Днепропетровский национальный исторический музей

Краєзнавчі студії С.В. Абросимової

Протягом 34 років у Дніпропетровському національному історичному музеї (далі скорочено — ДНІМ) працювала науковим співробітником Світлана Вікторівна Абросимова (1953 — 2011), заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук. У 1977 році вона прийшла в музей і працювала на різних посадах, з 1978 до 2011 рр. була зберігачем книжково-архівного фонду музею (старшим науковим співробітником, завідуючою архівним сектором, провідним науковим співробітником). Минуло півтора року як вона пішла із життя, і її ухід відчувається особливо науковим колективом музею, а також краєзнавчою спільнотою Дніпропетровської області і, як на наш погляд, України в цілому. Вона мала багато наукових планів, розпочала цікаві перспективні дослідження документального і книжкового фондів історичного музею для введення в науковий обіг цінних джерел з історії і культури краю, які на сьогодні призупинені. Завдання колективу музею на найближчу перспективу узагальнити і проаналізувати проведені С.В.Абросимовою дослідження, відновити і продовжити розпочате наукове вивчення багатої документально-книжкової колекції ДНІМ.
Слід зазначити, що історія краєзнавства в нашому краї була предметом дослідження багатьох істориків і краєзнавців, як в оглядовому, узагальнюючому плані, так і у конкретному персонологічному аспекті. Ім’я С.В. Абросимової згадувалось у різних публікаціях щодо вивчення життя і діяльності академіка Д.І.Яворницького, якому вона присвятила майже 30 років свого свідомого життя [34; 36; 41]. І як нам здається, аналіз краєзнавчої наукової діяльності С.В. Абросимової дозволить пролити світло на дослідження певних важливих сторінок краєзнавчого руху в нашому краї і в Україні, окреслити проблематику краєзнавчих досліджень історичного музею і, конкретно С.В. Абросимової.
У свій час, 2003 р., до 50-річчя від дня народження С.В.Абросимової, за її участю була підготовлена брошура з коротким біографічним нарисом і списком наукових та науково-популярних публікацій 1980-2002 рр., тиражована у видавництві Дніпропетровського обласної універсальної наукової бібліотеки [39]. Окремі аспекти наукової діяльності дослідниці були висвітлені в статтях [34; 35] і посмертних некрологах [42]. Головними джерелами даного дослідження наукової спадщини С.В. Абросимової щодо її краєзнавчої проблематики і діяльності на ниві краєзнавства є матеріали наукових конференцій, статті і окремі видання дослідниці, які вийшли друком протягом 1981 — 2012 рр., а також рукописи її деяких статей, різні робочі матеріали, звіти музею, які зберігаються в науково-діловодному архіві (за 1981 — 1991 рр.) та серед поточих справ наукової частини музею (за 1992 — 2010 рр.).
Аналіз джерел, літератури і публікацій С.В. Абросимової дозволяє окреслити широкий спектр її наукових зацікавлень, простежити її внесок у розвиток краєзнавства в Україні, визначити конкретні теми з історії і культури краю, які вона досліджувала. Слід одразу зазначити, що дослідження, якими займалась Абросимова, завжди базувались на широкому та різноманітному колі джерел і відрізнялись високопрофесійним, всебічним їх аналізом. Джерелознавчі аспекти її наукових праць заслуговують на особливу увагу, являючись своєрідною фішкою С.В. Абросимової як дослідниці — музеєзнавця, архівознавця. І це невипадково, адже її науковим керівником був видатний історик, вчений-джерелознавець — професор Микола Павлович Ковальський, який створив джерелознавчу школу на базі історичного факультету Дніпропетровського національного університету. Саме він зорієнтував С.В.Абросимову в напрямку вивчення інформаційних можливостей такого унікального джерела з історії міст України ХVІ ст., якою є Литовська метрика [4]. Разом зі своїм вчителем С.В. Абросимова у 1980 р. розпочала вивчення стародруків з колекції ДНІМ.
Багато уваги С.В. Абросимова приділяла теоретико-методологічним аспектам краєзнавства, історії краєзнавчого руху в Україні й краї. Ряд її статей розкривають питання з історії розробки джерельної бази історичного краєзнавства на Катеринославщині (ХІХ – поч. ХХ ст.) [3; 6], присвячені аналізу фондового зібрання Дніпропетровського історичного музею як джерельної бази історичного краєзнавства [25; 20], висвітлюють основні напрямки краєзнавчих досліджень на Катеринославщині на початку ХХ ст. [17], роль Д. Яворницького у розвитку краєзнавства як в краї, так і в цілому в Україні [2; 15; 18]; внесок Якова Новицького у краєзнавчі дослідження [21].
Значна частина публікацій С.В. Абросимової присвячена діяльності Катеринославської вченої архівної комісії [30], місцевого історичного товариства [28], товариства “Просвіта” та його діячів [23; 26; 27], Обласного музею ім. О.М.Поля. Абросимова разом з О.І. Журбою упорядкували бібліографічний довідник публікацій, які були надруковані у Літописі Катеринославської вченої архівної комісії за 1904-1915 рр. [40]. Оскільки власне книжки Літопису є бібліографічним раритетом, то упорядкований розпис по роках його публікацій є великою підмогою для краєзнавців, дослідників різних сторінок з історії Катеринославщини.
Працюючи над введенням до наукового обігу епістолярної спадщини Д.І. Яворницького, дослідниця виявила і оприлюднила біографічні відомості майже 1500 кореспондентів, які листувалися з вченим, більшість з яких це місцеві мешканці — представники влади та місцевого самоврядування, священики, місцеві дворяни, діячі науки, освіти, охорони здоров’я, культури, літератури та пересічні громадяни з міст і сіл краю. Біографічні ітенерарії на кореспондентів, вміщені нею і колективом авторів-упорядників збірників епістолярій Д.Яворницького у 5 випусках, часто були першими відомостями про того чи іншого діяча Катеринославщини та різних регіонів України. Ці її персоналійні дослідження дали можливість наситити конкретними постатями місцеву історію, олюднити й наблизити її до нас — нащадків тих, хто зробив свій певний внесок з його розвиток [37].
Предметом її дослідження були картографічні матеріали з фондового зібрання музею. Перш за все нею був упорядкований каталог мап і креслень з фондів музею (265 одиниць), нажаль, не надрукований, а існуючий в рукописному варіанті. Зроблена Абросимовою характеристика картографічної колекції музею дає уявлення про джерела з географії та природи краю, історії землеволодіння, земельного спадкоємництва, економічних стосунків, місцевої антропоніміки, генеалогії ХVІІІ — ХХ ст. [13]. Заслуговує на увагу аналіз дослідницею найцінніших картографічних джерел з колекції музею — спеціальних геометричних планів кінця ХVІІІ — початку ХІХ ст. [14], які видавалися власникам на володіння землею під час Генерального межування у Новомосковському, Верхньодніпровському та Катеринославському повітах Катеринославської губернії. Ці джерела дають можливість реконструювати певні родинні відносини та характер зевледоводіння Герсеванових, Тарловських, Полів та інш.
Повсякденна історія краю, яка значною мірою відбита в епістолярних джерелах, що зберігаються в ДНІМ, теж знайшла висвітлення в дослідженнях С.В.Абросимової. Вводячи до наукового обігу ці змістовні і цікаві джерела з музейної збірки, дослідниця дуже уважно і ретельно аналізувала інформацію, критично підходила до свідчень, які містяться в листивунні мешканців краю різних часів, про що свідчать розгалужені коментарі до надрукованих листів. Крім епістолярій Д.І.Яворницького, нею видані листи місцевих дворянських родин Синельникових [7], Алексеєвих [8;10], Нечаєвих [19; 38].
В працях дослідниці відбиті найрізноманітніші сюжети з історії краю. Це зокрема, аналіз джерел з історії німецької колонізації Новоросії [16] та Другої світової війни [32], матеріали до історії дворянських садиб на Катеринославщині [22] та ведення економіки у дворянських володіннях краю (Бутовичівська економія Савицьких) [33], генеалогія дворянських родів, розвиток освіти (Катеринославська чоловіча класична гімназія) [9] та інш.
Крім того С.В. Абросимова в своїх публікаціях вводила до наукового обігу джерела та інформацію з історії не тільки Катеринославщини, а й Полтавщини [31], Волині [1], Вінничини [29], Харківщини, Одещини, Херсонщини, Криму та інших регіонів України [37]. Значні відомості з історії міст України ХVІ ст. були знайдені нею в Литовській метриці [4; 5; 11; 12], різні персонологічні матеріали — в епістолярній спадщини Д.І.Яворницького, а також в інших документах фондового зібрання ДНІМ. Дослідниця брала участь у наукових конференціях в різних регіонах України, і, як правило, подана нею інформація щодо історії тієї чи іншої місцевості була завжди новою і цікавою для місцевих краєзнавців, дослідників старовини. Досить часто вона відкривала для місцевих істориків нові імена, або додавала цікаві факти до біографії різних місцевих діячів.
Таким чином, навіть такий короткий огляд праць С.В.Абросимової з краєзнавчої проблематики дозволяє констатувати, що дослідниця зробила вагомий внесок у розробку як теоретико-методологічних питань краєзнавства, так і у дослідження конкретних сюжетів з місцевої історії не тільки Дніпропетровської області, а й інших місцевостей України. Особливо вагоме надбання дослідниці складається з введених нею до наукового обігу цінних джерел краєзнавчого характеру з музейної збірки.

Список використаних джерел і літератури:

  1. Абросимова С.В. Громадсько-культурне життя Волині першої третини ХХ ст. в епістолярній спадщині Д.І.Яворницького // Матеріали Шостої всеукраїнської наукової конференції з історичного краєзнавства. – Луцьк, 1993.
  2. Абросимова С.В. Д. Яворницький і розвиток краєзнавства в Україні //Матеріали Першої міжрегіональної історико-краєзнавчої конференції. — Д., 1998. — С. 16-22.
  3. Абросимова С.В. Джерелознавчий аспект історико-краєзнавчих досліджень// Історія України: Маловідомі імена, події, факти. – К., 1999. –Вип.8. –С.255-259.
  4. Абросимова С.В. Документи Литовської метрики як джерело з історії міст України першої половини ХVІ століття (рос. мовою): Автореф. дис. на здоб.наук.зв.канд.іст.наук: 07.00.02; 07.00.09. – Д., 1988. — 22 с.
  5. Абросимова С.В. Документы ЛМ как источник по истории городов Украины первой половины ХVІ в. // Литовская метрика: Тез. докл. межресп. науч. конф. Апрель 1988 г. – Вильнюс, 1988. – С.18-20.
  6. Абросимова С.В. З історії розробки джерельної бази історичного краєзнавства на Катеринославщині (ХІХ – поч. ХХ ст.) // Історія і культура Придніпров’я. Невідомі та маловідомі сторінки: Наук. щорічник. Д.: НГУ, 2005. — Вип. 2. — С. 145 – 158.
  7. Абросимова С.В. Из эпистолярного наследия Синельниковых // Письма потомков Ивана Максимовича Синельникова – первого губернатора Екатеринослава. — Одесса: Астропринт, 2003. — Вып. 4. -С. 4 – 9.
  8. Абросимова С.В. «Как говорят…»: Из повседневной жизни екатеринославского дворянства ХІХ в. (по материалам эпистолярной коллекции музея) // Скарби музеїв: Матеріали обласної наукової конференції до Міжнародного дня музеїв 2003 р. — Д.: АРТ-ПРЕС, 2005. — С. 21 – 34.
  9. Абросимова С.В. Катеринославська класична гімназія: учні першого десятиріччя // Історія і культура Придніпров’я. Невідомі та маловідомі сторінки. — Д.: НГУ, 2006. — Вип. 3. — С. 134 – 146.
  10. Абросимова С.В. Катеринославські дворяни Алексєєви (за документами родинного архіву) // Південна Україна ХVIІІ – ХІХ століття. Запоріжжя: Тандем-У, 2003. — Вип. 7. — С. 126 – 140.
  11. Абросимова С.В. Книги записей Литовской метрики как источник по истории городов Украины первой половины ХVІ в. (до Люблинской униии 1569 г.) // Исследования по истории Литовской метрики: Сб.науч. трудов. – М., 1989. – С.196-214.
  12. Абросимова С.В. Книги переписей Литовской метрики середины ХVІ века как источник по истории городов Украины // Историографические и источниковедческие проблемы отечественной истории. Актуальные проблемы источниковедения и специальных исторических дисциплин. –Д.: ДГУ, 1985. – С.123-128.
  13. Абросимова С.В. Колекція картографічних матеріалів у фондах Дніпропетровського історичного музею (історія формування та склад колекції) // Вивчення і збереження картографічної спадщини у музеях України: Матеріали Всеукр. наук. конф. – Біла Церква, 2010. – С.15-19.
  14. Абросимова С.В. Колекція спеціальних геометричних планів кінця ХVІІІ — ХІХ ст. В зібранні Дніпропетровського історичного музею // Південна Україна ХVІІІ-ХІХ століття. Запоріжжя: РА “Тандем”, 2001. — Вип.6. С.52-67.
  15. Абросимова С.В. Краєзнавці з кола Д.Яворницького // Гуманітарний журнал ДНГУ. – Д.: ДНГУ, 2002. – С.58-61.
  16. Абросимова С.В. Німці Подніпров‘я і відродження їх суспільно-культурної діяльності в рукописному зібранні Дніпропетровського історичного музею //Международная научно-практическая конференция «Германия и Украина — экономическое и интеллектуальное сотрудничество (ХІХ — ХХ ст.). — Д.: НГА,1997.
  17. Абросимова С.В. Основні напрямки краєзнавчих досліджень на Катеринославщині на поч. ХХ ст. // VIII Всеукраїнська наукова конференція “Історичне краєзнавство і культура”. – Харків, 1997.
  18. Абросимова С.В. Перший історик краю // Собор. — 1991. — 17.08. — С.4.
  19. Абросимова С.В. Повседневная жизнь Екатеринослава в семейной переписке Нечаевых 1810-х – 1820-х гг. // Музей і місто. Д., 2003. — С. 4 – 9.
  20. Абросимова С.В. Фонди Дніпропетровського історичного музею як джерельна база історичного краєзнавства //Завдання краєзнавства у дослідженні та популяризації пам’яток історії і культури. — К., 1991. — С.147-155.
  21. Абросимова С.В. Я.Новицький у колі катеринославських гуманітаріїв // Матеріали Перших новицьких читань. – Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2002. –С.95-98.
  22. Абросимова С.В., Буряк В.В. Имение «Котовка» и его владельцы Алексеевы // Мир усадебной культуры. III – V Крымские Международные чтения: Сб. Докл. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2005. — С. 3 – 11.
  23. Абросимова С.В., Василенко Н.Є. Просвітянин Іван Труба // Собор. — 1991. — 16.березня — С. 12.
  24. Абросимова С.В., Василенко Н.Є. Сторінки із життя катеринославського письменника Трохима Романченка (1880-1930) //Вільна думка. -1992. — №10 (11). — С.12-13.
  25. Абросимова С.В., Голубицька Г.А. Діяльність Дніпропетровського історичного музею по створенню джерельної бази історичного краєзнавства // 4-а Республ.наук.конф. з історичного краєзнавства: Тези доп. і повід. — — К., 1989. – С.570-571.
  26. Абросимова С.В., Журба О.І. Діяльність Катеринославської “Просвіти” (1905-1916) та завдання вивчення її історії // Проблеми історії національно-визвольного руху на Україні в період феодалізму та капіталізму: Матеріали Республ. наук.-практич. конф. 8-10 січня 1991 р. – К., З., 1991. – С.3-4.
  27. Абросимова С.В., Журба О.І. 3 історії суспільного життя Катеринослава на початку XX ст. //Дослідження з історії Придніпров’я: Соціальні відносини та суспільна думка. — Д., 1991. — С.63-67.
  28. Абросимова С.В., Журба О.І. Хранителі історичної пам’яті: Катеринославське історичне товариство на початку XX століття // Борисфен. -1991.- №2. — С. 11.
  29. Абросимова С.В., Заруба В.М.Вінниця в документах Литовської метрики першої половини ХVІ ст.// Тези допов. 7-ї Вінницької обл.краєзнав.конф. – Вінниця, 1989. – С.20-21.
  30. Абросимова С.В., Ковальский М.П. Из истории Екатеринославской Ученой архивной комиссии (1903-1916 гг.) // Археографический ежегодник за 1988 г. – М., 1989. – С.52-57.
  31. Абросимова С.В., Мицик Ю.А. Документи з особового архіву полтавського бургомістра Павла Руденка в зібранні Дніпропетровського історичного музею // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. — Д.: Генеза, 2001. – С.599-630.
  32. Абросимова С.В., Мициком Ю.А., Тарасенко І.Ю. Матеріали відділу рукописів Дніпропетровського історичного музею як джерело з історії другої світової війни // Гуманітарний журнал НГУ. — 2012. — № 2-3. — С. 120-122.
  33. Абросимова С.В., Сурева Н.В. Бутовичівська економія Савицьких // Гуманітарний журнал. Д.: ДНГУ, 2004. — № 1–2 (21 – 22). — С. 132 – 135.
  34. Бекетова В.М. Внесок Дніпропетровського історичного музею у вивчення життя та наукової спадщини Д.І.Яворницького в 1980-2000 рр. // Історіографічні та джерелознавчі проблеми історії України. Розвідки з теорії та методології досліджень / Ред.кол.: А.Г.Болебрух (відп. ред.) та ін. — Д.: ДНУ, 2008. — С.248-256.
  35. Бекетова В.М., Журба О.І. “Дніпропетровська козаччина (історія козацтва в працях дніпропетровських істориків останнього десятиліття) // Січеславський альманах. Збірник наукових праць з історії українського козацтва/ Головний ред. Г.К.Швидько. Д.: НГУ, 2005. Вип. 1. С. 8-20.
  36. Дмитрієнко М.Ф. [Рец. На кн.: Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького. Д., 1999. Вип. 2: Листи діячів культури до Д.І.Яворницького. 460 с.] // УІЖ. 2005. № 4. С. 210-213.
  37. Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького. Вип. 1: Листи вчених до Д.І. Яворницького / Упоряд. С.В.Авбросимова та інш. (Д., 1997); Вип. 2: Листи діячів культури до Д.І. Яворницького (Д., 1999); Вип. 3: Листи музейних діячів до Д.І. Яворницького (Д., 2005); Вип. 4: Листи Д.І. Яворницького до діячів науки і культури. (Д., 2005); Вип. 5: Листи родних, друзів і знайомих до Д.І. Яворницького (Д., 2010).
  38. Епістолярна спадщина Нечаєвих в історичному контексті // Епістолярна спадщина родини Нечаєвих (кінець XVIII – перша половина ХХ століття) / Упорядники: Абросимова С., Анцишкін І., Сурева Н. та ін. — Запоріжжя: Тандем-У, 2003. ( С. 8 – 20.).
  39. За професією – історик, за покликанням – учений. Біобібліографія до 50-річчя від дня народження Абросимової С.В., провідного наукового співробітника Дніпропетровського історичного музею, кандидата історичних наук. /Ред. колегія: Капустіна Н.І., Бекетова В.М. та інш. Д.: Видавничий центр ДОУНБ, 2003. – 30 с.
  40. “Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии” (1904 — 1915): Бібліографічний довідник /Укладачі: С.В.Абросимова, О.І.Журба, М.В.Кравець. – К., 1991. – 43 с.
  41. Литвинова Т.Ф. Листи до Дмитра Яворницького [Рец. на кн.: Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького. Д., 1997. Вип 1: Листи вчених до Д.І.Яворницького. 888 с.] // КС. 1999. № 3. С. 172-175.
  42. У вінок памяті Світлани Абросимової // Музейний простір. 2011. № 1. С.48.

Бекетова В.М., кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І.Яворницького, заслужений працівник культури України.



Hosting Ukraine Проверка тиц