Днепропетровский национальный исторический музей

З історії Катеринославської Громади опікування жіночою освітою (1868—1888)

Метою цього повідомлення є розгляд становлення та розвитку однієї з благодійних організацій Катеринослава.
Значний внесок у вивчення діяльності Громади зробив Губернський Статистичний комітет, який видавав Пам’ятні книги Катеринославської губернії, інформація з яких прислужилася джерельною основою для написання даного повідомлення.
Історія Громади опікування жіночою освітою у Катеринославі бере свої витоки у 1868 році, коли за браком коштів було зачинено жіноче училище 2-го розряду, яке існувало на добровільні пожертви. Це стало поштовхом для створення благодійної установи. Було зібрано 50 підписів, вироблено статут, затверджений 2 жовтня 1870 року.
Метою Громади опікування жіночою освітою оголошувалося сприяння поширенню елементарної освіти у жіночому середовищі. Для цього передбачалося відкрити жіноче училище, бібліотеку та читальню, влаштування загальноосвітних читань. Коштами, окрім щорічних грошових внесків, могли бути благодійні заходи (концерти, публічні читання тощо) і взагалі будь-які пожертви, дозволені чинним законодавством. Членський внесок становив 10 рублів на рік. Керування громадою здійснювалося Загальними зборами членів та розпоряджувальним комітетом.
21 квітня 1872 р. відбулися перші Загальні збори членів нової Громади. Розпочав збори директор Катеринославської жіночої гімназії 3.В. Коленко.
19 жовтня 1873 р. був одержаний офіційний дозвіл на відкриття нової жіночої школи. 21 квітня 1873 р. було відкрито однокласне жіноче училище з 3 відділеннями та 6-річним курсом навчання. Початково передбачалося брати платню, але згодом було ухвалене рішення щодо безкоштовного навчання.
1883 р. Громадою було розгорнуто збирання пожертв на спорудження будівлі школи і 1884 року школа переїхала до нового приміщення.
Джерелами фінансування школи, крім членських внесків Громади, були: допомога від уряду, міського та губернського земстів, окремі приватні пожертви, а також прибутки від рукодільних класів, відкритих при школі.
У школі навчалися дщчата незалежно від віросповідання (православні, католички, лютеранки, іудейки) та станової належності (діти особистих дворян, солдатів, міщан, селян, ремісників). З 1874 по 1888 р. загальне число школярок зросло з 88 до 306.
З 1880 по 1888 р. Громада утримувала і фабричну жіночу школу. 1883 року було розпочато народні читання с «туманними картинками» (слайдами). Протягом 1868—1888 р. число членів Громади зросло з 48 до 170.
Таким чином, протягом 20 років Громаді вдалося, спираючись на благодійність, досягти істотних успіхів. У ході її діяльності благонадійність виступала як прояв передових поглядів і як засіб їхнього втілення.

Шихов К.Л., старший лаборант лабораторії компютерних технологій кафедри історіографії та джерелознавства ДДУ

Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І. Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц