Днепропетровский национальный исторический музей

«Педагогічний марафон» як форма ефективної організації взаємодії з учнями у музейному просторі

Актуальні питання розвитку додаткової (неформальної освіти) у контексті організації навчання, діалогу й комунікації у музеї останнім часом стають предметом дискусій на різноманітних форумах, семінарах та конференціях. Доволі часто вони зводяться не лише до визначення того, чим власне є взаємодія у музеї, а й стосуються різноманітних аспектів музейно-педагогічної діяльності, розуміння, яким має бути сучасний музей, як планувати його роботу з відвідувачами на основі урахування останніх досягнень у галузі педагогіки та психології.
Вищезазначене уможливлює звернення до способів організації такої взаємодії, що втілюється у формах і методах проведення музейних  занять. Метою нашої публікації є аналіз, виокремлення головних аспектів та механізму реалізації такої форми музейно-педагогічної взаємодії, як «педагогічний марафон», що вже сьомий рік поспіль успішно реалізується на базі середньої загальноосвітньої школи № 50 м. Львова ім. А. Макаренка.
Ідея проведення «педагогічного марафону» належить Заслуженому вчителеві України, вчителю-методисту СЗШ № 50 Ірині Ласкій. Оригінальність його задуму визначає той факт, що марафон практично виріс за межі однієї школи та почав реалізуватися у межах різних проектів, що передбачало безпосереднє проведення тематичних інтегрованих уроків на експозиціях у музеях, організація екскурсій, інтелектуальних ігор, зустрічей з митцями тощо.
У 2008/2009 навчальному році Сьомий «педагогічний марафон» «Мій Львів» (у зв’язку з проголошенням міста Лева культурною столицею України – 2009) відбувався з 18 травня по 17 червня 2009 р. під час навчальної практики школярів. Він охопив учнів перших-восьмих та десятих класів, які прийняли участь у 49 заходах.
Мета усіх заходів полягала у ознайомленні учнів з культурно-мистецькою спадщиною м. Львова, архітектурою міста, видатними митцями Львова; наданні їм можливості відчути особливості художнього мислення кожної епохи; систематизації знань школярів з окремих тем предметів: історія України, українська література, образотворче та  музичне мистецтво, художня культура, християнська етика, інтегрований курс «Мистецтво».
«Педагогічний марафон» включав у себе елементи музейної педагогіки та вивчав актуальні проблеми навчання й виховання учнів засобами мистецтва. Зокрема, слід відзначити його спрямованість на використання «живого мистецтва» у процесі художньо-естетичного, морального, креативного розвитку учня, що передбачає безпосередній контакт з оригінальними творами художників, митців, письменників, обговорення  їхнього значення та виконання відповідних дидактичних завдань [3,  с. 8].
З 2008/2009 навчального року «педагогічний марафон» реалізується у межах обласного проекту «Школа і музей: працюємо разом», що охоплює на даний час чотири школи та чотири музеї Львова. Його  авторський колектив – це вчителі, музейні працівники, методисти, діячі культури й мистецтва, науковці м. Львова. Усі вони були активними дійовими особами на різних стадіях проекту – розробляли навчальні програми, приймали участь у складанні планів-конспектів уроків та  формуванні методичного апарату.
На першому етапі проекту готувалися методичні рекомендації, навчальні програми та плани-конспекти уроків для учнів 5-6 класів. І, власне досвід проведення «педагогічного марафону» допоміг у якнайкращій апробації уроків з історії, інтегрованого курсу «Мистецтво», музики, образотворчого мистецтва, світової художньої культури та  християнської етики, що уможливило вихід у світ навчального посібника для вчителів з елементами музейної педагогіки.
У підходах до організації «педагогічного марафону» присутнє не лише бажання проводити урочисті й показові заходи, а й справді  навчити дітей активно пізнавати навколишній світ, цікавитись минулим та щоденним життям великого міста, захоплюватися від нових вражень під час екскурсії до музеїв, виставкових залів.
Усі уроки, що проводилися у межах марафону, ґрунтуються на засадах особистісно орієнтованого й розвивального навчання. Це сприяє ефективному засвоєнню учнями культурно-мистецької спадщини у процесі їх залучення до сфери художнього бачення світу; виховує національну свідомість; стимулює зацікавленість видатними особистостями та творчими постатями всеукраїнського та світового значення; формує у дітей відчуття гордості за рідне місто Львів. Відповідно, навчальні  заняття можна порівняти з поступовими кроками до пізнання Львова крізь призму музейного середовища.
Ураховуючи досвід і тематику проведених уроків з музейної педагогіки, які пройшли апробацію у СЗШ № 50, слід зазначити, що вони являють собою своєрідну модель інтерактивного навчання, яка відповідає такій схемі:
– вступ;
– пояснення теми уроку (у процесі взаємодії вчителя з науковим співробітником музею);
– адаптація опорних знань (на основі взаємодії вчителя з учнями-експертами);
– сприймання теми й відтворення нових знань (діалог наукового співробітника музею з учнями);
– підсумок уроку (із застосуванням усних та письмових форм роботи);
– домашнє завдання.
Серед дидактичних методів, застосованих у межах марафону, можна виокремити художньо-дидактичний (Я. Мамонтов), педагогічної імпровізації (Б. Яворський), творчих проектів і завдань на мистецькому  матеріалі (Л. Петрушевська) та ін.
Усім проведеним музейним урокам були притаманні елементи інтерактивного навчання. Серед них можна виокремити наступні: «Львів  середньовічний», «Аптекарська справа у Львові», «Давня культура України», «Національно-визвольні змагання» (на базі Львівського  історичного музею); «Давньоукраїнська ікона», «Українське бароко. Іконопис», «Жанри живопису» (на базі Національного музею у Львові ім. Шептицького); «Львівські митці. О. Кульчицька» (на базі Художньо-меморіального музею ім. О. Кульчицької); «Видатні львів’яни.  С. Крушельницька» (на базі Художньо-меморіального музею ім. С. Крушельницької); «Дитячі образи в мистецтві», «Ренесанс, бароко, класицизм у живописі», «Видатні львів’яни. Й. Пінзель» (на базі Львівської галереї мистецтв); «Храм. Інтер’єр храму» (на базі Львівського музею історії релігії).
Уроки, проведені на базі музеїв, співпадали з темами навчальної програми з історії, інтегрованого курсу «Мистецтво», образотворчого мистецтва, художньої культури. Зокрема, теми навчальних занять для 5-6 класів було використано з обласного проекту «Школа і музей:  працюємо разом»; теми для 7-8 класів було апробовано як пропедевтика до підготовки другої збірки цього проекту, над яким працює творча група вчителів, науковців та митців м. Львова.
Зазначимо, що на усіх апробованих уроках було реалізовано дидактичні принципи логічності, систематичності, послідовності та неперервності змісту загальної мистецької освіти. Методика викладання програмного матеріалу у музеї стимулює до пошуку різноманітних  зіставлень, зв’язків, паралелей між різними видам и мистецтва,  відповідними типами уроків та дидактичними методами.
Загальну мету проведених уроків було сфокусовано на формуванні відповідних освітніх компетенцій, що передбачало розвиток креативності; опанування уміннями і навичками взаємодії у середовищі музею; формування в учнів здатності сприймати твори мистецтва, висловлювати особистісне ставлення до них; виховання ціннісних орієнтацій на прикладах з історії, мистецтва, християнської етики; вироблення розуміння зв’язків мистецтва з культурно-історичним середовищем.
На підготовчому етапі марафону важливе місце посідало цілевизначення, що передбачало розробку й узгодження плану його заходів, осмислення поставлених цілей, складання та обговорення схем конкретних уроків, підготовку відповідного дидактичного забезпечення. Зауважимо, що цей етап не був ефективним без регулярних зустрічей вчителя та музейного співробітника у ході планування кожного окремого музейного заняття.
На етапі безпосередньої реалізації основних завдань марафону важливим моментом було залучення батьківської ради та волонтерів, у ролі яких виступали як учні старших класів, так і студенти. Так, студенти історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка активно долучилися до участі у його заходах, що дало їм змогу пройти «попередню педагогічну практику», ознайомитися з сучасними підходами до проведення уроків у середовищі музею.
Важливо відзначити, що на етапі реалізації головним джерелом інформації для учнів є інформація музейного співробітника, який розповідає на доступному для учнів рівні про особливості тієї чи іншої події, музейної пам’ятки, колекції, реліквії, стимулюючи школярів до активного включення у процес комунікативної взаємодії. Паралельно відбувається контроль, оцінка та корекція знань учнів, що унеможливлює будь-який тиск на них – усе базується на бажанні учня пізнати  нове, відкрити для себе частинку музею, зазирнути у духовну скарбницю нашого минулого.
На завершальному етапі марафону важливим є аналіз кожного заходу, що відбувався у музеї; виконання домашнього завдання; підготовка мистецькою творчою групою кожного класу відповідної презентації власного проекту, власного бачення тих заходів, у яких вони брали безпосередню участь. Підсумком марафону був «круглий стіл» та презентація його найкращих здобутків у формі театралізованого дійства учнями усіх класів, які виборювали перемогу у номінаціях «Логіка», «Гармонія», «Інтелект», «Краса», «Креативність» та ін.
Плідна й творча співпраця, яка тривала під час марафону, свідчить про високу педагогічну майстерність вчителів, музейних працівників у процесі удосконалення обраних дидактичних форм взаємодії з учнями; ефективного застосування свого досвіду; розробці нових методів і прийомів навчання; уміння імпровізувати та нестандартно підходити до викладання кожної теми уроку.
Проведені уроки відповідали Державному стандарту базової і повної середньої освіти, що реалізується у певних змістових галузях. Зокрема, до освітньої галузі «Естетична культура» входять предмети: музичне та образотворче мистецтво, інтегрований курс «Мистецтво» художня культура, дизайн. Готуючи педагогічний марафон, оргкомітет спирався на вимоги стандартів повної базової освіти, згідно з якими естетична освіта спрямована на: розвиток практичної творчої діяльності учнів; уміння застосовувати інформацію з різних джерел та вести мистецький діалог; подання українознавчої тематики [1, c. 4-6].
Необхідно наголосити, що усі заходи марафону спільно готували вчителі – предметники, класні керівники, науковці, працівники музеїв, творча рада батьків, а також волонтери. Оргкомітетом було розроблено дидактичне забезпечення до уроків, проводилася діагностика спостережень, вражень, почуттів, які виникали в учнів під час відвідування музеїв, палаців, замків, храмів.
На нашу думку, особливо цікавими були екскурсії, які давали змогу реалізувати сучасні дидактичні методи з учнями різного віку, зокрема й під час інтелектуальної гри «Всі леви міста». Марафон уможливив знайомство учнів з діячами мистецтв м. Львова – А. Канич, В. Пилип’юком у ході реалізації різних форм організації навчання – інтегрованих уроків, уроків-подорожей, уроків-екскурсій, інтелектуальних ігор, круглих столів, виставок творчих робіт.
Вищенаведені приклади надзвичайно актуальні, оскільки побудовані на розумінні, що музей стає не лише засобом розширення культурних обріїв сучасного життя, а й є місцем взаємодії різних людей – від науковців і педагогів – до широкої громадськості. Поступово музей набуває значення інституції, що регулює процеси спілкування дітей і дорослих, представників різних етнічних, релігійних та політичних угруповань. Це важливо з позицій засвоєння культурних цінностей минулого, «оживлення» історії та стимулювання інтересу до вивчення власної спадщини [2, c. 3].
Уніфіковані форми роботи музеїв з аудиторією, які не бачать відвідувача, поступово відходять у минуле. Триває організація плідної роботи з надзвичайно широким діапазоном відвідувачів, а також їхнє залучення до активної взаємодії як з музейними працівниками, так і між собою.
Не буде перебільшенням зазначити, що аналогів «педагогічного  марафону» немає в Україні. На прикладі його проведення можна побачити, наскільки яскравими і неповторними є враження більшості дітей про відвідувані музеї. Ця надзвичайно важка й копітка праця обов’язково матиме своє продовження і результати – нехай вони виявлятимуться поступово, але дуже потужно і натхненно.
Таким чином, «педагогічний марафон» являє собою ефективну та  дієву формою організації і проведення інтерактивних занять з різних предметів у музейному просторі. Втілення його ідей дало змогу збагатити інтелектуальний  та творчий розвиток  учнів, навчити їх вести мистецький діалог, систематизувати знання школярів з окремих тем предметів: інтегрований курс «Мистецтво», музичне та образотворче мистецтво, художня культура, історія України, українська література, християнська етика.
Головними особливостями марафону можна визнати: залучення усього педагогічного колективу школи до роботи над мистецьким проектом «Мій Львів»; творчу співпрацю з науковцями, митцями та методистами м. Львова; продуману організаційно-методичну взаємодію між школою та музеями міста; чітку роботу учнів старших класів та студентів, які виконували функції волонтерів н музейних заняттях; діагностику спостережень практичних уроків з музейної педагогіки у кожному класі; багату палітру задіяних форм організації навчання, які узгоджувалися з відповідними методами і прийомами; залучення творчої ради батьків та адміністрації школи до обговорення ідей марафону на кожному етапі його проведення.
Вважаємо, що досвід ЗСШ № 50 м. Львова в організації педагогічного марафону є живим прикладом безпосередньої пропаганди мистецтва, чудовою можливістю розкриття важливих індивідуальних якостей особистості у контексті гуманізації вітчизняної освіти. Об’єктивно необхідним є залучення усіх шкіл міста до такої творчої діяльності та її популяризація на всеукраїнському рівні, адже це стимулює розвиток гуманітарної освіти, слугує своєрідною творчою практичною лабораторією з удосконалення педагогічної майстерності.

Бібліографічні посилання:

  1. Державний стандарт базової та повної середньої освіти // Мистецтво та освіта. – 2004, № 2. – С. 8-28.
  2. Караманов О.В. Передмова // [Матеріали до уроків із використанням елементів музейної педагогіки у 5-6 класах: За матеріалами проекту «Школа і музей: працюємо разом»]. / За ред. О. Караманова (наук. ред.), А. Цибка (відп. ред.). – Львів, 2008. – С. 3-7.
  3. Ласкій І.В. Головні принципи і методи впровадження курсу «Музейна педагогіка» у середній загальноосвітній школі № 50 м. Львова // [Матеріали до уроків із використанням елементів музейної педагогіки у 5-6 класах: За матеріалами проекту «Школа і музей: працюємо разом»]. / За ред. О. Караманова  (наук. ред.), А. Цибка (відп. ред.). – Львів, 2008. – С. 8-11.

Автори: Карманов О. В., Ласкій І. В. — Львівський національний університет

Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц