Днепропетровский национальный исторический музей

До питання про український менталітет у художній спадщині Д.І. Яворницького

Проблема дослідження українського менталітету у творах художньої літератури ще недостатньо опрацьована. У цьому плані неабиякий науковий інтерес становить художня спадщина Д.І. Яворницького. Видатний вчений, як відомо, виступав на захист і підтримку народу. Тому духовні інтереси українців виражені у його творах і є об’єктом нашого дослідження.
Найбільш показовою у визначенні менталітету є лексика. Слово «сіромаха» притаманне лише українській мові. Спочатку цим словом називали вовка, а з часом стали вживати на по­значення голодного, убогого козака. Як відзначав І. Куліш: «Козак-сіромаха» був давньою народною приказкою на Україні».
Явище гіперболізації є теж характерною рисою українсь­кого менталітету. Цим прийомом користувалося багато митців слова. Продовжуючи традиції І.П. Котляревського, М.В. Гоголя, Д.І. Яворницький звертається до прийому гіперболізації у розповідях українських селян. Із слів 116-річного Івана Гнатовича Розеолоди ми дізнаємося, що було в часи його моло­дості. «Підеш косити косою, трави не відкинеш; поженеш їздней, за травою і не побачиш їх; заженеш волів у траву, тільки роги мріють… І яка ж сила тої птиці була? Як зніметься з землі — сонце застелить, а як сяде на дерево — гілок не видно». Ці ж традиції знайшли своє продовження у «Мисливських усмішках» — О. Вишні, творах Ю. Кругляка, Є. Дударя, П. Глазового.
Фольклорні елементи є також складовою частиною мента­літету українців. Про що й свідчать численні зразки усної на­родної творчості: «Недарма ж кажуть, що як жили ми за цари­ці, їли паляниці, а як стали за царя, то не стало й сухаря». Це прислів’я передає світосприйняття українського народу через зв’язок добробуту людей і панування певного монарха.
У художній практиці Д.І. Яворницький використовує думу, як жанр, характерний лише для української усної народної поетичної творчості.

«Ой полем, полем Килиїмським, Та шляхом битим Гордиїнським
Ой там гуляв козак Голота
Не боїться він ні огня, ні меча, ні третього болота.»

«Дума про козака Голоту» ще раз підкреслює соціальний стан, а також моральнії фізичні якості козаків. Окрім дум, наводяться ще деякі зразки козацького фольклору, зокрема прислів’я та приказки, як-от: «Січ — мати, а великий Луг — батько!», «Степ та воля — козацька доля!» З цих прикладів постає козацький характер, зокрема їх волелюбність.
Український менталітет передається у змалюванні звичаїв. Як свідчить Д.І. Яворницький, звичаї вступу до війська мали свою специфіку і проходили за такими формами: «У стосунках між козаками брався до уваги не вік, а час вступу в Січ: хто вступив раніше, мав перевагу перед тим, хто вступив пізніше, тому останній називав першого «батьком», а перший останнього «сином», хоча «батькові» могло бути 20, а синові 40 років». Це-означає те, що шана віддавалася досвідченішому в бою, ніж но­вачку, не звертаючи уваги на вік.
Отже, духовні витоки як у науковій, так і в художній спад­щині вченого дійсно взаємопов’язані.
Як свідчить аналіз творів Д.І. Яворницького, риси українсь­кого менталітету набагато ширше представлені у його творах, ніж їх можна було подати у тезисному вигляді.

Назаренко О.В., викладач кафедри української філології ДДУ

Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц