Днепропетровский национальный исторический музей

Обласний музей ім. О.М. Поля і проблема створення сільськогосподарського музею у Катеринославі

Ідея всебічного вивчення краю в природничо-науковому відношенні оформилася у 80-ті роки XIX сторіччя. Після створення земств на Півдні України, кращі їх представники дійшли висновку про необхідність вивчення природних, історичних і побутових умов губернії для більш раціонального й ефективного використання місцевих природних багатств.
Таку задачу земства бачили в організації спеціальних шкіл, сільськогосподарських курсів, спеціальних видань, виставок і сільськогосподарських музеїв. «Чем больше будет у земства перечисленньгх учреждений, тем скорее произойдет насьіщение массьі местного населення сельскохозяйственньїми знаннями, земледельческий народ не может не нуждаться в зтих знаннях, так как в них заключаются средства к улучшению его хозяйства и весьма часто бьівает, что знакомство с тем или иньїм аппаратом, орудием или машиной вьізьівает переворот в производстве, создает новьіе промьісльї или совершенствует уже существующие»[1, с.385].
Це був новий досвід, тому що тривав пошук засобів здійснення цієї ідеї. Створення земств мало централізований характер, тому перші ініціативи були пов’язані зі зверненням до фахівців Санкт-Петербурзького Товариства природознавців. Таврійське земство у 1880 році асигнувало 500 крб. для щорічної виплати вищезгаданого товариства. Але воно було академічним закладом, а земство переслідувало не тільки наукові, але в більшості практичні завдання та їх не задовольняли традиційно наукові засоби праці, тому поступово з’явилась та розквітла ідея створення природничо-історичних музеїв при земстві. Ця ідея з’явилась не миттєво, а мовляв несподівано, із досвіду міста Нижній Новгород.
Первісно Нижегородська губернія надала кошти в розмірі 16 тисяч крб. на регулярне вивчення ресурсів губернії, але земство запросило кандидата природознавчих наук для створення природничого музею, затвердивши щорічний бюджет 1700 крб. на рік. Цей музей мав бути місцевим науковим центром по вивченню природи краю і музейні дослідження перетворили ці знання в «орудие помощи местному населенню в борьбе с врагами его поля, сада, виноградников»[2, с.5].Досвід Нижегородського музею, якій був відкритий у 1885 році, став найвдалішим і подібні музеї з’являються по всіх губерніях півдня Російської імперії.
Організація земських музеїв відбувалася цілеспрямовано, за заздалегідь розробленою програмою, в основі якої були рекомендації Петербурзького товариства природодослідників, секретарем якого був В. В. Докучаєв. Багато губернських земств заснували у себе місцеві природничо-історичні і сільськогосподарські музеї.
У 1889 році був створений сільськогосподарський музей Бесарабського повітового земства, для якого було побудовано спеціальний будинок і який славився своїми зоологічними колекціями і препаратами, пізніше його було названо «Кустарний, зоологічний та сільскогосподарський музей Бесарабського земства».Чудово була поставлена робота природничо-історичного музею Таврійского губернського земства, котрий, знаходячись під керівництвом відомого ентомолога С.А.Мокржецького, зібрав надзвичайні колекції з місцевої флори і фауни, ентомології, сільського господарства і садівництва; музей мав пересувні виставки. Були створені також музеї в Полтаві та Херсоні.
Катеринославське земство також відчувало ці проблеми и шукало форми роботи по вивченню краю. Так, в 1880 році організована промислова виставка; а в 1886 р. був оголошений конкурс на кращий твір по дослідженню губернії. Був накопичений багатий фактичний матеріал з особливостей місцевих прийомів сільськогосподарських робіт, методів культури в зв’язку з особливостями місцевих умов, потрібно було узагаль-льнити цей досвід — і земство погодилось на організацію сільсь когосподарського музею.
Те, що земство мало відношення до створення музею, є загальновизнаним фактом. Але те, що значні зусилля були спрямовані на створення не історичного, а природничо — історичного і сільськогосподарського музею — цей факт часто іде від уваги дослідників.
Питання, що до створення сільськогосподарського музею, було піднято вже у 1886 році. На сторінках місцевої газети «Степь» розглядаються різноманітні точки зору на необхідність вивчення природних багатств краю, але детально ця проблема розглядалась у доповіді Губернської земської управи 4 грудня 1902 року на 37 черговій сесії. У доповіді говорилося: «Музей занимался бьі собиранием, приведением в систематический порядок и хранением всевозможньїх сельскохозяйственньїх коллекций, продуктов сельскохозяйственного промьісла, расте-ний, отдельньїх частей, различньїх вредителей животного и растительного царства, поврежденньїх растений, мзделей лучших аппаратов, орудий и машин. По некоторьім отраслям животноводства, носящим почти кустарний характер, как например, по пчеловодству или шелководству, можно бьіло представить наглядную картину всего производства с показанием новейших усовершенствований и приемов. В окончательной организации своей музей может: 1) демонстрировать приемм важнейших местньїх отделов сельскохозяйственной промьіш-ленности, 2) знакомить местньїх хозяев и машиностроителей с конструкцией сельскохозяйственньїх орудий, аппаратов и машин, для чего предоставлять и возможность пользоваться моделями и снимать чертежи , 3) распространять в Екатерино-славской губернии улучшенньїе земледельческие машиньї и орудия посредством виставки образцов или моделей и по-средством ознакомления с их применением, 4) давать возможность подробно демонстрировать различньїе предметьі на публичньїх лекциях, которьіе могут происходить при музее на передвижньїх виставках, а также на сельскохозяйственньїх курсах в разньїх пунктах губернии»[3, с.384].
У Катеринославській губернії це питання неодноразово розглядалося на засіданнях Катеринославського губернського земства і вирішувалося по різному протягом 1901-1910 років.
На 37 черговий 1902 року сесії було розглянуте питання про будівництво окремого будинку при земській управі і було прийнято таке рішення: «…принимая во внимание мнение С. С. Деконского, назвавшего зту меру одною из главньїх в развитии и поднятии сельского хозяйства и, соглашаясь вполне с докладом Управи, постановило: учредить при Екатерино-славской Губернской Земской Управе сельскохозяйственннй музей, с открнтием кредита Губернской Управе на первона-чальньїе расходн по устройству музея 500 руб.» [4, с.240].
Коли виникло Катеринославське наукове товариство, професором В.В. Куриловим була зроблена доповідь про засаду в м. Катеринославі ботанічного саду з природничо- історичним і археологічним музеями. [5, с.1205]. Впродовж реалізації цієї ідеї відкривається музей у помешканні Катеринославського комерційного училища, в основу природничого відділу були покладені колекції гірських порід, що належали Катеринославському губернському земству, колекції метеликів від А.Е.Акінфєевої і ін.[ 6, с.530 ].
На 38 сесії 1903 року ухвалено було приступити до систематичного вивчення грунтів Катеринославської губернії. Організація спеціального бюро, що переслідувало ці цілі, була доручена зборами професору В.В.Курилову. Останній залучив до цієї роботи представників різноманітних галузей знань, які мали відношення до ґрунтознавчих досліджень. Збиралися також колекції геологічних мінералів.Результати цієї роботи повинні були оформлені в колекціях для майбутнього музею [7, с.131].
Земська управа сподівалася, що ідея створення сільськогосподарського музею,ідея відображення втілиться після будівництва обласного музею ім. О.М.Поля. Для цього вона мала повне право, тому що кошти для будівництва були виділені, в основному земськими установами.
У проектуванні природничо-історичне відділення цього музею повинні були ввійти: колекція, підготовлена завідуючим Велико-Анадольським лісництвом г. Дахновим, що складалась: а) з моделей сільськогосподарських і лісових знарядь, б) з порід, ушкоджених шкідниками і в) великої ентомологічна колекція. Крім того, губернський ентомолог С.А.Мокржецький підготував для музею ентомологічну колекцію, а член Губернської земської управи Н.В.Будницький узявся за формування колекції моделей сільськогосподарських машин і знарядь місцевого сільськогосподарського промислу.
Губернська Земська управа на цьому не зупинялася і планувала надалі контролювати створення природничо-історичної частини музею. Так, на черговому засіданні 39 сесії професор В. В. Курилов надав звіт з вивчення ґрунтів, одночасно згадуваючи при цьому, «что при сравнительно небольших затратах можно собрать образцьі растений, приготовить чучела представителей местной фауньї и флорьі, а также составить коллекции геологических минералов и ископаемьіх»[8, с.236]. Крім того, викладачем гірничого училища К.П. Котеловим була внесена пропозиція про можливість устрою в природничо-історичному відділі музею самописних метеорологічних приладів, що мають важливе значення для сільського господарства.
На цій же сесії в доповіді голови управи М.Родзянки вказувалося, що «комнатьі, предназначенньїе для ботанических, зоологических, минеральньгх и палеонтологических коллекции и отдела промьішленного предоставить правленню научного общества, согласно его ходатайству перед Управой, для устройства естественно — исторического отдела, в котором дол-жен бьіл вьіделен отдел по сельскому хозяйству, согласно предначертанию Губернского Земского Собрания XXXVII сессии 1902 года» [9, с.534].
Проте події розвивалися не так, як припускала земська управа. Це очевидно з численних доповідних записок від ради обласного музею в Катеринославську земську управу, у котрих неодноразово вказувалося на те,що для розвитку мінералогічного, ботанічного і сільськогосподарського відділів не вистачає коштів, необхідних насамперед на утримання другого хранителя музею з фаховою освітою і на придбання нових колекцій.
У результаті на 45 черговий сесії 1910 року це питання було всебічно проаналізовано головою Управи І. Абазою у доповіді «Об учреждении земского естественно — исторического и сельскохозяйственного музея».» Він зазначав, «вследствие вьідающейся знергии руководителя музея в области археологии и зтнографии с одной сторони и отсутствию в составе его сотрудников соответствующих специалистов в других областях, организация естественно-исторического, сельскохозяйственного, кустарного и промьішленного отделов осталась в тени, представленной весьма скромно и стесненной в своем в своем дальнейшем развитии за отсутствием необходимьіх для того сили и места в музее, нужньїх к тому же и для дальнейшего развития музея в принятом уже им фактическом направлений» [10, с.902].
У зв’язку з цим повторно виникло запитання про устрій земського музею при Катеринославському земстві на базі майстерні по виготовленню світлових картин, ентомологічних колекцій, плакатів для денних читань, колекцій насінь для постачання агрономів. Майстерня була створена навесні 1910 року, працювала достатньо успішно і виникла потреба у створенні при ній сільськогосподарського музею посібників.
У випадку устрою музею він повинен був складатися з трьох нових головних відділів: природничо-історичного, сільськогосподарського і земського з можливим додаванням у наступному кустарного і промислового відділів і виконувати такі завдання:

  1. Наукові — дослідження економічного розвитку краю, збір і систематизація даних про флору і фауну, а також вивчення і збір матеріалів про сільське господарство і промисли, про розвиток гірської промисловості губернії.
  2. Популяризаторські — робота з відвідувачами музею, устрій привселюдних лекцій, друкування і поширення популяризаторських видань і брошур і т.д.

Відповідні експонати музею ім.Поля повинні були бути передані новому музею [11 ,с.904].
Але і цього разу ініціативі Губернських земських зборів не судилося було збутися насамперед через нестачу коштів на створення подібного музею. Всі цінні експонати обласної сільськогосподарської виставки, що проходила в 1910 році в м. Катеринославі були передані музею ім. О.М.Поля і для їх збереження були найняті приватні квартири. А потім почалася світова війна, далі громадянська війна і ідея створення сільськогосподарського музею , подібного іншим земським музеям цього періоду в м. Катеринославі з 1901 по 1910 роки, в результаті так і не була реалізована.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ:

  1. Веселовский Б. История земства за сорок лет. — СПб. Изд-во О.Н.Поповой.1909.
  2. Кириченко А.Н. Естественно — исторический музей Таврического Земства в Симферополе. // Естествознание и география. -1911. — № 9. — с.43 — 54.
  3. Приложения к постановлениям Екатеринослаского Губернского Земского Собрания 37 очередной 1902 года, сессии. Екатеринослав. Типография губернского земства, 1903.
  4. Постановления Екатеринославского Губернского Земского Собрания 37 очередной 1902 года сессии. Екатеринослав, 1903.
  5. Приложения к постановлениям Екатеринославского Губернского Земского Собрания 38 очередной 1903 года сессии. Екатеринослав. Типография губернского земства, 1904.
  6. Приложения к постановлениям Екатеринославского Губернского Земского Собрания 39 очередной 1904 года сессии. Екатеринослав. Типография губернского земства, 1905.
  7. Приложения к постановлениям Екатеринославского Губернского Земского Собрания 38 очередной 1903 года сессии  Екатеринослав. Типография губернского земства, 1904.
  8. Приложения к постановлениям Екатеринославского Губернского Земского Собрания 39 очередной 1904 года сессии. Екатеринослав. Типография губернского земства, 1905.
  9. Саме там
  10. Приложения к постановлениям Екатеринославского Губернского Земского Собрания 45 очередной 1910 года сессии. Екатеринослав. Типография губернского земства, 1910.
  11. Приложения к постановлениям Екатеринославского Губернского Земского Собрания 46 очередной 1911 года сессии. Екатеринослав. Типография губернского земства, 1912.

Автор: Гребінник Т.О.

Джерело: Музей і місто: музеєзнавчі аспекти збереження і відтворення своєрідності міської культури. (Матеріали обласної наук. конф., присвяченої 225-річчю м. Дніпропетровська). – Дніпропетровськ, 2003. – 134 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц