Днепропетровский национальный исторический музей

Про діяльність сільськогосподарської агентури Катеринославського земства в Сполучених Штатах

Буржуазно-демократична революція в Росії в 1905— 1907 (рр. зазнала поразки, хоча й підірвала могутність самодержавства. Царат змушений був піти на повільні економічні реформи, всіляко зберігаючи віджилу феодальну систему. На відміну від панівних верств західноєвропейських суспільств, російські пануючі верстви майже ніколи добровільно не йшли на зміни економічного чи політичного ладу. Навіть змушені революцією, вони намагалися зберегти якомога більше зі старого ладу. На думку автора, це й складає трагізм менталітету російської влади.
Однак на Катеринославщині мав місце і дещо інший підхід, що відрізнявся від «генеральної лінії» царату. Витоки цього, порівняно демократичного підходу до економічних реформ, пояснюються найвищими темпами розвитку промисловості та сільського господарства на Україні (не рахуючи столичного району). Тут, наприклад, було сконцентровано більше 70% всіх цукрових заводів імперії.
Катеринославське губернське земство (створене відповідно до реформ 1860-х років) спробувало інакше вийти до економічного процвітання. Поступово впроваджуючи нові, прогресивні засоби господарювання, поступово, хоча й досить швидко відмовлялося воно від застарілого поміщицького господарства. Суть кроків Катеринославського губернського земства полягала в запозиченні досвіду з найпередовішої держави того часу — Сполучених Штатів Америки. Дореволюційне село дуже потерпіло від неосвіченості, мало було агрономічних знань, розповсюджувалися вони вкрай повільно, агротехніка була рутинною (на рівні XVIII ст.), не вистачало сільськогосподарської техніки, бо купівельні можливості селянства були вкрай обмежені. Вирішення цих проблем і поставило собі за мету Катеринославське земство.
Були виділені кошти для створення сільськогосподарської агентури в Сполучених Штатах, дослідних полів та розплідника на території губернії, курсів по розповсюдженню агро-технічних знань, допомозі кооперативному рухові на селі.
Так, наприклад, дослідних полів у губернії на 1909 рік було шість. На них випробувались різні сорти культур, як вітчизняних, так і американських. Інколи на них досягалися визначні урожаї. В 1914 році урожаї кукурудзи та озимої пшениці на дослідних полях були у 2,5—3,5 рази вище від середніх показників по губернії.
Земство надавало селянам техніку (як вітчизняну, так й іноземну) напрокат. Лише в Катеринославському повіті було для селян 191 найменування найрізноманітніших знарядь від плугів до молотарок. До цього слід додати ще 60 маслобойок та сепараторів для молока. На цій же території (сучасні Солонянський, Томаківський та Софіївський райони) було два дослідних поля — Чортомлицьке та Солонянське, останнім завідував міщанин М. Строменко, службовець земства. Щорічно в повіті організовувались 2—3-тижневі курси (в 1914 році їх відвідали 118 слухачів, з них лише троє володіли більш ніж 20 десятинами, решта мали в середньому 8 десятин на господарство). Література для слухачів курсів надавалась безкоштовно. Лекції з сільськогосподарської тематики (відвідали 6500 хліборобів з 59 сіл правобережної частини губернії. Стержнем же всієї цієї роботи на території губернії, на нашу думку, стала діяльність сільськогосподарської агентури земства в США, починаючи з 1908 р. Започаткована вона була досить скромно: 6000 карбованців річного бюджету, троє службовців (старший агент І. Б. Розен, молодший агент О. М. Венгеровський та діловод). Агентура мала кантору в м. Міннеаполісі (штат Міннесота).
Через п’ять років, завдяки ініціативі І. Б. Розена та підтримці лідерів губернського земства М. В. Родзянка та І. Абази, агентура стала помітним явищем, мала бюджет в 14 тис. крб. (при тій же кількості службовців), видавала «Ізвестія сільськогосподарської агентури». (Альманах виходив двічі-тричі на рік, всього автору вдалося виявити чотирнадцять номерів по 1912 р. включно). Агентура зуміла організувати найбільший павільйон на Південно-Російській виставці в Катеринославі у 1910 році.
На Катеринославщину надходило з Америки щороку кілька десятків сортів зернових та інших культур. Наприклад, в 1911 р. надійшло 18,7 тонни різного насіннєвого матеріалу, 400 різних саджанців плодових дерев та 500 зразків ягід.
Авторитет губернської Агентури в Росії був настільки значним, що 1/7 частина його бюджету складали дотації від Департаменту землеробства імперії у 1911 р. До Агентури звернулися 184 різних замовники (майже половина з них— установи та державні органи). Більшість насіння замовляли українські губернії, а також 17 інших губерній (Прибалтика, Сибір, Північний Кавказ), та навіть один замовник був з Болгарії.
Агентура купувала сільськогосподарську техніку (а частково одержувала від фірм безкоштовно, як зразки). Ця техніка пізніш йшла на продаж, або ж на обладнання прокатних пунктів. Наприклад, за 1910—1911 рр. із США надійшло техніки на 10,5 тис. крб. (включаючи двигуни внутрішнього згорання). Але потік йшов не лише з Америки на Катариноелавщину, але й навпаки. 1909 року на замовлення в Північній Америці було доставлено з України 150 пудів (2,4 топни) насіння пшениці. Частину цього вантажу прид-бала американська дослідна станція в штаті Небраска.
Наслідком активної діяльності Сільськогосподарської агентури земства можна вважати і те, що з дослідних ланів земської управи було продано акліматизованих сортів американських культур в 1910 р. — 9,6 т, в 1912 р. — 32 т. Розмах торговельно-посередницьких операцій Агентури в США перевершив діяльність заснованої в Нью-Йорку Державної агентури Російського уряду (за осени 1909 р.). На думку автора, це пояснюється не тільки більш раннім проникненням в Америку катеринославських агентів, але й вигіднішим розташуванням її у центрі сільськогосподарської зони США, де умови ведення господарства співпадали з південноукраїнськими.
Слід також зазначити, що мешканцям Катеринославської губернії насіння, техніка, література продавалися за закупівельними цінами, прибуток же (2 тис. крб. на рік при товарообігу на 27—30 тис.) досягався за рахунок замовників з інших губерній, що сплачували на )10% дорожче.
У звіті за 1912 рік І. Б. Розен зазначив, що різко зростає попит на двигуни внутрішнього згорання, трактори та локомобілі. Від мешканців губернії було отримано 56 попередніх замовлень. Як видно, наступала-таки нова ера в землеробстві Півдня України. Але перехід до фермерського типу господарства було перервано війною 1914 р., а потім наступною революцією.
Авторові, на жаль, не вдалося встановити долі сільськогосподарської агентури земства у цей період (1914—1917 рр.), ймовірно, що її діяльність ще якось тривала, адже Сполучені Штати вступили в першу світову війну лише навесні 1917 р. Не встановлено поки що долю людей, які працювали в цій агентурі (матеріали Дніпропетровського держархіву за цей період авторові виявити не вдалося).

Автор: Слісаренко О. М., аспірант ДДУ

Джерело: Скарбниця ріднокраю. — Дніпропетровськ: «Дніпро», 1993. — 132 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц