Днепропетровский национальный исторический музей

«Коваль Бассім» у Катеринославі

До 150-річчя від дня народження видатного українського поета, філософа, перекладача Івана Франка.
Мазуренко І.В., старший науковий співробітник Музею «Літературне Придніпров’я», відділу Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького
У духовній скарбниці Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького, всупереч усім історичним негодам, збереглася невеличка книжечка на сірому цупкому папері — друге видання арабської казки “Коваль Бассім” у неповторній редакції Івана Франка. Його поетичні переклади та переспіви давньогрецької, давньоримської, ассіро-вавілонської, давньоіндійської поезій, слов’янських літератур, італійських, німецьких, французьких авторів, арабських казок тощо становлять художньо-історичну антологію світової культури. Дитячій аудиторії адресував письменник вільні віршовані переробки твору Сервантеса (першої частини першого тому) “Пригоди Дон-Кіхота”, арабських казок “Абу-Касимові капці” та “Коваль Бассім”. Ці поеми виявляють глибоке розуміння Франком психології дитячого сприйняття.
З авторського “переднього слова” І. Франка до українського переспіву казки дізнаємося:
«Отся поема з виємком Епільога друкувалася в «Свободі» в році 1900, звідки зроблене передрук з деякими поправками і доповненнями у тексті.
Темою поеми послужила справжня арабська казка, видана разом з французьким перекладом, здається, 1892 р. в Лейдені (Ваssim le forgeron, Un conte arab). В скороченю ся казка була надрукована ще в XVIII в. в збірці “Mille et un jour” і разом із тою збіркою перекладена на німецьке Фондер Гагеном… (1836). Із того самого тома тої збірки взяв я також тему до поеми “Абу Каземові капці”.
Бажалось пустити в світ отсю поему з детальнішою передмовою, з поясненєм літературної історії казки про Бассіма. Обіцявся зробити се відомий наш оріенталіст А. Кримський. Натжаль, здоровлє і инші праці не позволяли йому досі сповнити сеї обіцянки, і для того я, не бажаюючи довше відволікати видання книжки, пускаю її в світ так, як є. Може доведеться коли зробити друге виданє, то чейже тоді буде можна пустити в світ Бассіма з передмовою, що вияснить ліпше його походженє і значінє в літературі”.
Книжка з’явилася 1918 р. у катеринославському видавництві “Слово” в чорно-білому стильному оформленні художника Миколи Погрібняка, який оздобив обгортку рослинними мотивами українського орнаменту. Видрукована вона була у друкарні І. Вісьмана та І. Мордхилевича по вул. Феодосійській, 9. Примірник книжки має декілька штампів, найстарішим є “Краєвий музей Катеринослаавщини”. Крім цієї унікальної книжки в музеї зберігаються не менш рідкісні видання І. Франка, що друкувалися у Львові, Києві, Харкові: “Іван Вишенський” (1905 р., 1918 р.), “Бориславські оповідання” (1905), “Притча про двох рабів” (ж. “Сяйво”, 1913), “Данте Аліг’ієрі” (1913).
У Дніпропетровську є будинок, що пов’язаний з ім’ям І. Франка. Це, так званий, “будинок Інзова” на Проспекті, де нині знаходиться музей “Літературне Придніпров’я”. Приміщення імперської канцелярії так і лишалося б одною з перших катеринослаських кам’яниць поч. ХІХ століття, якби не перебування тут Олександра Пушкіна у 1820 р., учня Катеринославського початкового училища Михайла Свєтлова на поч. ХХ ст., (в майбутньому відомого радянського поета), українського художника, викладача графічних мистецтв Миколи Погрібняка, і, нарешті, геніального прозаїка та перекладача Валер’яна Підмогильного, що викладав тут у 20-і роки в Українській школі ім. І. Франка. Тим самим будинок набув значення історико-культурної пам’ятки…
Підтвердженням останнього факту є повідомлення катеринославського часопису “Споживач” (ч. 11 від 8 липня 1920 р.) про організацію у “будинку Інзова” курсів з українознавства: “Курси розпочнуться 10-го липня в помешканні 91-ої української школи імені Івана Франка, що між Поштою та Асторією.” Це важливе краєзнавче відкриття належить дніпропетровському журналісту, письменнику, автору численних досліджень та книг з історії Придніпров’я Миколі Чабану.
Отже, можемо вважати, що дух Івана Франка відвідує Місто на Дніпрі, а рядки з “прольогу” до казки “Коваль Бассім” всім нам лишаються його мудрим посланням:

І бажаю, щоб трудяще
Те житє вам як найкраще
Без біди минало всім,
Щоб думкамии ви міцніли,
Богатіли, не бідніли,
Щоб веселий був ваш дім.

І бажаю, щоб ми згідно,
Сміло, свідомо, свобідно
Йшли до спільної мети:
В своїй хаті жить по свому,
Не коритися нікому,
Лад найкращий завести.



Hosting Ukraine Проверка тиц