Днепропетровский национальный исторический музей

Сайт Дніпропетровського історичного музею: аналіз інформаційної присутності в мережі Інтернет

Аналізуються перспективи представництва музеїв в мережі Інтернет, розкривається хід роботи по створенню та підтримці офіційного сайту Дніпропетровського історичного музею, а також наводяться основи його концепції, у порівняльних таблицях подаються статистичні дані по кількісним і якісним показникам, відвідуванню музейних Інтернет-ресурсів у російсько-українському сегменті Всесвітньої мережі.

На сьогоднішній день стрімкий розвиток Інтернету, як комунікаційної мережі, ні в кого не викликає сумнівів. Перетнувши межу окремої технології, він все наполегливіше виступає в якості важливого чинника соціокультурного життя. Цифри говорять самі за себе: до середини 2008 р. кількість людей, що регулярно використовують Інтернет в своєму житті, складає, за даними International Data Corporation (IDC), приблизно 1,4 млрд. осіб, тобто 1/4 від загальної кількості людства на Землі [5]. Як повідомляється на офіційному сайті Державного комітету зв’язку та інформатизації Міністерства транспорту і зв’язку України: станом на січень 2009 р. з різною періодичністю мережею Інтернет користуються близько 10 млн. мешканців України [2].
Всесвітня павутина (World Wide Web) викликала справжню революцію в інформаційних технологіях і бум в розвитку Інтернет багато в чому завдяки здатності накопичувати і організовувати величезну кількість документальних масивів, які, переплітаючись між собою, утворюють безкінечний гіпертекст. У 1965 р. американський соціолог та спеціаліст у сфері інформаційних технологій Теодор Холм Нельсоп опублікував свою першу роботу «А File Structure for the Complex, the Changing and the Indeterminate», в якій було викладено його ідеї щодо пов’язаних текстів, і в якій він вперше застосував термін «гіпертею» і для нелінійних документів. «Керуючись ідеями, характер яких є літературним, а не лише технічним, ми створили систему для зберігання і пошуку тексту, в якій введено різноманітні взаємозв’язки та «посилання» [6]. Утворений таким чином глобальний інформаційний простір, або універсальна глобальна інформаційна середа, не має централізованого контролю і є надбанням всього людства. її розгортання й поглиблення спирається на багатосторонню комунікацію і залежить від ініціативи окремих користувачів.
Отже й представництво, або «інформаційна присутність», музею у Всесвітній мережі відкриває доступ до нового, дуже перспективного і глобального каналу отримання (вивчення, аналітика), збуту (реклама, популяризація, презентація) та обміну (координація) інформацією, який діє безперервно і забезпечує саме широке географічне охоплення і можливістю здійснювати двосторонні і багатосторонні професійні комунікації, формувати широку цільову аудиторію, інтенсифікувати інтеграцію у вітчизняне та світове музейне співтовариство, а такої активно використовувати додаткові можливості для фандрейзінгу. «В пространстве Интернета сегодня не только обмениваютея информа цией, здесь проводятея межмузейнше конференции, ведутся дискуссии идет координация проектних заданий, создаются партнерские сетевые альянси и т.д.» [3]. Більше того «представительство музея [во Всемирной сети — У.П.] начинает оказнвать влияние на его развитие, сайт может превратиться в експериментальную площадку для музейного проектрирования, место разработки различных музейних моделей» [4, с. 110],
Створений у 1999 р. Сайт Дніпропетровського історичного музею, опис якого можна знайти у збірнику «Музей і XXI сторіччя» [1], станом на 2008 р. перестав відповідати вимогам сучасності і потребував докорінного переосмислення. В зв’язку з цим співробітниками відділу науково-просвітницької роботи була запропонована нова концепція, на основі якої лежить максимальне зближення структури музею, як соціальної інституції, із структурою музейного сайту, завдяки чому мають висвітлюватись всі сторони життя і діяльності музею. З іншого боку, інформаційне поле сайту має виходити за межі музейної діяльності і тяжіти до поступового розростання, поглинення супутніх іиформаційних сфер, утворюючи, таким чином, внутрішню складну систему посилань, які у свою чергу мають формувати загальногалузеву енциклопедію. Ще однією складовою концепції сайту є абсолютна відкритість ресурсу, яка передбачає можливість безперешкодного ознайомлення із результатами діяльності працівників музею, його загальним надбанням.
Значна увага приділяється «інтерактивності» сайту. Оскільки Всесвітня мережа виявилась досить зручним простором для самореалізації колишнього пасивного реципієнта, якій вже воліє не лише споглядати та аналізувати, проте бути справжнім й активним учасником великої інформаційної гри, то дедалі популярнішими стають засоби активного відображення інформації: гостьові книги, форуми, чати, системи опитувань, блогові сфери та ін. Всі вони мають забезпечувати багатосторонню комунікацію за участю як музейної інституції, так і її постійної аудиторії, об’єднаної в Інтернет-спільноту.
Важливу роль відіграє безперервне оновлення сайту за рахунок додання нових матеріалів, особливо в рубриці «новини», оскільки саме це формує інформаційний імідж музею, як інституції, що знаходиться у постійному розвитку і діє у контексті сучасності. Із розвитком RSS-технологій, які дозволяють експортувати у Всесвітню мережу стрічки новин з окремого сайту, або з їх певної кількості, стає актуальним максимально ефективне використання будь-якого інформаційного приводу, пов’язаного з музеєм та його діяльністю.
В якості оболонки сайту була взята CMS Joomla — безкоштовна система управління контентом (інформацією) з відкритим вихідним кодом (відкрита для експериментів та перетворень, а також застосування великої кількості функціональних модулів). Робота над інформаційною складовою сайту розпочалась 19 лютого 2008 р., коли на головну сторінку був доданий перший матеріал. За період з лютого по вересень 2008 р. було додано близько 750 унікальних матеріалів, серед яких — інформаційні довідки та повідомлення, наукові та науково-популярні статті співробітників музею, тези конференцій, бібліографічні списки, описи музейної експозиції та колекцій, інформація про музейні послуги, анотації музейних видань, презентації музейних заходів та майбутніх проектів, прес-релізи виставок, каталоги с корисними посиланнями на музейні ресурсі у Всесвітній мережі, на сайти музеїв України, Росії та Світу тощо. На сьогоднішній день кількість матеріалів, розміщених на сайті www.museum.dp.ua, наближається до 1300 одиниць, кількість зображень перевищує 2000 одиниць, активно залучаються відео-матеріали.
Невід’ємною складовою обслуговування сайту є SЕО (search engine optimization) — комплекс заходів з пошукової оптимізації, який передбачає, перш за все, створення семантичної матриці сайту. В рамках SЕО для кожної сторінки складаються т.зв. «метадані» — перелік ключових слів і стислий опис матеріалу (своєрідний текст про текст, або інформація про інформацію). Для покращення результатів пошукової оптимізації музейними співробітниками регулярно здійснюється оптимізація структури меню і заголовків матеріалів, внутрішня перелінковка, стилістичне оформлення текстів, реєстрація в каталогах, обмін поси-ланнями тощо. Успіхом на сьогодні можна вважати те, що, наприклад, за запитом «музей», або «музей України» у пошуковій системі Gоog1е (.com.ua) сайт історичного музею стабільно тримається в першій десятці. В цілому ж, близько 70% відвідувачів museum.dp.ua. заходять на сайт саме через пошукові системи (7% — прямий трафік; 23% — сайти-джерела переходів). Особлива увага при підтримці та обслуговуванні сайту має приділятися аналітичній роботі. Так, наприклад, безкоштовний засіб web-аналітики корпоративного рівня Gооg1е Analytics дозволяє отримати детальну статистику відвідувачів сайту. Доступна у 80 різноманітних формах звітів, статистика знайомить з кількістю відвідувачів за певний хронологічний проміжок, джерела їх переходу, географічне розташування відвідувачів, час перебування на тій чи іншій сторінці сайту та ін. В цілому аналітика дає величезний інструментарій для досліджень інтересів та вподобань відвідувачів сайту, презентує загальну картину динаміки відвідування Інтернет-ресурсу, дозволяючи, таким чином, робити певні прогнози на майбутнє. У своєму загальному вигляді статистика окреслює ступінь інформаційної присутності музейного сайту як у своїй інформаційній ніші, так і у Всесвітній мережі в цілому.
Так, станом на серпень 2009 р. сайт Дніпропетровського історичного музею входить до трійки лідерів за кількістю відвідувачів серед українських музейних ресурсів, конкуруючи з проектом «Музейний простір України (prostir.museum) та офіційним сайтом журналу «Музеї України» (www.museum-ukraine.org.ua). На другому Всеукраїнському музейному фестивалі «Музеї у сучасному поліетнічному світі», який проводився на базі Дніпропетровського історичного музею у вересні 2008 р., museum.dp.ua отримав Гран-прі у номінації «Музейний сайт в Інтернеті».
У плани розвитку сайту Дніпропетровського історичного музею входить формування повноцінної Інтернет-спільноти за рахунок залучення цільових аудиторій шляхом реалізації некомерційних суспільно орієнтованих регіональних Інтернет-проектів «Музеї Дніпропетровщини» (з перспективою переростання у регіональну музейну мережу), «Літератори Придніпров’я» (з перспективою переростання у регіональний літературний портал), «Майстри Дніпропетровщини» (з перспективою переростання у регіональний Інтернет-альянс) та багато інших. Окреме місце посідає проект створення повноцінного «Віртуального туру», який би відповідав останнім технологіям комп’ютерної анімації. Отже, створюючи музейний сайт, ми виходили із розуміння, що він має бути органічним продовженням музею в інформаційному просторі, розгортатися в якості багатофункціональної комунікаційної системи, покликаної виконувати ряд суттєвих завдань музею як соціокультурної інституції.

Бібліографічні посилання

  1. Бекетова В.М. Дніпропетровський історичний музей в мережі Інтернет // Музей і XXI сторіччя: Збірник наукових праць. — Херсон: Айлант, 2000. -С. 113-119.
  2. Галузь зв’язку: підсумки роботи у 2008 році // http://www.stc.gov.ua/uk/publish/article/68241.
  3. Иванов Д. Музей в сети Интернет // http://www.maecenas.ru.
  4. Лебедев А.В. Музейнме представительства в Интернет. Российский и зарубежный опыт // Музей и новые информационные технологии. — М., 1999.
  5. IDC прогнозирует рост числа постоянньїх пользователей интернета // http: //www.internet.ru/node/18678.
  6. Nelson Т.Н. Complex information processing: а file structure for the complex, the changing and the indeterminate // Association for Computing Machinery: Proceeding of the 20th National Conference, 84-100. Ed. Lewis \Winner, 1965.

Автор: Усенко П.С., старший науковий співробітник науково-просвітницького відділу Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького

Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160-річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворннцького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц