Днепропетровский национальный исторический музей

Д.І. Яворницький — етнограф

  1. Діяльність Д. І. Яворницького як етнографа є не­від’ємною частиною розвитку усієї етнографічної науки на Україні.
  2. З початку своєї наукової роботи на противагу тим, хто скептично ставився до можливостей народознавства, вчений надавав великого значення фольклорно-етнографічній науці. Майже все своє, життя він провів у мандрівках — пошуках архівного, етнографічного, фольклорного матеріалу.
  3. Першою науковою працею Д. І. Яворницького як етнографа слід вважати двотомне «Запорожье в остатках старины и преданиях народа» (Спб., 1888), в якому відтворено окремі сторінки із життя і подвигів запорозьких козаків. Наступна велика праця «По следам запорожцев» (Спб., 1898) також має багато народознавчого матеріалу.
  4. Д. І. Яворницький був засновником і багаторічним керівником Катеринославського історичного музею, який носить тепер його ім’я. Цей заклад став помітним етногра­фічним центром на Україні.
  5. Катеринославський музей вважався найбільшим зібранням запорозьких реліквій. Одних тільки запорозький люльок було декілька сот, не говорячи вже про художні картини, предмети го вжитку і т. ін.
  6. Справжньою, енциклопедією народного життя в музеї був відділ етнографії. На 1910 рік цей відділ мав 16 розді­лів, де було представлено посуд, прикраси, господарські речі, взуття, одяг, знаряддя праці, чабанські речі, атрибути ткацтва, рибальства, гончарного ремесла, вибійка полотна, шевські, ковальські, бондарні інструменти, дитячі іграшки, типи будівель, народне мистецтво і т. ін.
  7. Один з куточків відділу етнографії називався «Народ­не мистецтво — орнамент писанок і вишиванок, штучні квіти та ін.». Тут було представлено колекцію орнаментів народ­них вишивок, скатертин, рушників, поясів, сорочок. Не менш цікавою була колекція українських писанок. Д. І. Яворниць­кий збирав відомості про них: коли починають фарбувати, хто фарбує (бабуся, жінка, дівчина), якими інструментами, фарбами, якими візерунками, як довго зберігаються писанки.
  8. В праці «Отчет Екатеринославского областного музея им. А. Н. Поля за 1905 г.» є цікаві відомості щодо методики обробки етнографічних експонатів. Так, наприклад, в характеристиці сорочки позначено, хто її носив (чоловік, жінка, хлопець, дівчина); пора року, коли носив, в свято чи в бу­день, з чого виготовлена, хто виготовив.
  9. Значним стимулом для розвитку етнографічних досліджень на Україні був XIII Археологічний з’їзд, який відбувся в Катеринославі в 1905. З ініціативи організаторів з’їзду, серед яких активно працював Д. І. Яворницький, була видана спеціальна програма для збирання етнографічного матеріалу.
  10. Подорожуючи по Катеринославщині, Д. І. Яворниць­кий перший зацікавився звичаєм українських селянок розмальовувати свої хати. З метою зробити фотознімки узорів, розмалювати їх відповідно до оригіналу і скласти альбом орнаментів директор музею відрядив до Мишурина Рога художника В. Стромненка.
  11. Ще до революції Д. І. Яворницький відкрив для етнографів петриківський декоративний розпис. Декоратив­ний як і настінний розпис вчений вважав справжнім мистец­твом і в музеї було представлено близько тисячі різнома­нітних узорів цих розписів.
  12. Ще одним центром етнографічних досліджень у місті стала кафедра українознавства в Катеринославському університеті, яка під керівництвом Д. 1. Яворницького перетворилась на кафедру народознавства. Дмитро Іванович закликав студентів вивчати і досліджувати свій край, народ­не життя. Не випадково, що головним учбовим курсом Д. І. Яворницького в університеті була «Історія місцевого краю», з якої в той час починалася історична освіта у вузі.
  13. Надаючи великого значення археологічному вивчен­ню території Дніпрельстану, Д. І. Яворницький прийшов до висновку, що цю місцевість треба обстежувати комплексно, в тому числі з етнографічної точки зору. Частину цих етнографічних спостережень опубліковано в «Збірнику» Дніпропетровського історичного музею (1929), та в роботі Д. І. Яворницького «Дніпрові пороги».
  14. Багато уваги вчений приділяв пропаганді етногра­фічних знань серед широких верств населення, використову­ючи для цього сторінки різних періодичних видань як до­жовтневого, так і радянського часу. До речі, однією з форм пропаганди етнографічних відомостей є виступи Д. І. Явор­ницького як письменника.
  15. Етнографічна творчість Д. І. Яворницького мала великий вплив на формування української етнографічної науки, заклала міцний фундамент для вивчення народного життя Придніпров’я.

Автор: Журба А.С. — с.н.с. ДІМ

Джерело: Вчений-подвижник: Життєвий шлях та літературна спадщина відомого на Придніпров’ї археолога, історіографа, краєзнав­ця та етнографа Д.І.Яворницького. (Матеріали науково-практич­ної конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження вченого). Дніпропетровськ, 1991. — 78 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц