Днепропетровский национальный исторический музей

Матеріали до історії Катеринославського дворянства. Рід Малама

Перші згадки про рід Малам відносяться до 50-х років XVII ст., коли у Валахії були нобілітовані брати Григорій та Дмитро Малами. Син останнього Андріяш Малама у 1706 р. виїхав до Гетьманщини, де служив охочекомонним полковником у гетьмана І. Мазепи. Перед Полтавською битвою Андріяш покинув гетьмана і втік до Перекопу, звідкіля невдовзі повернувся з повинною. За свій зв’язок з Мазепою Андріяш Малама не постраждав і продовжив служити далі.
Нащадки Андріяша Малама займали урядові посади на Гетьманщині, а пізніше і у Російській імперії. Наприкінці XVIII ст. родина Малами перебирається на Катеринославщину, де знаходяться їх маєтки (с. Софієвка, с. Кринички, пізніше с. Микільське-на-Дніпрі та інші) і з того часу посідає почесне місце в катеринославському суспільстві. Малами були споріднені з такими визначними родинами як Думитрашками-Раічами, Розумовськими, Апостолами, Вяземськими, Синельніковими, Полями, Полетиками та інш.
Цікавий зв’язок Малам з двома останніми родами. Марія Федорівна Малама, дочка капітана російської армії, була одружена із майором Іваном Полем. їх син, Микола Іванович Поль мав дружиною вдову Івана Малама (бл. 1791—92 — до 1829 рр.) Анну Павлівну, у дівоцтві Полетику. Сином Анни Павлівни та Миколи Івановича був Олександр Миколайович Поль, відомий суспільний діяч, збирач старожитностей та засновник металургійної промисловості Катеринославщини. Між родинами Малам та Полів існували дружні стосунки. Микола Іванович Поль листувався із братом першого чоловіка своєї жінки Миколою Малама. Зведений брат Олександра Поля Михайло Малама був опікуном його сестер Ольги та Юлії.
До родини Малам відносяться декілька відомих військових. Серед них Арістарх Ілліч Малама (1793 — ?), учасник війн з Наполеоном. Він брав участь у 16 битвах, у тому числі Боро- динській, Лейпцігській, битві за Париж. Арістарх Ілліч служив у Астраханському кирасирському полку, який відзначився у Бородинській битві. Подвиг астраханців зображено у панорамі Бородинської битви в епізоді «Кавалерійський бій у житі». Відзначився як війський Яків Дмитрович Малама (1841— 1912 рр.), учасник походів російської армії у Середню Азію, наказний атаман , Кубанського козачого війська, член Військової Ради.
Мешкаючи на Катеринославщині, Малами брали активну участь у місцевому суспільному житті. Серед них були проводирі дворянства, земські діячі, члени великої кількості благодійницьких комітетів та установ. Батько вищезгаданого Якова Дмитровича Малами Дмитро Якович (1814—1846 рр.) брав участь у будівництві приміщення Катеринославських благодійницьких закладів (1838 р.). Багато зусиль у суспільній праці доклали батько та син Володимир Федорович та Володимир Володимирович Малами.
Володимир Федорович (1841—1909 рр.) багато працював у Катеринославському губернському земстві, брав участь у наданні допомоги селянам під час голоду 1890 . Він був попечителем губернської земської лікарні, почесним попечителем Катеринославської класичної гімназії (1896—1909 рр.), протягом 16 років був членом попечительної ради Маріїнської жіночої гімназії, головував у катеринославській повітовій училищній раді, організовував хлібні магазини Катеринославського повіту. Після смерті Володимира Федоровича були засновані почесні стипендії його імені для незаможних учнів класичної та Маріїнської гімназій. Одружений В.Ф. Малама був із Вірою Іванівною Синельніковою (1854 — ?), правнучкою першого начальника Катеринославського намісництва І.М. Синельнікова, далекою родичкою гетьмана Д. Апостола. Вона володіла маєтком у с. Микільське-на-Дніпрі. У ньому зупинялася під час лодорожі на Південь Катерина II. Тут зберігалися деякі особисті речі гетьмана Д. Апостола, як то: дві булави, сідло, зброя, одяг тощо. Дмитро Іванович Яворницький намагався придбати їх для музею, але невдало. Доля цих унікальних реліквій невідома. (Род Малама.— Екатеринослав, 1912.— С. 23).
Володимир Володимирович Малама (1872—?) був катеринославським повітовим проводирем дворянства, почесним мировим суддею, гласним катеринославського губернського земства, неодноразово головував на земських сесіях. Він брав участь у заснуванні Новомосковського ремісничого училища (1906 р.), займався організацією допомоги родинам солдат, що брали участь у російсько-японській війні (1904—1906 рр.). У 1909 р. під час його головування губернською сесією Катеринославського земства було прийнято рішення про відкриття сільськогосподарської південно-руської виставки у м. Катеринославі. Тоді ж було прийнято рішення про відкриття низки сільськогосподарських шкіл для селянства. Володимир Володимирович був дійсним членом Катеринославської Губернської Вченої архівної Комісії. Він автор цікавої книги «Рід Малам», у якій містяться цінні документи до історії Гетьманщини та життя провінційних поміщиків XIX ст.
Буремні часи, що настали після жовтня 1917 р., припинили цю плідну діяльність і подальших звісток про родину Малам ми не маємо. Нині повертаються з небуття імена тих, хто доклав немало зусиль для розбудови нашого краю. Десятки років вони були викреслені з історії. Прийшов час згадати цих людей і відновити добру пам’ять, у тому числі, ї про славну родину Малам.

Каюк Д.Г., студент 4-го курсу істфаку ДДУ

Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І. Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц