Днепропетровский национальный исторический музей

Наукові товариства Катеринослава другої половини XIX — початку XX ст.

Наукові товариства, які діяли в Катеринославі в другій половині XIX та на початку XX ст., стали значним явищем в культурному житті міста. Ці товариства об’єднали вчених, спеціалістів-практиків, представників буржуазії для спільної діяльності і вирішення наукових та практичних питань. Наукові товариства були широко відомі й популярні в наукових та промислових колах. Сьогодні, коли відбувається процес відродження наукових та просвітницьких товариств, які існували в дореволюційну добу, вивчення їх історії та досвіду роботи може стати досить плідним.
В другій половині XIX ст. Катеринослав перетворюється з невеликого провінційного міста в один з крупних промислових центрів Півдня України. Тому цілком природно, що в цей час значно активізується культурне життя міста, внаслідок чого в ньому виникла ціла мережа наукових товариств. Одним з перших товариств Катеринослава було Товариство катеринославських лікарів, яке почало діяти вже у 1874 році, 21 вересня відбулося перше організаційне засідання членів товариства. Товариство утворилося з метою об’єднати медичних працівників міста для спільного вирішення складних питань та Для підтримки лікарів в їх діяльності. В 1892 році товариство почало видавати «Записки Екатеринославского медицинского общества», в яких друкувалися наукові доповіді, повідомлення, зроблені науковцями на засіданнях товариства. Треба підкреслити, що діяльність товариства не обмежувалась лише теоретичною роботою в межах наукових засідань. Члени товариства читали публічні лекції для населення, утримували безкоштовно лікарню для малозабезпечених верств населення, влаштовували курси підготовки нижчого медичного персоналу. Все це свідчить про досить активну діяльність товариства, яке докладало багато зусиль до покращення медичної справи в Катеринославі. В одному з звітів медичного товариства зазначалося, що «на всяком поприще служения обществу всякий должен стараться делать то, что может, не смущаясь мизерностью работы, на этом зиждется всякая полезная деятельность». На таких засадах будувало свою діяльність товариство катеринославських лікарів.
Катеринославське юридичне товариство було засновано в 1898 році, як і медичне товариство, воно об’єднало фахівців з метою «вивчення права та розповсюдження юридичних знань та правильного розуміння діючих законів». Товариство було досить вузькоспеціальне, основна діяльність його зосередилась в наукових засіданнях, матеріали яких друкувались різними катеринославськими періодичними виданнями. Зв’язок цього товариства з населениям міста підтримувався через юридичні консультації, утворені його членами.
В другій половині XIX ст. виникає новий тип товариств—науково-технічне товариство. Одним з найбільш відомих товариств цього типу було Російське технічне товариство (РТТ), засноване в 1866 році в Петербурзі. З 1867 року почали утворюватись відділення РТТ їв різних регіонах Російської імперії. Всього товариство об’єднало близько 40 тис. членів в 40 відділеннях. На Україні діяло 8 відділень. Згідно з §1 Статуту РТТ намагалось «сприяти розвитку техніки та технічної промисловості в Росії», що відповідало потребам соціально-економічного розвитку того періоду. Відділення РТТ в Катеринославі виникло наприкінці 80-х років XIX ст., але в перше десятиріччя свого існування йому не вдалося розгорнути свою діяльність. Відкриття в 1899 році Вищого гірничого училища було імпульсом до відновлення діяльності товариства, тому цей рік можна вважати початком нового етапу його роботи. Товариство складалося з викладачів училища, інженерів, техніків та «осіб інтелігентних професій», як зазначалося в Статуті. Довгий час в товаристві працювали відомі в Катеринославі вчені — професори Л. А. Ячевський, Терпігор’єв та багато інших.
Катеринославське відділення РТТ було одним з найбільш чисельних та активно діючих товариств міста. Наукова робота товариства досить швидко знайшла визнання, за допомогою у вирішенні практичних питань в товариство зверталися керівники підприємств, міське правління, державні та приватні установи. Для роботи в цьому напрямку товариство утворило довідкове бюро, комісію з технічних умов,’ які безпосередньо займалися розробкою нових технологій та виконували замовлення, які надходили в відділення.
Особливу увагу треба звернути на просвітницьку діяльність товариства. Постійна комісія по технічній освіті почала свою діяльність в 1905 році з відкриття курсів для робітників. Державна система професійно-технічної та загальної освіти перебувала ще в стані становлення і не могла забезпечити необхідну кількість кваліфікованих робітників для промисловості. Комісія в одному з звітів зазначала, що «возможно широкое распространение научных занятий должно способствовать не только облагораживанию и развитию личности, но и усовершенствованию производства, а следовательно и обогащению страны», таке розуміння важливості цієї роботи комісія намагалась утвердити в суспільстві. Щорічно курси для робітників випускали близько 300 чоловік. Проводилася робота по організації публічних лекцій, які повинні були «служить дополнением к курсам, для сообщения рабочим знаний, выходящих из пределов курсов и служащих для расширения кругозора слушателей». 3 1906 року комісія проводила набір на спеціальні курси нових мов, які були влаштовані за побажанням робітників. На цих курсах вивчали англійську, німецьку, французьку мови. Підприємства визнавали доцільність просвітницької роботи, яку проводило відділення в Катеринославі, і виділяли кошти на утримання курсів та проведення іншої роботи, тому робітники мали змогу навчатися на курсах майже безкоштовно.
Наукова робота Катеринославського відділення РТТ знайшла досить повне відображення на сторінках «Записок», які товариство видавало з 1902 року. В «Записках» друкувались найбільш цікаві доповіді та повідомлення, котрі були зроблені на наукових засіданнях, нові технічні розробки, відомості про наукові досягнення та винаходи, зроблені російськими та іноземними вченими.
Катеринославське відділення РТТ підтримувало тісні зв’язки з іншими науковими товариствами міста, в першу чергу з відділенням Петербурзького товариства гірничих ін-женерів, яке було засноване в Катеринославі їв 1902 році, та відділенням Лісового товариства. Всі ці товариства брали активну участь в організації та проведенні Південно-Російської виставки 1910 року в Катеринославі, яка залучила до роботи кращі наукові сили краю.
В Катеринославі існували, крім суто наукових товариств, організації, котрі переслідували цілі популяризації науки. Одним з таким товариств, найбільш відомим в місті, було Наукове товариство. Вчені міста заснували його в 1901 році з метою «следить за успехами науки и способствовать распространению в народе знаний». Одним з головних завдань товариство визначало вивчення місцевого краю та висвітлення з наукової точки зору «местных польз и нужд». Протягом всього періоду існування товариства, місцеві інтереси проходили червоною стрічкою в усіх практичних справах. До найбільш значних результатів діяльності Наукового товариства можна віднести роботу по влаштуванню Обласного музею ім. Поля, участь в відкритті пам’ятника О. С. Пушкіну, відкриття міської бібліотеки, організацію народних читань та лекцій. В 1905 році Товариство брало активну участь в проведенні в Катеринославі XIII Всеросійського археологічного з’їзду, на якому була схвалена наукова діяльність та краєзнавча робота товариства. З нагоди проведення з’їзду Товариство видало «Сборник статей Екатеринославского научного общества по изучению края».
При Науковому товаристві діяли художня та музична комісії, які об’єднали місцевих діячів культури та мистецтва. Майже за 15 років існування художня комісія організувала 8 виставок картин місцевих та видатних російських художників. В 1914 році завдяки зусиллям членів комісії в Катеринославі була відкрита художня галерея. Наукове товариство, як ми бачимо, активно діяло їв різних сферах культурного життя міста.
В цілому всі наукові товариства, а також просвітницькі організації (літературно-просвітницьке товариство ім. М. В. Гоголя, товариство «Просвіта», катеринославське відділення Російського музичного товариства та інш.), складали цілу мережу наукових закладів міста. Вони стали культурними осередками Катеринослава, які давали можливість спілкування та спільного вирішення важливих питань.

Автор: Драна О. М., аспірантка ДДУ

Джерело: Скарбниця ріднокраю. — Дніпропетровськ: «Дніпро», 1993. — 132 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц