Днепропетровский национальный исторический музей

Історія формування колекції пам’яток східних культур у зібранні Дніпропетровського історичного музею ім. Д. Яворницького

Комплектування в музейному зібранні і показ в експозиції пам’яток східних культур має в Дніпропетровському історичному музеї давні традиції. Треба згадати, що однією з перших базових колекцій музею стала колекція пам’яток культури Стародавнього Єгипту, яка була придбана між 1849 І 1857 рр. Катеринославським музеєм старожитностей. Ці експонати, як і речі, які відносяться до культури Китаю, Туреччини, Палестини, екваторіальної Африки, після 1902 року було передано в Катеринославський обласний музей ім. О.М. Поля.
Значна кількість східних речей потрапила до музею у 1906 р. з колекції О.М. Поля: давньоєгипетські пам’ятки: зброя, монети, твори мистецтва та інші речі, які належать до різних східних культур. Деякі з цих речей (туркменські кінська збруя і порохівниця та африканська зброя) згідно з версією, що викладена в каталозі колекції О.М. Поля, були отримані від Міклухи-Маклая.
Треба зазначити, що в музейному зібранні є також і інші експонати (речі негритянських племен Африки), які, імовірно, передала Д. Яворницькому у 1888 р. з колекції М.М. Міклухи-Маклая його вдова.
Завдяки Д.І. Яворницькому «східна» колекція музею поповнилася і багатьма іншими цінними експонатами. У період заслання в Середню Азію (1892—1895 рр.) він зібрав археологічні пам’ятки і побутові речі в стародавніх осередках культури цього краю.
У подальшому деякі пам’ятки Сходу були придбані Яворницьким у 1910 р. під час подорожі в Туреччину, Грецію, Палестину, Єгипет.
Надходження в музейне зібрання східних речей після 1905 р. в певній мірі було пов’язане з російсько-японською війною і перебуванням на театрі військових дій мешканців Катеринослава (серед них — Н.Г. Сластіон, хранитель Катеринославського музею і В.Д. Машуков).
Протягом півтора десятка років, до 1921 р., музейне зібрання значно збагатилося пам’ятками східних культур завдяки багатьом дарителям, особливо — П.П. Проніну і В.Я. Левенсону, які у 1919 р. подарували музею свої багаті власні зібрання, у складі яких були колекції стародавнього військового обладунку, фарфору, бронзи, картин, археологічних пам’яток.
Надходження в музей східних речей могло бути пов’язане також з існуванням і діяльністю в краї юдейських, караїмської і мусульманської релігійних громад.
Наступний етап поповнення «східної» колекції музею — уже в радянський період — пов’язаний із значним розширенням СРСР зв’язків з країнами Азії та Африки з 60-х років, коли предмети культури Сходу почали завозитися з цих країн радянськими спеціалістами та іноземними студентами, які навчалися в придніпровських вузах. Окремі експонати в цей час були пе»- редані з Калінінградського історико-художнього і Одеського історико-археологічного музеїв. Значним внеском в музейне зібрання стала колекція М.О. Штейна (літ. псевдонім — М.О. Шатров) , яка містить велику кількість грошових знаків Китаю, Японії, Індонезії.
Попередні дослідження дали можливість виявити в фондах музею 1284 пам’яток східних культур (до цього числа не увійшли археологічні пам’ятки культури іраномовних і тюркських народів).
У цьому зібранні є речі Стародавнього Єгипту (XXI—XVIII ст. до н.е., Середнє Царство—II ст. н.е., римський період); негритянських племен Африки (XIX ст.); народів Палестини, Ірану, Туреччини, Кавказу, Середньої Азії, Індії, Індонезії, В’єтнаму, Китаю, Монголії, Японії (від середньовіччя до XX ст.).
За призначенням в колекції можна виділити: предмети релігійно-культові і ритуальні (культові статуї, амулети, канонічна і богослужбова література, ритуальний одяг і тканини, світильники і посуд, пов’язані з релігійними обрядами і церемоніями, речі поховального культу); твори декоративно-прикладного мистецтва (скульптури, вази, малюнки, сувеніри); навчальна, художня, географічна література та етичні трактати; речі домашнього і особистого вжитку (посуд, побутові прибори, ігри, ліки, одяг, прикраси); речі, пов’язані з військовою справою і мисливством (холодна і вогнепальна зброя, обладунок воїна, кінська збруя); предмети нумізматики, боністики, сфрагістики (монети, бони, медалі — нагородні і пам’ятні, ордени, значки).
У колекції є пам’ятки високого художнього рівня і великої історичної цінності: китайські і монгольські бронзові статуетки з зображенням персонажів буддійського пантеону та фрагменти «Тіпітаки» — зводу священних текстів буддизму (деякі виготовлені в формі тібетської стопи); перські кам’яні вази з різьбленням і торбини дервіша для збирання милостині, виготовлені з горіха сейшельської пальми; юдейські культові речі — срібляні ханукальні лампади і корона на сувой «Тори», завіси на шафу з «Торою», у вигляді сувоїв книги — «Тора» і «Мегілат Естер» та інші речі.
Хоч комплектування цього зібрання не носило планомірного характеру і більшість колекцій у його складі неповні, воно становить собою цінний науковий і експозиційний матеріал, особливо враховуючи на великий інтерес сучасної людини до філософії, релігії, науки і мистецтва Сходу. Тому атрибуція і систематизація пам’яток східних культур у зібранні ДІМ стане науковою базою для створення виставки «Скарби Сходу», присвяченої ювілею Д.І. Яворницького, зусиллями якого, головним чином, «було сформоване це зібрання.

Фоменко І.А., провідний науковий співробітник відділу історії релігії ДІМу

Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І. Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц