Днепропетровский национальный исторический музей

З історії іграшки

МЕТА:

  1. На базі експозиції музею познайомити з історією виникнення іграшки.
  2. На базі виставки «Українська народна іграшка ХІХ-поч.ХХ ст.» (м. Львів) показати соціально-виховне значення виставки.
  3. Дати уявлення про еволюцію лялькового театру.

МЕТОД: поєднання занурення в епоху і театралізації.

ЕКСПОНАТИ

  1. Муляж моделі житла трипільської культури.
  2. Горщик.
  3. Посудина з вузьким горлом.
  4. Астрагали.
  5. Головки маріонеток.

Заняття проводяться спільно з майстром-лялькарем Дніпропетровського молодіжного театру.

Заняття складається з трьох частин:
І — розповідь в залі первісного суспільства
ІІ — знайомство з виставкою «Українська народна іграшка ХІХ-поч.ХХ ст.» (м. Львів)
ІІІ — бесіда з майстром-лялькарем Дніпропетровського театру молоді.

(Заняття починаєтья у «внутрішньому подвір’ї» музею)

І частина    Музейний співробітник: Добрий день, діти! Сьогодні ми з вами поговоримо про, впевнена, улюблену вашу справу. Розмова піде про ігри та іграшки. Вам подобається гратися? А як, на вашу думку, коли ваші батьки були маленькими, їм подобалось гратися? А бабусям та дідусям? (Діти відповідають).
А як ви граєтеся? Давайте з вами згадаємо як люблять гратися хлопчики? А дівчатка?
(Діти розповідають про свої улюблені ігри) А чому діти будь-якої епохи люблять гратися? Хто зможе відповісти? Складно? Тоді давайте розберемося. Але для цього потрібно згадати той час, коли з’явилася людина.
(Поступово заводить дітей у залу первісного суспільства).
Це був дуже суворий час, коли люди полювали на страшних диких тварин. (Вказує на щелепу та бивень мамонта). Впізнаєте, чиї це кістки? Знаряддя праці робили з каміння (показати на вітрину із знаряддям праці). Це було дуже складно та важко. (Вказуючи на череп бізона). Дуже часто полювали на лютих та могутніх бізонів. В ті часи люди мерзли, голодали та вмирали під час полювання. (Наближаючись до фундаменту житла первісної людини). Давайте уявимо собі, що це справжнє велике житло, і ми з вами перенеслися у ті далекі часи, ви – такі ж діти. Уявили? Ви посиділи трошки, як зразкові діти, а потім вам, звичайно, захочеться що зробити? Пограти!!! І зараз я вам покажу предмети, якими, як стверджують вчені-археологи, первісні діти гралися. (Показати астрагали). Що це таке? (Діти роздивляються, відповідають). Такими кістками діти грали «в бабки». Хто знає цю гру? А «городки», коли з кісток будують фігуру, відходять на деяку відстань, а потім великою кісткою, або гілкою розбивають фігуру. Відома вам ця гра? А тепер скажіть, будь ласка, що розвивала ця гра?
(Діти відповідають, музейний співробітник підсумовує їх відповіді).
Музейний співробітник: Так, ця гра вчила влучності, спритності, розвивала силу. Хлопчик, який з дитинства грав у бабки, коли виростав, то ставав мисливцем, був влучним, спритним. Одним словом, добрим мисливцем. Бачите, яка користь від цієї гри.
Гра у ляльки, діти, з’явилась також дуже й дуже давно! (Переходять до вітрин срубної та катакомбної культур). І цьому є підтвердження. Подивіться на цей горщик, на цю посудину (показати у вітрині). Це маленький посуд. А для чого потрібен маленький посуд? Як ви вважаєте? Я так гадаю, що для гри у ляльки. Діти, а чого можна навчитися, граючи у ляльки?
(Якщо в дітей є труднощі з відповіддю, можливі додаткові питання: ким є для вас ваша лялька? Ким ви є для своєї ляльки?).
Так чого ж можна навчитися, коли граєш у ляльки? Бути мамою, виховувати свою дитину. Це дуже складна справа – бути хорошою мамою. А зараз я хочу згадати ще одну гру, в яку ви, напевне, грали. Ви кладете перед собою карту і, пересуваючи фішки, поринаєте на морське дно, або просто йдете за грибами. Але для того, щоб знати на скільки кроків пересунути фішку, вам треба кинути кубік, на боках якого крапочки вказують кількість кроків. Грали в таку гру? Напевно у ті далекі часи таких ігор не було, але вже тоді люди випробували долю, кидали жереб, і у них були гральні кістки, які трохи схожі на сучасні кубики. Тепер – завдання: в цій великій вітрині є такі кістки. Ви зможете їх знайти, чи ні? Даю вам кілька хвилин на пошуки. (Діти шукають гральні кістки. При необхідності музейний співробітник допомагає)
Музейний співробітник: Ми з вами говорили про ігри для дітей. А ще є ігри для дорослих і одна з них називається «театр». Наше заняття присвячене іграм та лялькам, тому давайте поговоримо про ляльковий театр. (Підходячі до вітрини античності). В стародавній та чудовій країні Греції вже існував ляльковий театр. Ляльки театраль¬ні бувають різними, і в цьому ви сьогодні переконаєтесь, коли зустрінетесь з ляльковим майстром. Серед багатьох театральних ляльок  є ляльки-маріонетки. Зараз я вам покажу головки маріонеток. (Показує). Колись ця лялька мала костюм, руки, ноги. Але, нажаль, повністю лялька не збереглася. Такі маріонетки розмовляли, смішили, тобто жили на сцені, але було це дуже давно, майже дві тисячі років тому. Давайте уявимо, якими мали бути ці персонажі: добрими чи злими, смішними чи сумними… (Діти роздивляються  експонати, висловлюють свої думки). Час йшов, минали століття… (Йдемо по експозиції залу до вітрин ІХ-ХІ ст.). І ось ми вже в Стародавній Русі. Перед нами речі, якими користува-лися люди, що жили в ті часи в країні богатирів Іллі Муромця та Добрині Микитича. А грали вони в таку ж гру, що й первісні діти. (Показати астрагал Київської Русі).
З часом іграшки та ігри ставали більш цікавими та різноманітними. Все це ми з вами зараз побачимо на виставці, яка прибула до нас зі Львову, і де ми познайомимося з народною іграшкою.

ІІ частина
(Наступна частина заняття проходить на виставці зі Львову «Українська народна іграшка ХІХ — поч. ХХ ст.»)

Знайомлячи дітей з виставкою, співробітник музею звертає увагу дітей на те, що деякі іграшки – це зменшені копії знарядь праці — грабки, пральна дошка, праник, маглівниця і валок, терлиця для льону, плуг з ярмом, посуд (співробітник вказує на горщики-двойнята, просить дітей вгадати, для чого потрібен такий посуд, пропонує відповісти, чому мог-ли навчити такі іграшки).
Діти роздивляються ляльок в українському народному вбранні. Можливі питання про елементи національного костюму.
Музейний співробітник просить дітей знайти рухомі іграшки: візочки, «Гультяї», «Коник», «Зозулька», «Качка», «Паяци», «Котик і мишеня»,  тощо.
Всі разом розмірковують, для чого потрібна іграшка-складанка (конструктор).
Співробітник музею пропонує згадати матеріал, з якого виготовлені іграшки (дерево, глина, тканина), розповідає, що виставка доповнена іграшками з соломки, які зробили діти, вихованці будинків творчості Дніпропетровського регіону.

ІІІ частина

По закінченню огляду виставки дітей знайомлять з ляльковим майстром, який розповідає про різні види театральних ляльок: планшетиі, тростяні, маріонетки, маски, рукавишні. Пропонує дітям зіграти сценку з лялькою.

Автор: Івлєва С.І. — с.н.с. ДІМ

Джерело: Музей і відвідувач: методичні розробки, сценарії, концепції. — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005. — 148 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц