Днепропетровский национальный исторический музей

Мотиви міфу про близнят в концепції запорозького козацтва Д. Яворницького

У понятті генезису історії суспільства — від античності до класичної епохи — домінуючою, як відомо, була міфологічна парадигма. Стосовно цієї проблеми історики (М. Барг), міфологи (Є. Мелетинський), літературознавці (Г. Гронцер) дійшли одностайної думки. Зазначимо, що до останнього часу більш послідовно досліджувалось виокремлення історичної свідомості із міфологічної (здебільшого в межах давнього епосу); в меншій мірі — синтез міфологічної та історичної свідомості в історіософських концепціях.
До таких належить концепція запорозького козацтва Дм. Яворницького з досить розгалудженою системою ремінісценції античної, індуїстської, єгипетської, слов’янської міфології, різноманітних типів міфів — космогонічних, героїчних і т.ін. Зараз торкнемось лише того, як міф про Близнят в численних модифікаціях поступово набуває ознак історичного міфа про Побратимство зокрема і характерництво, лицарство в цілому як етичних чинників історіографії Яворницького.
Відомий дослідник архаїчної міфології О. Золотарьов підкреслює, що дуальна організація суспільства, покликана до життя глибокими соціальними змінами, обумовила появу «основоположного» міфа, який дав відповідь на корінне питання: розподіл суспільства був введений братами-близнятами, а не створений, оскільки ідея творчості, в тому числі ї сотворения людей, ще не була розвинута, і не народжений, а як такий, що в готовому вигляді з’явився з каменю чи дерева. Яворницьким зроблена спроба простежити трансформацію його в історичний міф, показати як процес, що обумовлено розвитком культури, її своєрідністю, а саме — не втраченою внаслідок високого рівня патріархальної свідомості, родових стосунків здатністю да формування тієї, а не іншої структури козацтва.
Міф про Близнят, як і будь-який інший, має типологічні риси, спільні для міфологій світу. Здебільшого вони зводяться до наявності тих чи інших мотивів. Найбільш поширений з них — про брата і сестру, що вступають до шлюбу. До них належать, на нашу думку, і міфи (легендарні оповіді за О.Но-вицьким) про. Десну та Дніпро, Могили та Долини в слов’янській міфології та давньоіндійські міфи про Яму та його сестру-близнюка Ямі. Ремінісценції цих міфів відчутні йк в структурі історіографії Яворницького, так і в розумінні та тлумаченні сутності козацтва як культуртрегерського, тобто як такого, що задає певну соціокультурну організацію в суспільстві.
У залежності від ситуації чи мети, яку ставить перед собою вчений у відповідних розділах, Дніпро, Десна, Могили, Долини мають історичні чи географічні ознаки або набувають статусу міфів.
Як уявляється, Яворницьким найбільш послідовно використовується розповсюджений мотив, означений міфологами як «Близнята чи кровні брати».
В оповіді дається детальний опис ритуалу побратимства, проте доцільність, послідовсність, змістовність історичної події піддається тлумаченню тільки з точки зору міфології, семіотики, екзистенції, що є цілком закономірним (співвіднесемо дане явище з відповідною ситуацією в «Истоках средневекового рыцарства» Кардіні).
Опис ритуалу побратимства, тлумачення характерництва у Яворницького досить своєрідне, з яскраво вираженою міфоцентричністю, заглибленням у міф, що і надає історіософській концепції в якійсь мірі рис міфологізованої історії.

Нарівська В.Д., к.ф.н., доцент кафедри російської літератури філфаку ДДУ

Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц