Днепропетровский национальный исторический музей

Козацька тематика в колекції живопису Дніпропетровського історичного музею

Метою даного повідомлення є висвітлення питання про склад і формування колекції живопису на козацьку тематику та її використання в експозиційній, виставоч­ній та популяризаційній діяльності музею. Одним із го­ловних джерел, що містять інформацію про колекцію, є музейні каталоги за 1905 та 1910 рік. Каталог 1905 р., підготовлений до XIII археологічного з’їзду, що прохо­див у Катеринославі, в розділі «Древности запорожские» (фіксує 44 предмети (портрети, малюнки пером), які були передані до музею О. С. Полем, Д. І. Яворницьким, С. Н. Родзянком, М. І. Миклашевським, А. О. Кащенком, П. М. Сочинським.
Сьогодні ДІМ у своєму роз­порядженні має близько 80 творів живопису на козаць­ку тематику. Готуючись до відкриття ХІП Археологічного з’їзду, Д. І. Яворницьким були досліджені приватні ко­лекції землевласників Катеринославської губернії. На прохання Д. І. Яворницького місцеві поміщики презен­тували свої колекції на виставку, присвячену з’їздові. Таким чином в музей надійшла копія портрета О. Ф. Ков­пака з маєтку Новомосковського поміщика С. О. Ільяшенка. Портрет був написаний для Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря. Ймовірно, що після з’їзду в музеї залишився і портрет «дикого попа» К. М. Тарловського.
Напередодні з’їзду до музею надійшла ко­лекція Родзянків — нащадків В. І. Родзянки — мирго­родського обозного в 1723—1734 рр. Серед предметів — чотири портрети гетьманів: Б. Хмельницького, І. Мазепи, І. Скоропадського, П. Полуботка. Великий інтерес ви­кликає портрет гетьмана І. Мазепи. За манерою письма близький до зображення Мазепи, відкритого в 1886 р. у Великій церкві (Успенській) Києво-Печерської Лаври, копія з нього друкувалася в січневому номері «Киевской старины» за 1887 р. На портреті з лівого боку, угорі зображений герб І. С. Мазепи.
З живописного зібрання великий інтерес викликають народні картини «Козак-бандурист», або «Козак-Мамай» — найпопулярніші й найулюбленіші твори українського образотворчого мистецтва XVIII—XIX ст. У 1950—1960 рр. за наказом Міністерства культур УРСР картини «Козак-бандурист» із зібрання ДІМу були передані до інших музеїв. Сьо­годні їх можна зустріти в музеях Львова, Харкова, За­поріжжя, Нікополя, Ужгорода, Херсона і деяких інших музеях України і Росії. В колекції ДІМ зберігається 15 полотен із зображенням знаменитого козака.
В ДІМ зберігаються портрети запорожців Шиянів. Брати Шияни Яків та Іван — уродженці Лубенського полку містечка Яблунівка, сини козака Якова Матвієнка, двадцяти­річними потрапили на Запорізьку Січ, брали участь у російсько-турецькій війні XVIII ст. На початку 80-х р. XVIII ст.— ктитори Нікопольської Свято-Покровської церкви. Портрети Шиянів виконані невідомим художни­ком наприкінці 1783 — поч. 1784 р. для іконостасу Ніко­польської церкви. Через деякий час вони були переве­зені відомим археологом М. М. Мурзакевичем до Одеси. Копію для Катеринославського музею виконав Василь Оникієвич Строменко — зав. фондами музею (1903— 1905), згодом професійний художник. Зовнішній вигляд запорозького козака очима іноземця можна побачити на картинах французького художника Норблена-де-ла-Гурдене, копії з яких виконані українським художником В. Хітьком, зберігаються в ДІМі і часто використовують­ся на музейних виставках.
Характеризуючи художнє зібрання ДІМу, не можна не згадати про взаємини і дружні стосунки Д. Яворницького та видатного росій­ського художника І. Рєпіна. Копія картини Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», на якій в ролі писаря зображений Д. І. Яворницький, посідає одне з провідних місць в музейній експозиції з історії запо­різького козацтва. Учень Рєпіна М. І. Струнников ви­конав для Д. І. Яворницького декілька робіт, які й досі є прикрасою музейного зібрання. А саме: це картини «Запорожець»; «Козак в бою», виконана на кімнатних дверях московської квартири Д. І. Яворницького (госпо­дар будинку Бахрушин О. О.). Вестибюль меморіально­го будинку-музею академіка Д. І. Яворницького прикрашає шає настінний розпис М. Струнникова «Тарас Бульба з синами» та картина «Козак з кобзою». Картина українського художника М. Самокиша «Запорожці відби­вають ясир у татар» відображає бій в урочищі р. Самари в 1660 році, коли козаки на чолі кошового отамана їв. Сірко розгромили татарський загін і відбили поло­нених.
Широко відоме в Україні ім’я художника-графіка Олександра Данченка. Його офорти «На Січ», «Після бою під Жовтими Водами», «Подвиг «трьохсот», «В бою під Берестечком» були використані під час ювілейної виставки «Визвольна війна українського народу середи­ни XVII ст. в живописі та книзі». Козацька тематика знайшла відтворення і в творчості театральних худож­ників Дніпропетровська. Зокрема, в ДІМі, зібрані ціка­ві колекції ескізів декорацій та костюмів різних спек­таклів головного художника Дніпропетровського театру опери та балету А. В. Ареф’єва та художника Дніпропетровського лялькового театру М. Ф. Анищенка. Працюючи над декораціями до опери «Богдан Хмельницький» (по К. Данкевичу), Ареф’єв знайомився з козацькою колекцією ДІМу.
В 1998 р. музейну колекцію поповнила картина дніпропетровського художника І. С. Ісаєва «Перша перемога», яка передає події битви на Жовтих Водах (29.04.1648—16.05.1648). Колекція ДІМ відобра­жає розвиток українського мистецтва на козацьку тема­тику, починаючи з кінця XVIII ст. і до сучасності. За ос­нову розміщення предметів мистецтва в експозиції зали «Наш край в XIV—XVIII ст. Історія запорозького козац­тва» взято як хронологічний так і тематичний принципи.

Автор: Мирошніченко Н.М. — с.н.с. ДІМ



Hosting Ukraine Проверка тиц