Днепропетровский национальный исторический музей

Фінансова та податкова політика місцевих органів влади в Катеринославі в 1918-1920 рр.

Однією з маловідомих сторінок в історії нашого краю і міста Дніпропетровська (Катеринослава) є розвиток місцевої фінансово-податкової служби з моменту її виникнення до сьогодення. Реконструювати певні етапи становлення і функціонування губернських, міських органів фінансів та податкових установ вдалося завдяки пошуковій роботі, здійсненій в архівах, музеях, приватних зібраннях під час створення музею історії обласного фінуправління. Цікаві матеріали щодо фінансової та податкової політики властей Катеринослава були виявлені по періоду 1918-1920 рр. Насамперед — це різноманітні документи: накази, циркуляри, об’яви, протоколи засідань та постанови Міської Думи, доповіді міської управи, окладні листи, квитанції про внесення до Казенної палати, казначейства означених зборів, сплату податків та недоїмок, акти щодо приймання цінностей, речей в залік надзвичайного революційного податку з заможніх прошарків населення міста.
Серед речових експонатів привертає увагу штамп «Податной институт 4-го отделения г. Екатеринослава». Цей інститут був введений з 14 червня 1918 р. при податковій інспекції і займався перевіркою об’єктів торгівлі та промисловості у місті.
Слід зазначити, що саме з 1918 р. назва «інститут» вживалася для означення відділів податкових та комунальних служб (інститут двірників, робочий інститут для безробітних тощо.)
З вище згаданих джерел вимальовується наступний стан фінансово-податкової служби в місті.
В Українській державі за часів Скоропадського місто Катеринослав перебувало під подвійною владою — цивільною (була відновлена Дума на чолі з І. Я. Езау) та військовою. В цей час фінансова комісія Думи, податковий відділ міської Управи змушені були для підтримання громадського спокою та наведення порядку в місті встановити одноразовий податок на охорону життя та майна громадян з торговельних та промислових підприємств.
Був встановлений терміновий збір з населення на утримання гетьманської варти. А згідно ст.8 закону від 18 травня 1918 р. всі витрати на утримання варти повинні були здійснюватись за рахунок держави.
Система місцевих податків і зборів є складовою частиною податкової системи держави. Вона відповідає в першу чергу інтересам органів місцевого самоврядування, оскільки оцінюється як самостійне джерело доходів місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право встановлювати деякі податки, звільняти від сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків, зборів.
Міська Дума з 1918 р. встановила самостійний міський прибутковий податок 1/4% з доходів від 600 до 1000 крб., одержаних у минулому році. Потрібно було в обов’язковому порядку до 6 жовтня подати таку форму заяви: «Имею честь заявить город-ской управе, что в 1917 году мною получено дохода на такую-то сумму»,- з власноручним підписом у кінці. За представлення невірних даних, або приховання доходів встановлювався штраф у розмірі 100 крб.
Намагаючись здійснити благоустрій міста і не маючи достатньої кількості коштів, міська Дума все частіше вдавалась до встановлення особливих податків на користь міста. З липня 1918 р. таким податком було обкладено вивіски по 10 крб. за 1 кв. аршин. Але ця постанова викликала невдоволення серед торговців. Деякі почали знімати вивіски і звернулися до торгово-промислової спілки з заявою про клопотання до міського самоуправління щодо зменшення податку до 3 крб. за кв. аршин, вказуючи на вигідність у збільшенні надходжень до міської каси.
Декілька разів Міська Дума приймала постанови про обкладання на користь міста дозволеної до продажу деякої продукції. Але воно відмінялося, бо управляючий акцизними зборами звертався до адміністративного відділення Окружного Суду у справі їх оскарження.
На шпальтах місцевих газет «Народне життя», «Придніпровський край» публікувалися списки домовласників, злісних неплатників міських та земських зборів з нерухомого майна. До тих, хто потрапляв на чорні дошки позору, податковому відділу Управи, казенній Палаті надавалося право застосовувати міри покарання від накладання арешту на дохід до примусового описування і спродажу майна.
Прибутковий та підвищений на 50 % основний промисловий податок на торгівельні підприємства І, II та III розрядів, промислові І-ІУ розрядів збиралися важко, державний поземельний -надходив зовсім мало. Значне поповнення Катеринославської скарбниці було за рахунок непрямих податків: введених та підвищених акцизів (на чай, каву, какао, цукор, пиво, дріжджі, цигаркові гільзи, тютюновий папір, тютюн, сірники, керосин, нафтопродукти, взуття). Вони надходили регулярно, не враховуючи доходів від винної та від цукрової монополії.
В експозиції 5-ого залу Дніпропетровського історичного музею є документи, які свідчать про стан податкової справи в цей період: окладний лист про збори з нерухомого майна Д.І.Яворницького, яке було оцінене у 1200 крб., картка Катеринославського акцизного управління на одержання казеного вина на 1918 — 1919 рр..
В 2-й половині 1918 р. саме за клопотанням міської Думи місту Катеринославу була надана позика 6 млн. крб. під заставу зернових продуктів. Міністерству фінансів було дозволено видати місту 1 млн. крб. на покриття поточних витрат та 1.055 000 крб. на відшкодування витрат, пов’язаних з розквартируванням угорсько-німецьких військ.
В цей важкий період громадянської війни від частої зміни властей у місті (18 разів) потерпав більше за усе простий люд. Одні податки встановлювалися, інші відмінялися. Люди не встигали слідкувати, а інколи не розуміли, яка зранку влада у місті встановилася, чи надовго і які їм тепер податки потрібно сплачувати. Так було 1 січня 1919 р. з відновленням влади Директорії в результаті несподіваного наступу республіканських військ.
В кінці січня 1919 р. після звільнення міста від республіканських військ Директорії знову постала влада більшовиків.
Згідно з Декретом РНК від 23 лютого, який заклав підґрунтя організації місцевих фінорганів, були ліквідовані існуючі фінансові установи та створені губфінвідділи при виконкомах Рад, міські та повітові фінвідділи. Податкова інспекція перейшла до підвідділу прямих податків губфінвідділу. Казначейства продовжували існувати до кінця 1919 р., їх представники у складі спеціальної комісії проводили ревізію сейфів заможних власників. Золото та цінні речі вилучалися у них на користь Радянської влади, а гроші переводилися на їх поточні рахунки. Ці та інші міри позбавляли заможні верстви населення можливості приховувати прибутки і майно від оподаткування.
В цей період важливе значення для поповнення грошових ресурсів країни мали одноразові надзвичайні революційні грошові податки, доповнені конфіскаціями і контрибуціями з заможних прошарків населення. З їх впровадженням особливо виявився класовий підхід більшовиків в оподаткуванні громадян.
В експозиції музею є наказ № 51 коменданта м. Катеринослава, від 21 червня 1919 р., який передає атмосферу того часу. Наказ стосується заможних верств населення — домовласників, майно яких оцінено в 1916 р. по обкладанню міським збором більше 5000 крб., торговців з промисловими свідоцтвами по І і II розрядам, обраним в 1918 і 1919 роках, володарів грошових внесків в банках або на руках більше 10000 крб. Вони повинні були на протязі 24 годин з моменту виходу наказу здати побутові перераховані предмети, під загрозою розстрілу і конфіскації всього майна.
Запроваджений з ЗО жовтня 1918 р. 10 млрд. податок визначався окремо для кожної губернії. Катеринославська губернія була віднесена до губерній з розміром податку від 15 до 200 млн. крб. Губвиконком розкладав цю суму між містами, повітами, населеними пунктами краю. Поки що не вдалося встановити, яка сума цього податку була визначена саме для м. Катеринослава.
Але завдяки документам, представленим в музеї історії розвитку фінансової системи Дніпропетровщини, можна простежити, як проводилося його стягнення, які недоліки, класові перекручення мали місце.
Місцевим Радам були надані великі права у сфері оподатковування цієї категорії населення. За порушення встановлених термінів сплати штрафували, за умисну несплату проводили конфіскацію майна, залякували вищою мірою покарання. При відсутності грошей ув’язнювали і тримали до вирішення питання про сплату, приймали в залік цього податку цінні речі (золоті та срібні). При нагоді їх можна було викупити через 1 місяць.
Однак такі надзвичайні заходи, викликані гостротою класової боротьби, не забезпечували регулярного надходження коштів до бюджету. Потрібна була докорінна перебудова податкової системи з введенням високопрогресивного прибутково-майнового обкладання.
Саме в цей період, в зв’язку з утворенням військово-політичного об’єднання, Україна позбулася права на власний бюджет, місцеві бюджети ліквідувались і об’єднувались з загальнодержавним.
Слід зазначити, що проведена політика «воєнного комунізму» (централізація і розподілення ресурсів, продрозкладка, заборона торгівлі, натуралізація заробітної плати, безкоштовні комунальні, лікувальні та інші послуги) призвела до звуження сфери фінансів, скасовувались грошові та інші податки (поземельний, промисловий). Народний банк був злитий з Наркомфіном і перетворився в його касовий апарат. З початку 1919 р. акцизи було замінено прямим нарахуванням до цін ряду продуктів промислового виробництва (цукор, сіль, чай, безалкогольні напої, вино тощо). Заборонялось розповсюдження грошових та речових лотерей, азартні ігри під загрозою позбавлення волі до 2-х років, а в разі їх підпільного продажу — конфіскації коштів на користь місцевої скарбниці.
В 1920 р. стягнення гербового та митних зборів скасовувалось. Значення державних фінансів, податкової системи різко зросло з переходом до НЕПУ.
Таким чином, цей складний період в житті України в цілому та нашого міста, зокрема, і в галузі фінансів та оподаткування населення різними властями є цікавою і змістовною сторінкою історії, яка реконструюється через музейні предмети.

Автор: Цимлякова Т. М. — с.н.с. ДІМ

Джерело: Музей і місто: музеєзнавчі аспекти збереження і відтворення своєрідності міської культури. (Матеріали обласної наук. конф., присвяченої 225-річчю м. Дніпропетровська). – Дніпропетровськ, 2003. – 134 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц