Днепропетровский национальный исторический музей

Зібрання Криворізького історико-краєзнавчого музею (1960-2003 рр.)

Нинішній рік в Україні проголошений роком культури, і в цьому ж році випов­нилося 25 років, як 18 травня відзначається міжнародний День му­зеїв. Рішення про заснування цього Дня було прийнято на 11 Гене­ральній конференції міжнародної ради музеїв у 1977 році. За ста­тистикою журналу «Музеум» у світі працюють 35000 музеїв і кіль­кість їх зростає кожного року. Це свідчить про значимість ролі музеїв в духовному житті людства, про їх великий внесок у збере­ження пам’ятників історії, матеріальної та духовної культури.
Багато численних скарбів зберігають всесвітньо відомі музеї в багатьох країнах світу. Україна ж славиться своїми краєзнавчи­ми, історичними, меморіальними музеями та музеями мистецтва, ет­нографії, музеями-заповідниками. Дніпропетровщина ж особливо пишається численними відомими пам’ятниками історії та культури.
Особливо в Міжнародний День музеїв відчувається нерозривний зв’язок багатовікових надбань вітчизняної культури, славного ми­нулого рідного краю з світовими культурно-історичними традиціями . Цей зв’язок надійно підтримується музейними працівниками, дбайли­ві руки яких зберігають сьогодні для майбутніх поколінь унікальні та безцінні експонати — свідоцтва вагомого внеску Дніпропетровщини в національну та світову скарбницю матеріальних та духовних цінностей.
З гордістю спостерігаємо ми за корифеями музейної справи — Дніпропетровським історичним музеєм, який здобув міжнародне виз­нання своїми унікальними зібраннями, розпочатими ще 0.Полем та Д.Яворницьким (який відмітив нещодавно 150-й ювілей), а також не менш відомим ювіляром (85 років) Дніпропетровським художнім му­зеєм — одним з найстаріших в Україні.
Але збереження історичної пам’яті та культурних скарбів нації неможливо уявити без копіткої роботи і молодших музеїв області, зокрема — Криворізького історико-краєзнавчого музею. Урядова постанова про створення музею в Кривому Розі прийнята 9 січ­ня 1960 року. З цього часу розпочалося інтенсивне комплектування фонду музею. Першим директором був призначений Золотарьов Ле­онід Степанович. В ті часи збирали, описували, зберігали музейні предмети в невеличкому підвальному приміщенні по вул.К.Маркса, 30 (тепер тут новий бу­динок) перші наукові працівники: І.О.Данилюк, Л.В.Гусєва, Н.М.Вязовська, Н.В.Моісеєнко, Н.Ф.Кучер. Чималу допомогу музею надавала громадськість міста. Приносили свої документи учасники революцій­них подій, громадянської та Великої Вітчизняної війн. Надавали допомогу в збиранні матеріалів вчителі Христофорівської школи, краєзнавець Горб К.Е., викладач КГРІ В.Ф.Петрунь, кандидат істо­ричних наук, доцент П.Л.Варчатюк, викладач педінституту М.В.Александровський та багато ін. Згодом, невеличке підвальне приміщен­ня не могло вже вміщати ті скарби, що надходили, а їх уже було біля 9 тисяч. Постало питання про нове приміщення. На старому фундаменті по 1-му провулку Леніна, 16 почалося будівництво 2-поверхового будинку для музею.
В цьому була велика заслуга 1-го секретаря криворізького міськкому партії — Олейнікова В.С. та заступника голови викон­кому міськради Осадчука Г.С. Кожного дня вони приїздили на будів­ництво, контролювали як ідуть справи, чим допомогти. 21 лютого 1968 року, на честь 24-роковин з дня визволення Кривого Рогу від німецьких загарбників, відбулося урочисте відкриття музею. Художнє оформлення музею було чудовим, а на другому повер­сі в розділі Великої Вітчизняної війни була встановлена діора­ма (автор — заслужений художник РСФСР Ю.І.Дишамет). Просторі зали музею, наповнені цінними експонатами, вражали відвідувачів, вони були в захоплені від музею, про що свідчать відгуки.
Директором музею в цей час був Ракітін Я.Г. Під його керів­ництвом і за його особистою участю проводиться велика науково-дослідницька робота по встановленню дати виникнення м.Кривого Рогу. Досліджуючи матеріали Великої Вітчизняної війни, він висвітлив не одну ге­роїчну сторінку визволення Кривого Рогу. У фондах з’явилися до­кументи про присвоєння частинам і з’єднанням, які особливо відзначилися у боях за місто, найменування “Криворізьких”. Місто тоді не шкодувало коштів на численні відрядження до архівів, на поїзд­ки в будь-які кінці Радянського Союзу за цінними матеріалами. Тоді було замовлено багато архівних документів по Великій Вітчиз­няній війні: донесення штабів фронту, карти, буквально, за кожен день боїв за місто. Зібрано багато особистих речей, документів учасників визволення міста. Безцінні експонати учасників визво­лення були зібрані в результаті листування з ветеранами та поїздок в різні міста. За особистими речами маршала Малиновського Р.Я. науковий співробітник Вязовська Н.М. їздила до м.Москви.
Також були зібрані речі та документи Героїв Радянського Со­юзу — братів Глінок; речі Героя Радянського Союзу Кобилянського І.О., який загинув при визволенні Кракова; учасника трьох війн генерал-майора Г.І.Чурмаєва, який пройшов бойовий шлях від сол­дата, командира Чапаївської дивізії до генерал-майора, команди­ра 28 гвардійської стрілецької дивізії, що брала участь у виз­воленні Кривого Рогу. В музей надійшли і документи Героя Радянського Союзу І.Г.Овчаренка. Він першим переправився на правий берег Дніпра і утриму­вав плацдарм в районі с.Синяк до підходу наших військ. Звання Героя Радянського Союзу І.Г.Овчаренку присвоєно посмертно. У фондах музею зібрані усі нагородні листи на Героїв Радянського Союзу — криворожан, і героїв, які звільняли наше місто, що загинули в роки війни, віддавши життя за свободу нашої країни.
Проходять роки, десятиріччя, але не стирається з пам’яті поколінь героїчний подвиг нашого народу. І до цих пір експози­ція музею продовжує поповнюватись все новими експонатами. І в останні роки в музей надійшло багато документів про окупаційний режим на Криворіжжі. За час окупації Кривого Рога було розстрі­ляно, закатовано, кинуто живими в шахти 7239 чоловік, 2187 чоло­вік вивезено у фашистську неволю.
Дякуючи зібраним у фондах музею матеріалам у місті відкри­ті меморіальні дошки на будинках, де жили герої, встановлені пам’ятники та пам’ятні знаки на вулицях, названих на честь геро­їв та визволителів міста, на місцях розстрілів мирного населення.
Коли відкривався музей, він був достатньо укомплектова­ний науковими працівниками. Кожен відділ проводив значну наукову пошукову роботу, спрямовану на подальше поповнення та покращення експозиції музею. Перші розкопки на Криворіжжі про­водила археолог Людмила Петрівна Крилова. Потім при музеї працювала експедиція під керівництвом археолога Мельника О.О., яка кожного сезону поповнювала фонди музею на 500-300 цінних експонатів. Серед них такі унікальні, як: кам’яний ящик з кеміабинським піктографічним орнаментом, нанесеним вохрою. В експозиції музею представлені сокири-жезли періоду катакомбної культури XX ст.до н.е. з курганів біля с.Родіонівка та «При­воротна балка»; ритон скіфський ІV-ІІІ ст. до н.е., фібула сар­матська І ст.н.е. На території Криворіжжя були знайдені також: кромлех-святилище обсерваторного типу з III тис.до н.е.; кубок черняхівський, орнаментований IV-II ст.до н.е. біля с.Зелене; чаша ритуальна орнаментована астральними символами катакомбної культури XX ст. до н.е. та багато інших речей, дякуючи яким експозиція заставляє відвідувачів подовгу затримуватися, вивчаючи життя первісних людей.
Значне місце в науковій та експозиційній роботі посідає і тема «Літературне Криворіжжя». Науковцями музею досліджено та зібрано багато унікальних документів, фото та творів письмен­ників, поетів, що працювали на Криворіжжі. Серед них прослав­лені імена: Іван Ле, Дм.Ткач, Ол.Гуреїв, Павло Глазовий. За ос­танній час фонди поповнились новими іменами невідомими ра­ніше: Панас Феденко, Яр Славутич, Михайло Пронченко, етнографа дослідника архівів Царенка-Гоголя. Музей тісно співпрацює з міським літоб’єднанням «Рудана», з місцевими письменниками.
Проведена науковцями величезна робота по дослідженню та збору матеріалів закритих раніше тем «Репресії на Криворіжжі» та «Голодомор».
З 1996 року, на жаль, музейні штати були різко скорочені. Не стало археологічної експедиції, не працюють експозиційні відділи, є просто експозиція музею. Але з’явилися філії музею — це В-Тернівський історико-краєзнавчий музей, музей художника Г.Синиці, унікальний на Україні музей геології та музей під відкритим небом в парку «Правди» — «Археологічні пам’яники Криво­ріжжя».
Величезна кількість — 93 тис.експонатів — зберегаються у фондах музею. Через нестачу експозиційної площі (де можна показати лише 3500 експонатів) їх не бачать відвідувачі. Тому частково музей перейшов на виставочний показ матеріалів, приурочуючи їх до ювіле­їв, дат, подій. Так, на святкування 225-річчя міста Кривого Рогу було розгор­нуто виставку, в якій показана велич досягнень міста та людей, які багато зробили для цього розвитку. За час підготовки до виставки фонди збагатилися безцінними експонатами. Коли готувалася виставка, присвячена 120-річчю початку роз­робок залізних руд на Криворіжжі, були використані унікальні фото­графії місцевих фотографів П.Й.Ходака та Ш.Я.Подгаєцького, а також фото з колекції Фукса. Старовинні фото розповіли про рудники Криворіжжя, про людей, які тоді працювали. Це викликало великий інтерес у відвідувачів, адже вони і не підозрювали наскільки безцінні речі знаходяться у фондах музею.
У виставці, присвяченій ювілею О.Поля, з ініціативи якого розпочато розробку в 1881 р. залізних руд на Криворіжжі та збудо­вана Катерининська залізниця, було використано зібрані заздалегідь цікаві документи про його життя в родині, навчання в Полтаві, Дерпті. Виставка мала успіх у відвідувачів.
Виставки з фондових матеріалів постійно відкриваються для відвідувачів не лише в музеї, а і в інших місцях. Зі своїми експо­натами ми виїздимо в Будинок Культури (це виставки етнографії, художників міста) та ін. До Дня визволення міста та на День Перемоги постійно робимо виставки в театрі Т.Г.Шевченка на міських заходах під час вшанування учасників Великої Вітчизняної війни. На святах Дня міста, Дня Незалежності України кращі експонати виставляємо в парках міста, на центральних площах. Працює виїзний музей у дні літніх канікул для дітей в літніх таборах відпочинку та чита­ються лекції з історії міста на замовлення.
І як завжди на кожен матеріал, на кожний цікавий експонат, зібраний, опрацьований, показаний в експозиції, описаний клопіт­кими руками наукових працівників, завершальною роботою обов’язково з’являються статті в місцевій пресі: в газетах і журналах. Тісно співпрацює музей і з телестудіями «Рудана», «Криворіжжя». На му­зейних матеріалах пишуть книги місцеві письменники, журналісти, захищають дипломні роботи студенти, пишуть наукові праці учні ліцеїв, шкіл, краєзнавці.

Автор: Петренко В.І. — головний зберігач фондів Криворізького музею



Hosting Ukraine Проверка тиц