Днепропетровский национальный исторический музей

Видатні спортсмени Дніпропетровщини (за матеріалами музейного зібрання).

Дніпропетровщина протягом багатьох десятиріч була і є лідером фізкультурно-спортивного руху в Україні. В області створені прекрасні умови для занять фізкультурою і спортом: 86 стадіонів, 53 плавальних басейни, 1249 спортивних залів та понад 3000 спортивних майданчиків [6; 7]. На Дніпропетровщині діють: училище фізичної культури, державний коледж фізичної культури, Дніпропетровський інститут фізичної культури і спорту, 118 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, в тому числі 19 спеціалізованих, школа вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки. Понад 14% населення області залучено до занять фізкультурою і спортом — середній показник по Україні — 11,4% [7]. В області культивується 75 видів спорту, в тому числі 34 олімпійських. Дніпропетровські спортсмени успішно виступають на всеукраїнських і міжнародних змаганнях [6], [7]. З 1952 по 2004 рік дніпропетровські спортсмени беруть участь майже в усіх Олімпійських іграх і стали чемпіонами, призерами Олімпіад [8]. У 2002 році 62 провідні спортсмени області стали переможцями та призерами чемпіонатів світу та Європи [10].
Спортивна колекція Дніпропетровського історичного музею висвітлює історію розвитку спорту на Дніпропетровщині в радянські часи (1945-1991) і на сучасному етапі. Це матеріали провідних спортивних клубів Дніпропетровщини — «Метеор», «Монтажник», «Колос» [3]. Здебільшого діяльність спортивних установ в музейній колекції представлена спортивними прапорами, вимпелами, кубками, медалями, знаками, значками, почесними грамотами, дипломами. Особливе місце в колекції посідають матеріали видатних спортсменів Дніпропетровщини, авторів спортивних досягнень, чемпіонів світу, Європи, Олімпійських Ігор.
Серед матеріалів вирізняється збірка матеріалів трикратного чемпіона світу, семикратного рекордсмена світу з парашутного спорту, заслуженого майстра спорту, судді міжнародного класу, льотчика міжнародного класу Федчишина Івана Антоновича [5]. На чемпіонатах світу 50-х років ХХ століття його стрибки були неперевершеними — висота 1500 м., затримка розкриття парашуту 19,9 сек., приземлення в 4,61 м. від  центру кола [9]. Він здійснив 956 стрибків з парашутом. В музеї зберігаються архівні матеріали: журнали «Крылья Родины» (НВ-10121), газети 1950-х років (НВ-10124, НВ-10128), атестат чемпіона світу (Франція, 1954) (Арх.-28512), спортивні почесні грамоти, дипломи «За Всесоюзний рекорд» (7 одиниць) (Арх.-29645-29652), а також різноманітні нумізматичні та фалеристичні матеріали, зокрема — почесна спортивна стрічка зі спортивними медалями, знаками та значками — «Медаль абсолютного чемпиона мира по парашютному спорту» (ом-46645), медаль «Чемпион мира» 1957 (ом-4668), медаль «За Всесоюзный рекорд» (ом-4661-4664), медаль «Первенство мира, І место», (ом-4662); значки — «Заслуженный мастер спорта СССР» (ом-7647), «Всесоюзная коллегия судей по спорту СССР» (ом-4648, ом-4650), «50 лет парашютному спорту СССР» (ом-4655), «Спорт ЧССР» (ом-4651), «Спорт ПНР» (ом-4655), значки спартакіад СРСР (60-і роки ХХ століття), (ом-4671-4675), плакетка настільна з зображенням п’яти видів технічного спорту (н-10673/1,2) та інш. Матеріали Федчишина І. А. розкривають деякі унікальні сторінки історії розвитку радянського парашутного спорту в 1950-1960 рр.
Історію олімпійського руху на Дніпропетровщині висвітлюють матеріали дніпропетровських спортсменів — учасників Олімпіад різних років.
В фондах музею зберігається фотографія Людмили Гуревич (ф-8959) — найкращої радянської бігунки на середній дистанції 50-х, 60-х років ХХ сторіччя — чемпіонка Римської Олімпіади (1960 р.) у бігу на 800 метрів (заслужений майстер спорту СРСР, кавалер ордену Трудового Червоного Прапору) [8] [11]; фотографія Раїси Курвякової [ф-12425] — талановитої баскетболістки — її снайперські кидки з дальніх бокових точок площадки, її філігранна техніка вражала всіх. Найщасливіший день в житті Раїси Курвякової — 24 липня 1976 року — золота перемога збірної команди СРСР на Олімпійських Іграх в Монреалі (1976). До гучних титулів чемпіонки Європи [8] і Світу вона додала і звання чемпіонки Олімпіади.
В 1980 році в Москві відбулася ХХІІ Олімпіада, чемпіонами і призерами якої стали:
— Султан Рахманов (три золоті медалі Олімпіади) — важкоатлет, на Олімпіаді побив світовий рекорд — 440 кг.: 245 кг в поштовху і 195 кг. в ривку, заслужений майстер спорту, чемпіон Європи, установив 14 національних рекордів, 2 світових, переможець Кубка Балтики (1976, 1978), чемпіон Кубків Зірок Світу (Лас-Вегас, 1978), Суперкубку важкоатлетів (Токіо, 1979), його ім’я занесено в Книгу рекордів Гіннесса [4], [8], [2];
— Фесенко Сергій став володарем золотої і срібної медалей Олімпіади (батерфляй, дистанція 200 м.), чемпіон і рекордсмен Європи з плавання, призер Світу, перший український пловець — чемпіон ХХІІ Олімпіади, заслужений майстер спорту з комплексного плавання [11];
— Савченко Віктор завоював срібну медаль Олімпіади-80 (бокс) — чемпіон Європи і Світу, бронзовий призер ХХІ Олімпіади [2], [1].
Ці відомості були надруковані в багатьох виданнях, але музей зберігає та експонує особисті речі спортсменів, які поглиблюють інформацію, роблять її яскравою, цікавою, дозволяють робити виставки, стаціонарні експозиції. В музеї зберігається спортивний пояс важкоатлета [Т-813] Султана Рахманова, фотографії олімпійських змагань [ф-20283, ф-22753], пам’ятні олімпійські плакетки [Н-9267-9270], пам’ятні медалі Олімпіади [Н-10249-Н-10251], марки олімпійські з піктограмами змагань [з Н-9357 по Н-9371], значки олімпійські [ОМ-2698 по ОМ-2703].
Гордістю музею є матеріали Віктора Савченка: олімпійські боксерські рукавички [ЭТ-3103], фотографії змагань [НВ-12725 — НВ-12730], міжнародні почесні грамоти [Арх.-9906], [Арх.-29077], пам’ятні медалі [Н-9267], [Н-10249], [Н-10251] тощо.
Лариса Полівода (плавання, бронзовий призер Олімпіади) передала музею: окуляри спортивні [Т-841], фотографії олімпійських змагань [ф-22753-22756].
Спортивна колекція сучасного періоду (1991-2006 рр.) поповнилась матеріалами чемпіонів ХХVІ Олімпіади (Атланта, 1996) Євгена Браславця та Ігоря Матвієнка (вітрильний спорт  — клас «470») [10]. Євген Браславець — призер чемпіонатів світу (1998, 2000), чемпіон Світу (2001), чемпіон Європи (2001), нагороджений хрестом «За мужність» [11]. Матвієнко Ігор — призер чемпіонатів Світу, Європи (1998, 2000), чемпіон Світу і Європи (2001), нагороджений хрестом «За мужність» [8], [11]. В музеї зберігаються: почесна спортивна стрічка Браславця Євгена з нагородами, спортивними значками [вр. хр.-311], олімпійські почесні грамоти Матвієнка [вр. хр.-312], Браславця [вр. хр.-314]; хрест «За мужність» [вр. хр.-304] Матвієнка Ігоря, фотографії ХХVІ Олімпіади [НВ-21075 по 21077], спортивна майка Руслани Таран [ЭТ-3110] — бронзового призера ХХVІІ Олімпіади, чемпіона світу (1997-1999) та Європи (1993, 1995-1999), срібної призерки чемпіонатів світу 1994 і 1995 років, заслуженого майстра спорту України.
Комплектування матеріалів з історії спорту Дніпропетровщини триває, адже минають роки, відбуваються чемпіонати, Олімпіади, з’являються нові переможці, матеріали яких поповнять спортивну колекцію музею, тим самим зберігаючи пам’ять про наших видатних земляків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  1. Асаєв В. В. Дніпропетровці-олімпійці. // Зоря. — 1980. — 3 вересня.
  2. Асаєв В. В. Їм покорявся Олімп. // Дніпропетровськ, 1980.
  3. Бака М. М. Спортивне п»ятиріччя України. — К., 1980.
  4. Золотой вес штанги. — К., 1983.
  5. Иванский А. Чемпион мира. // Крылья Родины — 1954, № 12.
  6. Спортивне Придніпров’я. — Д., 1980.
  7. Спортивний вісник Придніпров’я (науково-теоретичний журнал Дніпро-петровського інституту фізкультури і спорту. 2005, №№6, 7; 2006, №№1, 2, 3; 2006, №1.
  8. Спортивний Дніпропетровськ. / Катеринослав — Дніпропетровськ 225 // Дн-вськ, ІМА-ПРЕС, 2001.
  9. Сторчиенко П. Первый чемпион. // Крылья Родины. — 1974. — 7 июня.
  10. Україна Олімпійська (1952-2004). // Голос України. — 2004. — 7 вересня.
  11. Фесенко Сергей — мастер баттерфляя. // Зеркало недели. — 1998. — 12 авгу-ста.
  12. Фонди Дніпропетровського історичного музею (номери експонатів в тексті).

Автор: Чирич Л.М. — с.н.с. ДІМ

Джерело:  Видатні особистості: музейна персоналістика. (Матеріали обласної музейної конференції до Міжнародного дня музеїв та 75-річчя Дніпропетровської області). — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2008. Вип. 10. — 338 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц