Днепропетровский национальный исторический музей

Геральдическая коллекция Днепропетровского исторического музея

Бурхливі події другої половини 80 — початку 90-х років XX століття на Україні, піднесення (національної свідомості, відродження історії, культури, народних традицій і звичаїв українського й інших народів, які її населяють, викликають великий інтерес науковців й широких верств населення до витоків символіки й розвитку геральдики в цілому в державі й окремих її регіонах. Поява нових символів, відновлення й зміни в державній символіці України — ці процеси не мо­жуть не хвилювати музейних співробітників. Саме в музеї зосереджуються (різноманітні джерела геральдичного походження, які допомагають висвітлити закономірності, витоки, етапи розвитку певних символічних та геральдичних тради­цій.
У Дніпропетровському історичному музеї зберігається чимала кількість музейних предметів з різноманітною символікою, з зображенням українських, місцевих, загальноросійських та іноземних гербів з найдавніших часів до сьогоден­ня. Ці предмети, котрі тільки умовно можна назвати колек­цією, розпорошені по різних місцях, зберігання в фондах, по певних темах та розділах експозиції музею. Колекція складається з археологічних знахідок, книжок, архівних джерел, живопису, нумізматичних, сфрагістичних, вексилологічних, фалеристичннх, філокартичних, філателістичних матеріалів, фото, окремих етнографічних і побутових (речей (посуд, одяг, меблі, зброя і т. інш.), сувенірів. Початок колекції був покладений ще О. М. Полем та Д. І. Яворницьким і продовжений їх послідовниками, Пошук і комплектування геральдичних матеріалів ведеться музеєм і у поточний час.
Геральдичні матеріали ДІМу дозволяють простежити витоки й розвиток міської й родової місцевої геральдики; розповсюдження в краї української національної, зокрема козацької, загальноросійської, радянської всесоюзної й республіканської символіки, і навіть виявити деякі відомості про іноземну геральдику, Саме за такими розділами будуть розподілені геральдичні матеріали ДІМу у каталозі «Геральдична колекція ДІМу», який зараз створюється.
Найбільш дослідженими є матеріали, які відтворюють міську геральдику Катеринославської губернії й Дніпропет­ровської області з кінця XVIII ст. до (сьогодення. Вони май­же в повному обсязі виявлені, краще атрибутовані, завдяки існуючим гербовникам. Як відомо, офіційно герби міст Ка­теринославщини (всього -10) були затверджені 2 серпня 1811 р., лише герб м. Таганрога, який належав до Катери­нославського намісництва,, прийнятий раніше — 10 квітня 1808 р., 5 липня 1878 р. — офіційно затверджений герб Ка­теринославської губернії,. який майже повторював герб м. Катеринослава, тому їх. завжди плутають. На гербі губернії зірки були не срібні, а золоті, зовсім інша корона, більш масивна, а навколо щита вінок із дубового й лаврового лис-ся, оповитого андріївською стрічкою блакитного кольору. Матеріали, що зберігаються в ДІМі, дають змогу дещо по­глибити наші відомості з історії виникнення гербів міст Катеринославської губернії. Запорізький дослідник А. В. Бойко в своїй статті повідомляє, що в 1796 р. Катеринославський намісник Платон Зубов віддав наказ цивільному губернатору Хорвату зібрати відомості про міські герби Катеринославсь­кої губернії. Хорват, не знайшовши таких, терміново складає герби всіх міст губернії, дуже складні за конфігурацією. На­ведемо опис герба м. Катеринослава: «Піраміда з вензелем Катерини II й короною подає місто Катеринослав, прикра­шене ім’ям й славою Катерини II. На п’єдесталі піраміди написаний 1787 р., який відображає знамените заснування міста в височайшій її величності присутності. На щиті, по­діленому напів річкою Дніпром з порогами, зверху, право­руч в пюсовому полі золота дев’ятикутна зірка, яка означає благоденствіє цього краю. З лівого боку, в зеленому полі, сніп, який означає жертву від багатих жнив престолу під­несену й нагородження оної височайшою грамотою. Унизу, в пюсовому полі меч, встромлений у місяць, на рокуяті меча хрест й срібний щит з лаврами й миртовим вінцем, які від­творюють приєднання цього краю від Порти Оттоманської». Зубов зробив спрощення у малюнку герба, наказавши внести піраміду усередину геральдичного щита й викинути меч. А. В..Бойко, .однак, не повідомляє, чому цей герб Хорвата—- Зубова не був офіційно затверджений.
Спираючись на колекцію ДІМу, можна додати, що герб, створений Хорватом—Зубовим, який А. В. Бойко вважає першим гербом м. Катеринослава, не є таким, у нього були попередники. Так, у ДІМі зберігається грамота дворянських зборів Катеринославської губернії 1794 р. про запис в губернську родовідну книгу (2-гу її частину) дворянина, губернського реєстратора (в минулому запорізького старшини) Петра Федоровича Дзюбенка, на котрій, крім гербу Росій­ської імперії зверху, внизу зображений ще один герб, дещо схожий з вищеописаним. Але в ньому немає зображення снопа, зірка – не дев’ятикутна, а шестикутна, вміщена усе­редину голови герба, корона розташована на вершині піра­міди, а на п’єдесталі піраміди інша дата «1785». На інших матеріалах музею такого герба, на жаль, не виявлено.
В ДІМі зберігається близько 100 од. музейних предметів, на яких відбиті .місцеві міські герби XIX — поч, XX ст. Це грамоти (найцікавіша — грамота-подяка Олександра II всім станам Катеринославської губернії за участь у Кримській війні 1856 р., на якій зображені 12 гербів); печатки й доку­менти з відбитками печаток (Катеринославської 3-ї міської жіночої гімназії, правління Катеринославської дворянської каси взаємодопомоги, начальника карно-розшукового відділу м. Катеринослава, Дворянських зборів Катеринославської губернії, Катеринославського повітового по селянських спра­вах присутствія, Катеринославського повітового мирового з’їзду, ветеринарного лікаря при скотопригонному дворі Катеринослава та інш.); пам’ятні медалі, цілий комплекс матеріалів, присвячених Південно-Російській сільськогосподарсь­кій, промисловій і кустарній виставці, яка відбулася в Кате­ринославі в 1910 р.; різні знаки й жетони; фірмові рекламні бірки, гербові ґудзики, крісла і навіть гральні карти, які являють собою комплект з 60 гравюр (чорно-білих) з зобра­женням гербів губерній Російської імперії к. XIX—п. XX ст., в тому числі і герба Катеринославської губернії.
Немовби продовженням цієї колекції є матеріали з зоб­раженням сучасних гербів міст Дніпропетровської області. Вони подані у значках, знаках, поштових конвертах, афішах, різноманітних сувенірних виробах, деяких документах.
Родова геральдика нашого краю знайшла відтворення в різних документах, наприклад, грамота про надання дворянських звань, а з ними й власних гербів, колишній запорозькій старшині (Й; М. Гладкий); малюнках та літографіях з зображенням дворянських гербів (всього 26): Богацьких, Леонтьєвих, Малами, Поля; та інш.; гербових печатках, з яких атрибутовані лише печатки Поля й Миклашевського. Українська національна, і, зокрема, козацька символіка, відтворена на документах з відбитками печаток з зображен­ням козака з мушкетам (Малоросійська національна печат­ка XVII—XVIII ст.), на літографії з зображенням печаток кількох козацьких паланок, в тому числі Кодацької і Самар­ської; на самих печатках — полковника Самарської паланки (з зображенням перехрещених списа й стріл), Задунайсь­кого запорозького війська (з гербом Російської імперії); на козацьких прапорах, зброї (шабля з зображенням перехре­щених булави й пірнача та написом «Верность земле и преданиям»).
Українська державна символіка періоду УНР, Гетьмана­ту і ЗУНР подана, наприклад, в поштових марках, п’ять зразків яких з’явилися у червні 1918 р. з зображенням три­зуба й текстом .на зворотному боці «Ходить нарівні з дзвін­кою монетою». З липня 1918 р. з’явилися поштові марки ро­сійської імперії з надруком тризуба. Кілька таких марок з надруком різних поштових округів, в тому числі й Катерино­славського, є в колекції ДІМу. Крім того українська дер­жавна символіка відтворена в грошових Знаках цього періо­ду, яких в ДІМі зберігається велика кількість. Відтворений тризуб і на одній печатці, яка належала 58-му пішому січо­вому полку, а також на документах з відбитками печаток національної поліції часів 2-ї світової війни, окупації Ук­раїни.
Найбільш поширеною була загальноросійська символіка. Герб Російської імперії був дуже (розповсюджений, він насаджався скрізь і відтворений на великій кількості різноманітних матеріалів, які зберігаються в музеї. Так само, як ірадянська загальносоюзна та республіканська символіка, в основу якої покладені серп і молот.
Цей невеличкий огляд геральдичної колекції ДІМу дає підстави зазначити, що в цілому геральдичні матеріали му­зею досить репрезентативно відтворюють розвиток гераль­дики в краї і на Україні, самі вони є свідками усіх зигзагів нашої складної історії, і до них треба відноситись не як до допоміжного матеріалу, а як до самоцінних джерел.

Автор: Бекетова В.М. — к.і.н., заст. директора з наукової роботи



Hosting Ukraine Проверка тиц