Днепропетровский национальный исторический музей

Герб міста та його використання в міському середовищі (за матеріалами ДІМ)

Процес міського герботворення, який охопив в останні роки Україну, пов’язаний з багатьма чинниками. Але перш за все з утвердженням нашої країни на світовій арені, виходом її у європейський культурний простір, де геральдичні традиції склалися протягом майже восьми століть, мають найширше розповсюдження, де герб є невід’ємним елементом життя. Адже невипадково саме слово «герб» означає спадщину, тобто те, що передається з покоління у покоління, і, таким чином, поєднує минуле, сьогодення і майбутнє.
Міські герби офіційно затверджуються в більшості європейських країн (це відноситься і до українських земель) з першої поовини XIV ст., з моменту прийняття так званого Магдебурзького права, яке звільняло місто від опіки феодала і регулювало все його внутрішнє життя /1/. Саме за цим правом місту надавався або ним підтверджувався вже існуючий міський герб. Зображення герба у середньовічному місті було обов’язковим на стінах міської ратуші, міських прапорах, прикрашало в’їзд до міста, тобто герб виконував представницьку роль, яка була чи не найголовнішою його функцією. Але поява міського знака обумовлювалась здебільшого буденними внутрішніми проблемами міського життя: діловодством, торгівлею тощо. Адже всі документи, що виходили з ратуші, скріплювались печаткою з гербовим зображенням. Герб карбували на місцевих виробах як своєрідний знак якості. Протягом ХІУ-ХУ ст. його сприймали як символ самоврядування, символ тих прав і привілеїв, які відрізняли одне місто від іншого, чи підносили місто та його населення з-поміж інших. Тому герб користувався особливою повагою, був предметом гордощів у мешканців міста /2/.
В музеях та архівах збереглося чимало документальних та речових джерел з зображенням міських гербів тих українських міст, які мали старовинні герби, більшість з них використовується і до сьогодні, або нещодавно повернені містам.
Стосовно геральдики Придніпров’я, земель, що входили до складу колишньої Катеринославської губернії і теперішньої Дніпропетровської області, слід зазначити, що свідоцтва, або відомості про появу тут будь-яких геральдичних зображень можна простежити лише приблизно з середини XVIII ст., з виникненням тут певних адміністративно-територіальних одиниць, які могли претендувати на отримання геральдичних ознак. Протягом існування Нової Січі (1734-1775 рр.) територія вольностей Війська Запорізького, які простягались від верхів’їв р.Самари до р.Бугу зі сходу на захід і від річок Тясмину та Орелі до Ногайських володінь — з півночі на південь, була поділена на вісім паланок (округів): на правому березі Дніпра — Бугогардівська, Інгульська та Кодацька, на лівому — Протовчанська, Орельська, Самарська та Кальміуська, вздовж Дніпрового гирла — Прогноївська /З/. Пізніше з 1783 р. майже всі ці землі увійшли до складу Катеринославського намісництва, з якого в 1802 р. була виділена Катеринославська губернія. На прикордонні кожної з цих паланок існували сторожові поселення (слободи, містечка), де розташовувались невеликі бойові загони і мешкала паланкова старшина -полковник, писар, отамани слобод тощо. Саме таке поселення находилось на території сучасного Дніпропетровська (район житлових масивів «Комунар», «Парус»). Це Новий Кодак — центр Кодацької паланки.
Перший етап історії геральдики нашого краю саме і пов’язаний з цим поселенням. Адже у Новому Кодаку існувала печатка Кодацької паланки, зображення на якій з великим припущенням можна вважати гербом. В Дніпропетровському історичному музеї зберігається літографія, на якій зображені відбитки з печаток кількох козацьких паланок, в тому числі і дві печатки Кодацької паланки — 1750 та 1770 рр. На печатці 1750 р. подано не зовсім виразне зображення двох щабель та, ймовірно, зірки і абревіатури з нечітких літер. Печатка 1770 р. більш чітка і має зображення коня, що біжить степом, над ним корона, перехрещені шабля та стріла, обабіч яких семипроменева зірка та півмісяць і абревіатура ППКП, що тлумачиться як «Печать полкова Кодацької паланки». Саме корона, зображена на печатці, над всім головним малюнком, дає підстави припустити, що на печатці зображено герб, адже на багатьох печатках українських міст ХV-ХVIII ст. над щитом чи картушем, у який вписувався гербовий малюнок, зображувалась корона, що вказувала на приналежність цього поселення «їх королівській» чи «царській милості» /4/. На жаль, ніяких документальних джерел, підтверджуючих існування подібного герба в Новому Кодаку, не знайдено. Вперше зображення паланкових печаток було подано у книзі А.О.Скальковського /5/, пізніше їх передруковує Д.І.Яворницький /6/.
З утворенням в останній чверті XVIII ст. на запорізьких землях губерній та намісництв, заснуванням губернських та повітових центрів розпочинається новий етап місцевої геральдики, який відповідав законам та правилам офіційної геральдики Російської імперії. В цей час територіальні герби практично вийшли зі сфери воєнного відомства ПІ. В 1775 р. міські герби було знято з всієї полкової амуніції. Вони залишились лише на печатках та прапорах, а з 1780 р. були зняті і з прапорів, на яких відтепер зображувався вершник на коні. Зокрема на одному з малюнків XVIII ст. на прапорах Катеринославської армії зображений саме вершник на коні, тобто святий Георгій. Пункт 28 «Міського положення 1785 р.» наказував кожному місту мати герб і використовувати його в усіх міських справах /8/. До таких міських справ відносилась і діяльність станових установ. Зокрема, відомо, що з 1789-1790 рр. було наказано, щоб дворянські збори всіх російських губерній мали печатку з зображенням герба губернського міста.
І хоч герба Катеринослава ще не існувало офіційно, на одній з грамот, що зберігається в Дніпропетровському історичному музеї, наданій Катеринославським дворянським зібранням в 1794 р. Петру Дзюбенкові про занесення його у родовідну книгу /Арх. 758/, зображений герб з таким малюнком: піраміда з датою на постаменті «1785» і з короною та вензелем Катерини II на вершині, на яку покладений щит з зображенням в його голові шестипроменевої зірки, в середині — меч зі щитом та вінцем, встромлений у півмісяць. Кольори не визначені. На жаль, це єдиний документ у музейному зібранні з таким зображенням.
У 1796 р., як свідчать документи Архіву древніх актів (Москва) /9/, за наказом намісника Новоросії Платона Зубова в канцелярії Катеринославського губернатора І.Хорвата були складені герби міст намісництва, в тому числі і міста Катеринослава. Герб являв собою ту ж піраміду, що і на грамоті Дзюбенка, але з іншим розташуванням малюнків і деякими змінами та доповненнями, а саме: вензель імператриці та корона були внесені в середину піраміди, на постаменті — інша дата «1787», на щиті, поділеному навпіл, у правому боці в пюсовому полі — золота дев’ятипроменева зірка, що означала благоденствіє цього краю, у лівому — на зеленому тлі — сніп, у низу на пюсовому полі — меч, встромлений у півмісяць, на рукояті якого зображені хрест та срібний щит з вінцем. П.Зубов особисто зробив спрощення у малюнку герба. Піраміда була внесена у середину щита, а меч викинуто зовсім /10/. Але офіційно цей герб не був прийнятий, ми не знаходимо його ні на одному з документів XVIII— п.ХІХ ст. по Катеринославській губернії, які зберігаються в Дніпропетровському історичному музеї та в інших архівних збірках. Відомі події, а саме зміна монархів, стали на заваді не тільки процесу гербо-творення по відношенню до Катеринослава, а взагалі змінили ставлення влади до міста. В 1797 р. Катеринослав навіть було перейменовано у Новоросійськ. І хоч місто все ж залишалось губернським, відношення до нього було таким, як і до будь-яких інших заштатних міст Росії.
Лише 2 серпня 1811 р., вже за Олександра І, був офіційно затверджений герб Катеринослава (ця назва була повернена місту 1802 р.). Від попередніх проектів залишились лише вензель Катерини II (тобто це був гласний герб, адже місто було назване на честь імператриці) та дата «1787», які були зображені на лазуровому полі золотом, навколо них — дев’ять шестипроменевих срібних зірох. На щиті французької форми була зображена корова, яка, як ми вже зазначали, символізувала царське покрови-тельство. Цей герб, як і герби інших міст Катеринославської губернії, був навіки закріплений за містом і увійшов в «Полньїй свод законов Российской империи»(ПСЗ). В 1843 р. малюнки гербів міст Росії були видані у спеціальному томі ПСЗ окремою книжкою /11/.
В Дніпропетровському історичному музеї зберігається чимало документальних та речових джерел з гербом Катеринослава. До найбільш ранніх належать грамоти, що засвідчували надання дворянських звань та занесення до родовідної книги дворян Катеринославської губернії. Зокрема, грамоти Самусю СІ. (1831 р., арх.- 650/1) та Миргородському С.Н. (1856 р., арх.- 757). В експозиції музею експонується грамота-подяка 1856 р., надана Олександром II всім станам Катеринославської губернії за їх внесок у Кримську війну, де зображений герб Катеринослава та герби повітових міст губернії (арх.-756).
В XIX ст. процес використання міського символу значно поширився. Герби все частіше стали фігурувати на різних топографічних описах намісництв та губерній, друкованих виданнях, географічних довідниках тощо. В музеї, наприклад, зберігаються: «Карта губерній Харківської, Катеринославської, Таврійської та області Бессарабської, 1857 р.», з гербами губернських центрів (арх.-848); етно-географічні картки (49 од.), одним з елементів яких теж є герб губернського міста, в тому числі Катеринослава; «Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1864 год», де вміщено описи гербів Катеринослава та повітових міст краю; довідники «Весь Екатеринослав», «Приднепровье», в яких на обкладинці та на інших сторінках був зображений герб губернського центра.
Реформи 1860-1870-х рр. в Росії сприяли утвердженню герба міста або губернії на найрізноманітніших знаках та атрибутах (погонах, ґудзиках) нових посадових осіб, на печатках установ та осіб, які обіймали певні адміністративні посади, на прапорах місцевих аматорських та професійних організацій, на знаках, що стояли на кордонах губерній. Цікаво, що герб Катеринославської губернії, прийнятий 5 липня 1878 р., майже в точності повторював герб Катеринослава, лише зірки золоті, а не срібні, і корона на щиті — більш масивна /12/.
Міське положення 1870 р. сприяло введенню знаків міських посадових осіб з гербом міста: міський голова, члени міських управ, виконавчих комісій, торговельних депутацій, а також чини торгової та господарчої поліції, агент оціночної комісії, міський контролер по каналізації. Міський герб у вигляді шиття вміщувався на комірі та обшлагах мундирів річкової поліції, а також чинів риболовного та тваринного наглядачів.
В другій половині XIX ст. надзвичайно широко розповсюджуються пам’ятні медалі та жетони з міськими та губернськими гербами. До територіальних гербів обов’язково додаються за-гальноімперські символи: двоголовий орел, корона, Олександрівська та Андріївська стрічки тощо, — які відбивали урядову ідеологію, і перш за все ідею самодержавства /13/.
Таке використання міських гербів яскраво підтверджує геральдична колекція Дніпропетровського історичного музею, в якій зберігаються архівні матеріали, книги з відбитками печаток і безпосередньо печатки з гербом міста (11 одиниць), різних установ та організацій Катеринослава: нотаріального архіву, кількох нотаріусів, товариства опікування про жіночу освіту, Бактеріологічного інституту, Сурсько-Михайлівського двокласного училища, третьої міської жіночої гімназії, правління дворянської каси взаємодопомоги, дворянського зібрання, Катеринославської повітової по селянських справах присутності та повітового мирового з’їзду, начальника карно-розшукового відділу, ветеринарного лікаря при скотопригінному дворі Катеринослава та інші.
Широкого використання герб Катеринослава набув в 1887 р., коли святкувалось 100-річчя від дня заснування міста. Герб був зображений на ювілейних запрошеннях, всіляких друкованих виданнях, зокрема, у газеті «Екатеринославский Юбилейньїй Листок», в якій також була вміщена стаття про герб губернії /14/ тощо.
Прикрасою геральдичної колекції музею є пам’ятні медалі з зображенням місцевих гербів. Серед них: медаль, виготовлена на честь спорудження Катерининської залізниці в 1881-1884 рр. (Н-6510), медаль «За труд и пользу», якою нагороджувало Катеринославське земство (Н-7349), жетон «300-летие Дома Романо-вьіх. 1613-1913» катеринославського виробництва (Н-3490), медаль у пам’ять про Південно-російську сільськогосподарську, промислову та кустарну виставку 1910 р. (Н-7143), яка відбувалась в Катеринославі. Катеринославській виставці 1910 р. був присвячений цілий комплекс документів, книг, альбомів, марок, поштових карток з зображенням гербу Катеринослава, більшість з яких зберігаються в фондах та науковій бібліотеці музею (Арх.-5293, 42300; Ф-10604,17694, 20766).
До музейної колекції належать також знаки сільського, волосного та пожежного старост з відтворенням міського гербу (И-3518,5862,6508, ОМ-4046), срібний жетон з вензелем Катерини II (головний малюнок герба Катеринослава) переможцю змагань ( за друге місце) у дамському бігу на одну версту, які відбувались в Катеринославі в 1908-1909 рр., рекламні таблички місцевих страхових товариств з гербами міста та губернії (ЕТ-923, И-4971), гербові ґудзики від мундирів (ЕТ-2553, И-6823/2), крісла з будинку дворянського зібрання, на оксамитовій оббивці та дерев’яних деталях яких зображений герб міста (И 1795, 1833, 3640, 3641).
Досить часто виробники тих чи інших документів, печаток та інших атрибутів змінювали окремі елементи малюнку герба Катеринослава, по-різному зображуючи вензель, корону, кількість зірок (замість 9 — від 6 до 8, а іноді 11), випускаючи дату «1787», використовуючи різну кольорову гаму (тло щита було синім, блакитним, майже зеленим) і таке інше.
Вживання гербу Катеринослава на різних архітектурних спорудах міста простежується за фотографічною колекцією музею. Так, на поштових листівках з видами міста можна побачити герб на будинку управління Катерининської залізниці, на парадній арці міського саду тощо.
В 1989 р. геральдичну колекцію музею поповнила незвична колода карт (60 одиниць — по кількості російських губерній), яка крім суто гральних ознак (зображення карткових мастей) має етно-адміністративні та геральдичні ознаки та відомості. Так, на одній з карток, поділеній на чотири частини, зображені та подані, відповідно, (зліва на право) — герб губернського міста, десятка пік, перелік повітових міст губернії та національне жіноче вбрання, характерне для даного регіону (ЕТ-3428/1).
Слід зазначити, що цей другий етап в історії геральдики нашого міста закінчується приблизно 1920-ми роками, тому що на деяких документах цього часу зустрічаються відбитки печаток з катеринославським гербом. З речових матеріалів, мабуть, останнім, найбільш яскравим і символічним, є білогвардійський нагородний знак «Учаснику Катеринославського походу 1920 р.» — хрест чорної емалі з широкою білою лиштвою і гербом Катеринослава у середині, покладений на срібний вінець (один з характерних елементів білогвардійської символіки), на біло-синьо-червоній стрічці /15/. На жаль, музей не має самого знаку, лише його зображення, яке було вміщене на одній з білогвардійських новорічних листівок.
Третій етап історії геральдики Придніпров’я в цілому, і Дніпропетровська, зокрема, припадає на кінець 1960-1970-і рр., коли повсюди в СРСР і в Україні містам надаються нові герби чи емблеми, які б відповідали радянській ідеології. В 1970 р. в Дніпропетровську, як і в багатьох інших містах, відбувся конкурс на кращий проект емблеми міста, в якому переміг місцевий художник Стародубський Н.І. (ходили чутки, що його підтримав перший секретар міському партії Є.Качаловський, адже саме його думка була вирішальною). Після чого, 2 червня 1970 р., малюнок та його опис, створені Стародубським, затверджуються рішенням Дніпропетровського міськвиконкому як емблема Дніпропетровська, яка проіснувала більше 20 років. Вона являла собою щит, увінчаний шестернею з написом «Дніпропетровськ», на фоні Державного прапора Української РСР — ківш, що символізує металургію — головну народногосподарську галузь міста; на обрії — три пагорби, на яких розташований Дніпропетровськ, над ними — зірниця, запалена руками трудівничими, у гребенях річкових хвиль відтворений Дніпро-Славутич.
Ця емблема Дніпропетровська протягом 1970-1980-х рр. була відтворена на найрізноманітніших знаках, значках, ювілейних матеріалах 1976 р., коли святкувалося 200-річчя Дніпропетровська (запрошеннях, грамотах, дипломах, конвертах зі штемпелем спец-гасіння, сувенірах, книгах тощо), які теж зберігаються в зібранні музею.
Четвертий етап в історії геральдики нашого міста розпочався вже в часи незалежності України, коли в 1992 р. було поставлене громадськістю питання щодо розробки нового герба Дніпропетровська. Протягом ось уже десяти років це питання не сходить зі шпальт місцевої та загальнодержавної преси /16/, кожного року обговорюється громадськістю, депутатами міськради та міською виконавчою владою. В 1997-1998 рр. був проведений конкурс на кращий проект герба міста, в якому взяли участь 50 проектів /17/.Перше місце посів проект герба, поданий А.Б.Гречилом, головою Українського Геральдичного Товариства, з Львова. Він запропонував звернутися до печатки Кодацької паланки і повторити ті зображення, що були на ній. Головною фігурою герба повинен бути золотий кінь, що біжить степом /на синьому полі/, над ним — золоті схрещені шабля та стріла, а обабіч них золота семипроменева зірка та срібний півмісяць. Щит слов’янського типу, закруглений у низу. За словами Гречила, такий «герб розкриває історію виникнення поселення над Дніпром як оборонного містечка-фортеці (стріла та шабля), що мала постійно (зірка та півмісяць — символи вічності) захищати українські землі від ворожих нападів. Кінь у степу відображає географічне розташування міста та є символом козацької вольниці» /18/. Всі матеріали конкурсу, численні малюнки проектів герба міста, публікації в пресі зібрані і зберігаються в Дніпропетровському історичному музеї.
Таким чином, в музеї накопичились цікаві і змістовні джерела, які дозволяють докладно реконструювати історію гербів нашого міста та висвітлити процес сучасного герботворення в Дніпропетровську, що, на жаль, так і не завершився позитивним результатом. Але час розставить крапки і над цим спірним питанням в місцевій історії.*

Бібліографічні примітки:

  1. Гречило А.Б. Українська міська геральдика. Київ-Львів, 1998.- СІ7-28.
  2. Савчук Ю. Ось, Києве, герб твій. Київський герб як дзеркало еволюції міського самоврядування//ПІК, 1999, 4-9 червня. № 8. — С. 20.
  3. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. /Навчальний посібник для учнів гум.гімназій, ліцеїв, студентів іст.фак.вузів, вчителів/. К.: Генеза, 1997. — С292-293.
  4. Гречило А. Яким бути гербу міста//Днепр вечерний, 1992, 22 сентября.
  5. Скальковский А.А. История Новой-Сечи или Последнего Коша Запорожского. Одесса, 1846.
  6. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. Т.1-3. К., 1993.
  7. Лавренев В.И. «Дело» о тверских гербах и Б.В.Кене//Биография как вид исторического исследования. Сборник науч.трудов. Тверь, 1993.- С.122.
  8. Полное собрание законов Российской империи за 1649-1900 гг. Собрание 1-е (ПСЗ-1). СПб., 1830. Т.22. № 16187.
  9. Бойко А.В. Перший герб Катеринослава// Проблеми історіографії та джерелознавства історії запорізького козацтва: Матеріали наук.читань Д.І.Яворницьхого. Збірник статей. Запоріжжя, 1993. -С75-76.
  10. Там само.
  11. ПСЗ-1. Книга чертежей и рисунков (рисунки гербам городов). СПб., 1843. * Вже після верстки даної статті стало відомо, що 6 вересня 2001 р. Дніпропетровська міська рада прийняла рішення (№ 2/22) про затвердження герба територіальної громади м. Дніпропетровська у вигляді: щит слов янської форми, закруглений унизу, поле щита — синє, зображення — семипроменеві зірки у вигляді латинської «V», перехрещені шабля та стріла.
  12. Винклер П.П. фон. Герби городов, губерний, областей и посадов, внесенньїе в «Полное собрание законов Российской империи за 1649-1900 гг.». СПб., 1900.
  13. Соболева Н.А. Российская городская и областная геральдика ХУШ-ХІХ вв. М., 1984.-С141-150.
  14. М.В. Герб губернии//Екатеринославский Юбилейньїй Листок, 1887. N 15.-С.125.
  15. Дуров В. Символика белого движения // Советский музей, 1991. № 5.— С. 73.
  16. Гречило А. Яким бути гербу міста; Бекетова В.М. Наша визитная карточка//Днепр вечерний, 1992, 20 мая; Вона ж. Герб — наследство поколений // Наше місто, 1998,24 січня; Мицик Ю.А. Відновити історичну справедливість//Вільна думка, 1992, червень (№ 617); Дурнева О. За неимением гербовой свой паспорт пишем на простой//Днепр вечерний, 1995, 25 августа; Потап О. Е. О гербе города//Наше місто, 2000, 28 листопада; Яким бути гербу міста. Проекти//Наше місто, 2000, 22 грудня; Про герб Дніпропетровська. Відкритий лист міському голові м. Дніпропетровська Куліченку 1.1.11 Літературна Україна, 2001. 11 січня; Дмитренко Я. Гримасьі герботворчества//Бизнес. Время. Культура, 2001, 22 марта; Куліченко 1.1. Ще раз про герб Дніпропетровська/АЛітературна Україна, 2001, 26 квітня.
  17. Потап О. Е. Вказ. твір.
  18. Гречило А. Яким бути гербу міста.

Автор: Бекетова В.М. — заст. директора з наукової роботи

Джерело: Музей і місто: музеєзнавчі аспекти збереження і відтворення своєрідності міської культури. (Матеріали обласної наук. конф., присвяченої 225-річчю м. Дніпропетровська). – Дніпропетровськ, 2003. – 134 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц