Днепропетровский национальный исторический музей

Нотатки до атрибуції експоната ДІМ – бюста Д.І. Яворницького

Епістолярна спадщина Д. І. Яворницького налічує 6400 листів. Відомі історики, публіцисти, політичні дія­чі, етнографи і письменники листувалися з Дмитром Івановичем. Окреме місце серед них займають листи діячів мистецтв — їх понад сорок. Поряд з такими митцями, як Рєпін І. Є., Струнніков М. І., Васильків­ський С.І.,— прізвище першої української жінки скульптора Трипольської Єлизавети Родіонівни (1881—1957), яка не тільки листувалася з відомим істориком, але й користуючись його порадами створила цілу низку історичних образів українців, що експонувалися на виставці мистецтва у Петербурзі, Москві, Києві, Сочі, Ленінграді і Баку.
У фондах ДІМ зберігаються три листа скульптора ми відомого історика, надісланих йому у 1912 р. з Петербурга та 1915, 1918 рр. з власної садиби Зенькова Полтавської губернії. У першому своєму листі вона повідомляє Яворницького про свою згоду виконати влас­ний проект пам’ятника Катерині II в Катеринославі Цікавиться його думкою з цього приводу. Просить до­помогти підібрати необхідні матеріали, аби виконати портрети сподвижників імператриці у вигляді барельє­фів на постаменті пам’ятника. (ДІМ Арх-20914). Про відкриття цього пам’ятника і присутність на церемонії Дмитра Івановича Трипольська згадує у другому листі від 2.01.1915 р. Згадуючи події того дня, вона піклуєть­ся про долю бюсту Яворницького, який вона виліпила з гіпсу, пропонуючи йому надіслати модель до школи Гоголя у Миргороді, де вона вже домовилася відтвори­ти його у теракоті. А коли закінчиться війна, і надій­дуть кращі часи, відлити його у бронзі, як замовлялося з самого початку (ДІМ Арх-20913). Цей гіпсовий бюст зберігся (ДІМ Х-766). Є підстави вважати, що Дмитро Іванович любив свій скульптурний портрет і в ті неспо­кійні часи не став ризикувати, посилаючи роботу молодої талановитої скульпторки до Миргороду.
За спостереженнями бібліографа Трипольської Є. Р. Наврузової Д. Н. творчість скульптора у 1908—1918 рр. відзначалася втіленням бентежних образів, підказаних життям. Знайомство з відомим істориком у Полтаві та сумісна їх праця (1912—1914 рр.) над втіленням обра­зів Катерини II, Потьомкіна Г. О. і Румянцева П. О. у барельєфах до постаменту дали можливість Трипольській Є. Р. створити вдалий портрет Д. І. Яворницького, а згадки про їх довгі розмови та спілкування надихну­ли скульптора творити українські образи. Як сподіва­лась сама Є. Р. Трипольська, вони зацікавлять Дмитра Івановича.
У фондах історичного музею ім. Д. Яворницького зберігаються чотири бюсти відомого історика, авторство трьох після 1945 року не було встановлено. Цей лист скульптора і спогади співробітників музею (Огризкіної О. М.) дають нам підстави стверджувати, що бюст Д. І. Яворницького виконаний в гіпсі (ДІМ — КП-9863, Х-766) не є «копія» — це саме той скульптурний порт­рет, виконаний скульптором Є. Р. Трипольською у 1914 р. і не відлитий з бронзи, як планувалося. Важкий еконо­мічний стан у 1915—1918 роках та від’їзд у 1919 р. Є. Р. Трипольської з України не дали можливості здійс­нити цей задум. Цей бюст Д. І. Яворницького — його власна меморіальна річ, яка збереглася в будинку на Жовтневій площі до 1946 р.
Скульптури та пам’ятники Трипольської Єлизавети Родіонівни – першої української жінки-скульптора прикрашають міста Дніпропетровськ, Баку та Ашхабад, твори зберігаються та експонуються в музеях Дніпропетровська, Москви, Кускова та Баку.

Автор: Буряк В.В. — с.н.с. ДІМ

Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц