Ф. С. Р. » номіналом 1,2 і 3 рублі [10]. В 1921 році була зроблена емісія, а дизайн купюр було змінено: тепер грошові знаки різного достоїнства були однакові, мінявся тільки номінал, розміри і водяні знаки, а на купюрах був зображений герб РРФСР [5, c.102]. Грошовий знак називався також рублем, тобто на ньому було написано, що це, наприклад, один рубль РРФСР. На купюрі в 1 рубль, зразки яких зберігаю’ться в музеї, є напис: «обов’язковий до обігу нарівні із кредитними квитками» [11]. В 1922 році починається випуск нової валюти: банківських білетів червонців (забезпечених золотом та іншими товарами), але тільки для обслуговування промисловості, і грошових знаків для обслуговування роздрібної торгівлі. [5, c.115, 118]. Вони обмінюються в співвідношенні 10 тисяч старих до ста зразка 1922 року. [12]. В 1923 році проводиться другий етап реформи. 100 рублів грошових знаків зразка 1922 року обмінюються на 1 рубль зразка грошового знаку 1923 року [14]. Починаючи з 1924 року, ці гроші заміняються банківськими та білетами державної скарбниці СРСР, які проіснували до 1947 року [17]. Для розвитку зовнішньої торгівлі почали випускатися золоті червонці. Монета називалася «сівачем», тому що сівач був зображений на її зворотному боці: Для зовнішньоторговельних операцій чеканилися червінці із зображенням Миколи II, оскільки за кордоном не приймали гроші із зображенням символіки РРФСР. Були випущені паперові червонці — вони так і називалися червонцями, а не рублями. У музейній колекції зберігаються паперові червонці достоїнством в 1, 3, 5, 10, 25 одиниць [13].
Білети Державного банку СРСР зразка 1937 року номіналами 1,3,5 випущені в січні 1938 року та були в обігу до грошової реформи 1947 року. На всіх квитках було розміщено державний герб СРСР, який було затверджено 17 березня 1937 року Президією Центрального Виконавчого Комітету СРСР. На зворотному боці — значення достоїнства квитка на одинадцятьох мовах союзних республік. Білети були надруковані на білому щільному папері без водяних знаків. На них уперше з’являється портрет В. И. Леніна, виконаний художником Р. Эберлинroм, гравірування художника О. Г. Блюма. Автор ескізів 1(одного)червонця – художник С. А Поманський, а інших квитків — художник І.І. Дубасов. Нові червонці не були покликані замінити старі — це не була грошова реформа, а просто була випущена нова серія купюр. Тим більше, стара серія випускалася в 1924 році, і звичайно, багато купюр уже стали непридатними для грошового обігу.
Білети державної скарбниці 1937 року, які зберігаються в музейних фондах і представлені в експозиції, представляють нам сюжети передвоєнного розвитку радянського суспільства. На квитку карбованцевого достоїнства зображений шахтар, що стискає в руках відбійний молоток. Весь його вигляд передає напруженість творчої праці людей цієї професії. Військова тематика одержала відбиття на 3-х карбованцевій банкноті, де зображені два червоноармійці в похідному спорядженні. Готовність до самовідданої праці передає композиція малюнка на білеті державної скарбниці достоїнством 5-ть рублів,де зображений льотчик на тлі літака.[4, c.11; 5, c.139]. Подібний сюжет відображав великі досягнення вітчизняної авіації, майстерність прославлених радянських авіаторів. Білети державної скарбниці зразка 1937 року були в обігу протягом передвоєнного років, усього періоду Вітчизняної війни 1941-1945 років — і перші роки після її аж до грошової реформи 1947 року [18].
Вітчизняна війна 1941-1945 років була важким випробуванням для народного господарства і фінансової системи країни. Сума витрат і втрат у роки Вітчизняної війни для однієї держави була безпрецедентною. Через тимчасову окупацію частини території країни знизилися надходження в бюджет країни. У той же час великі військові витрати, корінна перебудова економіки і посилення військово-промислового потенціалу СРСР вимагали здійснення більших витрат. Грошова маса в ці роки виросла в 4 рази. Ціною неймовірно величезних матеріальних зусиль та масового трудового героїзму радянських людей, вдалося зміцнити військово-промисловий потенціал країни, поліпшити фінансове становище держави [5, c.140].
У період Вітчизняної війни 1941-1945 років на окупованих територіях України використалися радянські грошові знаки і німецькі рейхсмарки. Посібники фашистів, що перебували в них на службі, одержували зарплатню радянськими червонцями 1937 року. Курс рейхсмарки до червонця був німцями примусово завищений. У березні 1942 року на Україні окупаційною владою були випущені власні гроші. Оскільки на Україні рубль називався «карбованцем», то «нові окупаційні гроші» також мали назву «карбованці». Була проведена окупаційна «грошова реформа», тобто було оголошено, що радянські гроші тепер недійсні, а дійсні тільки рейхсмарки та «нові окупаційні гроші». «Окупаційні гроші» друкували в місті Рівне на низькоякісному папері із зображенням на лицьовому боці купюри портретів «простих людей», представників «щасливого населення України».
Зростання виробництва промислової і сільськогосподарської продукції, збалансованість державного бюджету країни після закінчення Вітчизняної війни 1941-1945 років були найважливішими передумовами стабілізації грошового обігу в період проведення грошової реформи 1947 року. Необхідність проведення грошової реформи визначалася тим, що під час війни 1941-1945 років в обіг випускалася велика кількість грошей. На тимчасово окупованій території гітлерівці випускали фальшиві гроші, що теж збільшило їхній надлишок в обігу. Реформа по’язувалася зі скасуванням карткової системи на продуктові та промислові товари. 14 грудня 1947 року була видана постанова «Про проведення грошової реформи і скасуванню карток на продовольство та промислові товари» [4, c.12]. Грошова реформа полягала в обміні грошових знаків, що перебували в обігу, на нові гроші в співвідношенні 10:1 і диференційовану переоцінку грошових збережень. Як і планувалося, одночасно з обміном грошей була скасована і карткова система розподілу товарів. Були встановлені єдині державні роздрібні ціни, а продовольчі і промислові товари надійшли у відкритий продаж. З 16 грудня 1947 року були випущені в обіг білети Державного банку СРСР номіналами 10, 25, 50 та 100 рублів зразка 1947 року. На всіх білетах було розміщено зображення Державного гербу СРСР , який було затверджено 26 червня 1946 року Президією Верховної Ради СРСР. На зворотному боці було нанесено позначення достоїнства білета на шістнадцяти мовах союзних республік: російською, українською, білоруською, азербайджанською, грузинською, вірменською, туркменською, узбецькою, таджицькою, казахською, киргизькою, карельською, молдовською, литовською, латвійською і естонською. На банківських білетах з лицевого боку було розміщено портрет В. І. Леніна [19; 20; 21].
Ще в 1958 році почалося обговорення загального оздоровлення грошової системи СРСР через випуск грошей нового зразка. Планувалося здійснити укрупнення грошової одиниці країни без зміни її найменування. У лютому 1958 року Рада міністрів СРСР прийняла постанову про карбування монет нового зразка. В травні 1960 року була прийнята постанова Ради міністрів СРСР «Про зміну масштабу цін і заміні нині, що знаходяться в обігу грошей, новими грішми». У жовтні 1960-го року почався перерахунок внесків в ощадкасах. Здійснювалося все це навіть без самих вкладників, формула перерахунку була проста — 10 старих рублів мінялися на один рубль нового зразка. Уже з 1-го січня 1961 року почали випускатися банкноти нового зразка достоїнством 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 рублів [4, c.15]. Обмін проводився протягом трьох місяців: з 1 січня по 1 квітня 1961 року. Після реформи 1961 року були уведені нові типи монет, серед яких самим великим номіналом став 1 рубль. Його вводять в обіг і чеканять із мідно-нікелевого сплаву аж до 1991 року. На всіх банкнотах було розміщено зображення Державного герба СРСР зразка 1956 року [4, c.14]. На зворотному боці було позначено достоїнство банкноти на п’ятнадцятьох мовах союзних республік у послідовності, відповідно до Конституції Союзу РСР [22]. Всі банкноти зразка 1961 року друкувалися на папері з водяними знаками, а розміри деяких купюр грошових знаків 1961 року були уніфіковані. Подібну однаковість у розмірах грошових купюр було встановлено вперше [23]. Нові радянські гроші мали золоте забезпечення. Курс рубля з 1961 року визначався в 90 копійок за 1 долар США. Ці гроші проіснували в нашій країні протягом 30 років — з 1961 по 1991 роки.
24 серпня 1991 року Україна стала незалежною державою і в новому статусі повинна була мати власні гроші і власну грошову систему. В 90-і роки ХХ сторіччя в Україні була проведена широкомасштабна грошова реформа, що тривала п’ять років. Про необхідність введення в Україні власної грошової одиниці, говорилося в Декларації про державний суверенітет України. 10 грудня 1991 року Президія Верховної Ради України приймає постанову « Про твердження назви і характерних ознак національної грошової одиниці України». Цією одиницею була остаточно затверджена гривня. Відповідно до постанови « Про заходи у зв’язку із введенням в обіг купонів багаторазового використання», з 10 січня 1992 року в країні вводилися купони багаторазового використання для розрахунків населення за продовольчі і промислові товари. Купони багаторазового використання виконували функції готівки і були еквівалентні відповідним грошовим купюрам. Президент України Леонід Кучма 25 серпня 1996 року підписав указ «Про грошову реформу в Україні», де з 2 вересня 1996 року вводилися в обіг гривневі банкноти і монети та припинялася емісія купонів багаторазового використання. З 16 вересня 1996 року купоно-карбованці перестали бути законним засобом платежу на території України, обмін купонів на гривни продовжувався через банки. У період існування купоно-карбованця в обіг було випущено 19-ть його номіналів. У музейних фондах зберігаються зразки цих номіналів від 1 карбованця до 1 000 000 карбованців. Купони першої серії зразка 1991 р. виконані на папері розміром 105×53 мм [24]. На всіх номіналах був один і той же малюнок. Спільними ознаками для них були водяний знак типу «шеврон» і відсутність нумерації на купюрах. Різнилися купони номіналом та кольором. На лицьовому боці всіх шести номіналів (1,3, 5,10, 25 та 50 українських карбованців) ліворуч було зображено фрагмент пам’ятника легендарним засновникам Києва — братам Кию, Щеку, Хориву та їх сестрі Либіді. На звороті купюр — зображення Софійського собору в Києві. Колір купона вартістю 1 карбованець — світло-коричневий, 3 карбованці — темно-зелений, 5 — блакитний, 10 — рожевий, 25 — фіолетовий, 50 — світло-зелений. Існує два зразки купонів номіналом 100 карбованців — 1991 та 1992 років. На єдиній художній основі були виготовлені і послідовно випущені в обіг в 1992 році нові купони номіналами 100, 200, 500, 1000, 2000 та 5000 українських карбованців. На лицьовому боці цих купонів зображено: у лівій половині — пам’ятник засновникам міста Києва; ліворуч від нього розміщено зображення Малого Державного герба України. На зворотному боці купонів: ліворуч — зображення Софійського собору, праворуч — багатокольорова розетка хвилястих смуг та Малий Державний герб України. Кожній купюрі була притаманна своя кольорова гама: купони номіналом 200 карбованців мали коричневий колір, 500 — бузковий,1 000 — пурпурний, 2 000 — яскраво-синій, 5 000 — червоний. Певні особливості малі і купони багаторазового використання вартістю 10 000, 20 000, 50 000 та 100 000 українських карбованців, які надійшли в обіг у другій половині 1993 року.
Основні кольори для купонів: номіналом 10000 карбованців — зелений, 20000 — фіолетовий, 50000 — коричневий, 100000 — темно-зелений. Випущені в обіг з 16 травня 1994 р. купони номіналом 200000 українських карбованців у цілому своїми розмірами, наявністю водяних знаків та їх малюнком повторювали купюри випуску 1993 року. Однак на лицьовому боці основними кольорами стали бірюзовий та темно-коричневий, зображення пам’ятника князеві Володимиру змістилося праворуч, і на зворотному боці — зображення будинку Національної опери України. Купони номінальною вартістю 500000 та 1000000 українських карбованців, з’явилися відповідно 9 грудня 1994 року та 12 травня 1995 року. Нові купони зберегли вже звичний і зручний розмір (126×57 мм); були надруковані на папері з тонованим водяним знаком Малого Державного герба України, що розташовувався на білому полі в кінці купона. У правій частині лицьового боку цих купонів — зображення пам’ятника Т. Г. Шевченку в Києві. На зворотному боці зображено будинок Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка.
Період 1991 — 1996 pоків був вирішальним у становленні власної грошової системи незалежної України. Посилення позитивних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця відносно іноземних валют, зростання доходів населення створили умови для запровадження гривні, яка, згідно з Конституцією України,і є грошовою одиницею нашої держави. Грошова реформа 1996 року стала надзвичайною подією в житті країни. Завдяки цій реформи Україна отримала один з невід’ємних атрибутів державності — національні гроші [2, c.72].
Головними завданнями грошової реформи були: заміна тимчасової грошової одиниці — українського купоно-карбованця на національну валюту — гривню; зміна масштабу цін; створення стабільної грошової системи та перетворення грошів у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку.
Вибір прозорого варіанта та без конфіскаційного типу грошової реформи був зумовлений необхідністю забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти; утримання стабільності на споживчому та валютному ринках України, недопущення інфляційного сплеску та порушення стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення; запобігання спекулятивним операціям при обміні карбованців на гривні; створення позитивного соціального клімату, недопущення великої психологічної та соціальної напруги в суспільстві у зв’язку з проведенням грошової реформи.
Згідно з Указом Президента України від 25 серпня 1996 p., грошова реформа в Україні проводилася з 2 по 16 вересня 1996 р. У перший же день реформи за встановленим курсом — 100 000 карбованців за 1 гривню — було перераховано в гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств,установ та організацій, а також вклади громадян. З 2 вересня 1996 року Національний банк України випустив в обіг банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 гривень та розмінну монету номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 й 50 копійок. Банкноти всіх номіналів були виготовлені на спеціальному білому папері. На лицьовому боці банкноти розміщено: портрети видатних діячів історії та літератури України, написи «Україна» та «Національний банк України», номінал банкноти словами та цифрами, нумерація, підпис голови Національного банку України.
На зворотному боці банкноти в центрі — зображення історико –архітектурних пам’яток України, вгорі над якими зроблено напис «Національний банк України», унизу в лівому куті — рік затвердження зразка банкнот. Словами та в чотирьох кутах цифрами вказано номінал банкноти.
Грошова реформа в Україні в 1996 році проводилася в один момент, обмін проводився протягом 15 днів. Якщо хтось із поважної причини не зміг обміняти гроші в ці строки, то обмін дозволяли протягом декількох наступних років.
При випуску в обіг гривні була проведена деномінація по співвідношенню 1:100 000 всіх цінових показників, всіх запасів грошей. Така пропорція обміну відповідала рівню інфляції за 1991-1996 роки. Населення втратило свої заощадження, у тому числі розміщені в ощадному банку та індексовані на рівень інфляції. Грошова реформа в Україні — це надзвичайна подія для нашої країни, у результаті якої створено один із невід’ємних атрибутів державності. Такий широкомасштабний захід, який передбачав би повну заміну в готівковому обігу за короткий термін (два тижні) грошових знаків, зміну масштаби цін і переведення всієї грошової системи, у тому числі безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю — гривню, в історії України проводився вперше. Відкритий без конфіскаційний характер реформи показавши усьому світові, що Україна не пішла шляхом зрівнялівки як засобу регулювання відносин держави і народу. Тім самим були створено умови для прискорення широкого спектра позитивних соціально-економічних змін. Можна з упевненістю сказати, що грошова реформа в Україні завершена успішно, а завдання, які були поставлені перед нею — виконані.

Бібліографічні посилання:

  1. Аксенов Ю., Улюкаев А. О простых решениях непростых проблем / Коммунист, 1990. № 6. — С. 78-88.
  2. Грошові знаки та монети України: Альбом. — X.: Колорит, 2005. — 184 с.
  3. Денежная реформа 1947 года реакция населения: По документам из «Особых папок Сталина» / Подгот.: Э.Ю. Завадская, Т.В. Царевская // Отечественная история. — М., 1997. — N 6. — С. 134-140.
  4. Денисов А.Е. Бумажные денежные знаки РСФСР,СССР и Российской Федерации1918-2005.Чавсть 2.Государственные бумажные денежные знаки СССР и России 1924-2005 годов. — М., 2005. — 168 с.
  5. Малышев А.И., Смиренный И.Н., Таранков В.И. Бумажные денежные знаки России и СССР. — М.,1991. — 496 с.
  6. Харитонов Д. Українські паперові гроші.1917-2005. Каталог. — К.,2005.
  7. Энциклопедия банковского дела Украины. — К., 2001.
  8. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницкого (далі — ДНІМ) — Н – 4978 (1917р.).
  9. ДНІМ — Н — 5147 (1918р.).
  10. ДНІМ — Н — 4223 (1919р.).
  11. ДНІМ — Н — 5090 (1921р.).
  12. ДНІМ — Н — 5159 (1922р.).
  13. ДНІМ — Н — 7112 (1922р.).
  14. ДНІМ — Н — 5156 (1923р.).
  15. ДНІМ — Н — 4873 (1923р.).
  16. ДНІМ — Н — 5843 (1923р.).
  17. ДНІМ — Н — 5841 (1924р.).
  18. ДНІМ — Н — 7823 (1937р.).
  19. ДНІМ — Н — 7483 (1947р.).
  20. ДНІМ — Н — 7331 (1947р.).
  21. ДНІМ — Н — 7480 (1947р.).
  22. ДНІМ — Н — 15844 (1961р.).
  23. ДНІМ — Н — 16389 (1961р.).
  24. ДНІМ — Н — 16557 (1991р.).
  25. ДНІМ — Н — 16559 (1993р.).

Шейміна Н.М., завідуюча відділом сучасності Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І.Яворницького.



Hosting Ukraine Проверка тиц