Днепропетровский национальный исторический музей

Інформаційні можливості науково-діловодного архіву Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького щодо реконструкції його історії

Останнім часом все більшої популярності для досліджень набуває науково-діловодний архів Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Архів, який формується протягом майже всієї історії музею і є основним джерелом для її дослідження. Так, В.М. Бекетова на базі матеріалів науково-діловодного архіву, фондів та бібліотеки ДІМ провела спробу аналізу музейних звітів за 1905-1994 рр. з позицій класичного джерелознавства, визначивши їх видові характеристики, еволюцію даного джерельного різновиду, піддавши їх різнобічним класифікаційним схемам, розкривши відповідно до класифікаційних критеріїв та структури завдань історико-музейного та музеєзнавчого дослідження їх інформативні можливості тощо [3].
Величезний масив матеріалів науково-діловодного архіву ДІМ використовувався як джерельна база і для цікавого та оригінального за темою дослідження – спільної роботи Л.О. Гайди та Н.І. Капустіної, де на основі музейних планів, звітності, наказів Міністерства культури, облуправління культури, штатного розкладу, листування, книг відгуків, афіш тощо простежується розвиток науково-просвітницької діяльності музеїв на прикладі Дніпропетровського історичного музею [6].
Дослідження матеріалів науково-діловодного архіву ДІМ має величезне значення для музеєзнавчих досліджень, реконструкції історії самого історичного музею, як однієї з провідних установ, навколо якої вирувало наукове, освітнє, громадське життя міста та краю. До 160-річного ювілею ДІМ виходить праця «Віхи музейної біографії», де зроблена перша спроба реконструкції хронології особливих подій в музеї [5]. В.М. Бекетова на основі матеріалів архіву досліджує історію ДІМ через біографії, віхи творчої діяльності його співробітників та робить спробу реконструкції штатного розкладу музею 1902-1940 рр. [4].
Невід’ємною частиною історії музею є формування його колекції. Особливого значення дослідження цього питання набуває через частково втрачені у роки Великої Вітчизняної війни інвентарні книги. Так, наприклад, Т.А. Архіповій вдалось знайти цікаві відомості для реконструкції складу фотозбірки довоєнного періоду [2], Н.О. Степаненко виділяє науково-діловодний архів як основне джерело для вивчення музейної колекції вотумів [44], та завдяки збереженим спискам експонатів встановила імена дарувальників деяких експонатів групи коштовностей [45].
Слід зауважити, що для досліджень використовується лише невеликий пласт матеріалів архіву. Можливо це пов’язано з технічними труднощами через неповне упорядкування матеріалів, недосконалу структуру архіву. Метою цієї роботи є намагання коротко дати уявлення про формування архіву, його структуру, основну тематику та характер документів, що зберігаються в ньому, висвітлити подальші плани щодо упорядкування та структурування архіву.
Початок формування науково-діловодного архіву ДІМ проходить паралельно з розвитком самого музею як частини фонду основного архіву. При накопиченні достатньої кількості матеріалів, що відносяться більше до історії музею та його наукової роботи, ніж безпосередньо до історії краю, виділяється окремий діловодний архів. Так, у 1968 р. спеціалістами, запрошеними з Дніпропетровського обласного державного архіву, було закінчено упорядкування Опису № 1 Документальних матеріалів постійного строку зберігання за 1918-1967 рр. Опис № 1 регулярно доповнювався новими справами до 1990 р. Згодом систематична робота по формуванню науково-діловодного архіву ДІМ припиняється, і лише у 2003 р. було прийнято рішення відокремити архів від основного архівного фонду музею та відновити роботи по його упорядкуванню та поповненню.
До нового архіву надходить 1395 од. зб., упорядкованих у Описах № 1-6. Основними є Описи № 13, що охоплюють масив документів за 1918 — 1990 рр.; Опис № 4 – це списки членів української релігійної общини с. Кам’янки та с. Обухівки Дніпропетровського округу за 1928 та 1930 рр.; Опис № 5 – фінансові документи музею 1927 — 1962 рр.; Опис № 6 – матеріали місцевого комітету профкому музею за  1936 — 1961 рр.
У 2007 р. старшим науковим співробітником відділу археології Сардак Т.В. була здана польова документація розкопок поселення Аннівка Широківського району Дніпропетровської області за 1999-2005 рр., яка склала Опис № 7.
Протягом 2001-2007 рр. з архіву було вилучено справи за Описом  1Л документальних матеріалів постійного строку зберігання за  1927-1972 рр. – 150 од. зб., за Описом № 1 – 47од. зб. та без опису – 43 од. зб. (особисті справи працівників музею, штатні розклади роботи, відомості про нарахування зарплати, накази по особистому складу тощо) і передано для формування архіву відділу кадрів.
Складається архів з документів постійного строку зберігання та розкриває всі види діяльності музею: науководослідну, науковопросвітницьку, видавничу, висвітлює роботу науковоекспозиційних відділів. Справи написано російською мовою та сформовано за предметнотематичною ознакою. Принцип формування описів хронологічний, в середині річних розділів документи розташовано по важливості.
Є деякі нюанси формування архіву. З певними особливостями роботи музею пов’язана відсутність деяких матеріалів. Так, відсутні справи 1942-1943 рр., що пов’язано з евакуацією музею під час Великої Вітчизняної війни. Також, при формуванні частини опису за 1976-1980 рр. виявлено відсутність протоколів засідання науковометодичної ради за 1976-1978 рр. та зведеного перспективного плану та планів координаційних науководослідних робіт на 1980 р., що пов’язано з тим, що в період будівництва музею науковометодичні ради не проводились та план основних наукових робіт по історії радянського суспільства та координаційний план роботи музеїв історичного профілю Дніпропетровської області на 1980 р. не складався [7].
Слід зазначити, що незважаючи на сувору структурну розбивку матеріалів у Описах № 16, ряд справ включають документи за кілька років. Наприклад, матеріали «Документ (постановления, протоколы, вырезки из газет, переписка) за период с 1975 по 1979 годы о представлении и присвоении комплексу Днепропетровского исторического музея им. Д.И. Яворницкого Государственной премии Украинской СССР   им. Т.Г. Шевченко в области изобразительного искусства», – сформовано як єдину справу, оскільки висвітлює одне питання – нагородження музею премією [1]. Накази по музею до 1989 р. велись рукописно у журналах за кілька років, тому в розділах опису за 1981, 1982 рр. не вказуються, бо включені до розділу опису за 1980 р. [8].
Сьогодні науководіловодний архів ДІМ зберігає великий масив матеріалів, що стосуються безпосередньо історії музею та основної його діяльності, формування відділів, фондової колекції тощо.
Наприклад, цікавим документом до 160річного ювілею музею є копія листа до Канцелярії начальника Катеринославської губернії від 6 лютого 1858 р., де директором Катеринославських училищ повідомляється, що «основание общественного музеуму положено в 1849 году тайным советником, губернатором А.Я. Фабром и директором училищ Екатеринославской губернии Граховым». Тут же вказується, що музей було розташовано в одній кімнаті Потьомкінського палацу [9].
Умовно матеріали архіву можна поділити за наступними групами:
1. Матеріали, що стосуються безпосередньо роботи музею, як єдиного комплексу, історії його розвитку та удосконалення – 240 од. зб. До цієї групи можна віднести матеріали офіційного діловодства музею паспорт музею, листування, матеріали по нагородженню музею, довідки, звіти та плани роботи, акти інспектування та інвентаризації музею, протоколи загальних зборів наукових співробітників музею, соціалістичні зобов’язання колективу музею тощо; матеріали по розширенню комплексу та поліпшенню умов роботи музею – удосконаленню умов обліку та охорони колекції, проведенню ремонту, проекти та ескізи будівництва та реконструкції приміщень, акти прийому нових експозицій музею. Наприклад, матеріали по створенню та вводу в експлуатацію Ії черги реконструкції та розширення музею у 1975 р. [10], по відкриттю діорами «Битва за Дніпро» [11], меморіальної кімнати [12], а згодом, меморіального будинкумузею Д.І. Яворницького [13], музею історії релігії та атеїзму [14] тощо.
2. Матеріали фінансової звітності музею – касові книги, реєстри витрат, авансові, статистичні та фінансові звіти, відомості про надходження та переміщення коштів, акти документальної ревізії тощо –     81 од. зб.
3. Матеріали, що стосуються надходження та переміщення експонатів, формування фондів музею – 131 од. зб. До цієї групи відносимо інвентарні книги, списки експонатів, акти та описи надходження, передання та списання експонатів, листування по питанням придбання музейних предметів, акти перевірки цінностей, перспективні плани комплектування фондів, протоколи засідань фондовозакупочної комісії тощо. Особливими, наприклад є такі документи: список експонатів музею, що прибули з евакуації [15], описи документів архівного фонду на 1967 р. [16], список крупногабаритних експонатів музею, складений у 1971 р. під час планування нової експозиції музею [17].
4. Найбільшою групою є матеріали що висвітлюють наукову роботу музейних співробітників – 461 од. зб. До розділу відносяться матеріали по плануванню загальної наукової роботи музею протоколи науковометодичної ради музею, плани роботи лекторію та тематика лекцій тощо. Наприклад план роботи товариства «Знання» музею на 1964 р. [18], або документи за 1979 р. про проведення спільного засідання вченої та науково – історичної ради музею з участю викладачів кафедр суспільних наукових вузів, музеїв та інших установ культури, присвяченого ІІ Міжнародному дню музеїв та 130річчю Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького [19]. До групи відносимо і матеріали досліджень наукових співробітників, що безпосередньо входять до сфери наукової зацікавленості музею: стенограми конференцій, тези доповідей, лекції, статті, рецензії на наукові роботи співробітників музею, методичні розробки та рекомендації, історичні та біографічні довідки, списки, спогади, довідники та путівники. Тут можна виділити ряд рукописів: бібліографічний довідник літератури по нашому краю, виданий у дореволюційні роки [20], Г.Ф. Іосікова «Краткий справочник научного работника исторического музея» [21], путівники по м. Дніпропетровську [22] та по музею [23], каталоги колекції ДІМ, таких як зброї [24], кераміки [25], витворів народних майстрів декоративного розпису с. Петриківка [26], годинників [27], експонатів етнографічного відділу [28], кам’яної пластики [29], стародруків [30], орденів, медалей та нагородних відзнак [31]. До групи матеріалів наукового характеру відносяться також плани та звіти наукових відряджень, матеріали наукових, етнографічних [32] та археологічних експедицій музею. Наприклад, зберігаються матеріали по дослідженню території Дніпрогесу та порожистої частини Дніпра за 1927-1933 рр. [33] або матеріали за 1968-1970 рр. про перепоховання останків кошового отамана І.Д. Сірка [34] та ін.
В окрему групу виділяються матеріали, що висвітлюють науковоекспозиційну та виставкову роботу музею – 176 од. зб. До складу цієї групи входять плани виставкової діяльності та частково звіти діяльності роботи фондів, тематикоекспозиційні плани розділів експозиції музею, виставок та рецензії, доповнення до них, тематичні структури експозиційних відділів, матеріали по поліпшенню експозиції та опис залів, акти прийому експозицій та їх характеристики, методичні вказівки щодо експозиційної роботи, описи опиту роботи експозиційних відділів тощо. Наприклад, зберігся тематикоекспозиційний план вже не існуючого музею історії релігії та атеїзму, експозиція якого розташовувалась у Преображенському соборі [35], можна знайти навіть ТЕП фотоальбомів, розроблений у 1982 р. [36].
5. Матеріали, що висвітлюють масову науковопросвітницьку роботу музею складають окрему групу – 84 од. зб. До складу групи можна віднести книги відгуків, книги реєстрації відвідувачів, плани масової науковопросвітницької роботи музею, в тому числі проведення заходів пропагандистського та агітаційного характеру, довідки та інформації щодо обслуговування населення, листування по підготовці музею до святкування пам’ятних дат та знаменних подій, рекламні матеріали, афіші та плакати, сценарії телепередач, тематичних вечорів, заходів, відкриття виставок, матеріали підготовки заходів, альбоми фотографій, що висвітлюють проведення тематичних музейних вечорів, маршрути екскурсій та ін.
6. Можна виділити групу матеріалів, що висвітлюють діяльність Дніпропетровського історичного музею як науковометодичного центру – 122 од. зб. Так, на базі нашого музею проходили методичні семінари та наради не лише регіонального, а й навіть союзного масштабу, що видно з матеріалів семінарів робітників музеїв, стенограм нарад, планів, звітів та програм проведення стажування на базі ДІМ тощо. Наприклад, стенограма Республіканської нарадисемінару директорів та завідуючих філіями державних музеїв, що проходила на базі ДІМ 24-25 травня 1977 р. [37], або план та звіт про проведення стажування наукових співробітників музеїв СРСР на базі ДІМ 817 квітня 1980 р. [38] та ін. До цієї групи відносимо і ряд документів по роботі історичного музею, як методичного центру по створенню, розвитку та контролю за діяльністю мережі народних музеїв на громадських засадах, музейних кімнат та ін. Це матеріали о проведенні огляду роботи музеїв у 1968-1970,1972 рр. [39], перспективні плани розвитку музеїв на громадських засадах в Дніпропетровській області на 1973-1982 рр. [40], зведені та перспективні плани науководослідної роботи по музеям Дніпропетровщини історичного профілю, довідки та зведені звіти про роботу музеїв, надану їм методичну допомогу, розроблені методичні рекомендації, тематикоекспозиційні плани музеїв. Наприклад, ТЕП музеїв історії Криворізького гірничорудного інституту, 1981 р. [41] та музеї ордена Трудового Червоного Знамені міськмолзаводу м. Дніпродзержинську [42], або Дніпропетровського сільськогосподарського інституту [43] та ін.
7. Найменшою групою, яку можна виділити, є документи по діяльності місцевого комітету профспілки музею – 50 од. зб. Це протоколи загальних профспілкових зборів співробітників музею, засідань місцевого комітету, документи звітновиборних профспілкових зборів.
8. По описам науководіловодного архіву музею можна прослідкувати ряд матеріалів, що висвітлюють кадрові питання музею – накази директора музею по основній діяльності та особистому складу, штатні розклади, аналіз розташування кадрів по музею, списки нагороджених, тощо. Але більша частина справ була передана для формування окремого архіву, тому в приведеній роботі не розглядується.
Більш наочне уявлення про формування та розташування груп матеріалів за тематикою та кількістю справ по Описам можна отримати з таблиць:
кому губернскому дворянському собранию от Екатеринославского научного общества. — Екатеринослав: Типография Екатер. губ земства. Отдельный оттиск. 1901. — 7 с.
По приведеним матеріалам видно, що інформаційні можливості архіву різноманітні, але обмежені періодом 1918-1990 рр. Сьогодні в складі науково-діловодного архіву зібрано величезний масив матеріалів 1960-1990 рр., що потребує розбору, упорядкування та внесення до описів.
Так, великий масив нерозібраних матеріалів займає переписка музею за 1970-1980 рр. з Міністерством культури, обласним управлінням культури, виконкомами, місцевими та іногородніми організаціями. Також, неупорядкованими є ряд тематико-експозиційних планів, фінансової звітності, матеріалів офіційного діловодства музею, протоколів оперативних нарад, планів науково-експозиційних відділів, книг відгуків, тощо. Свого часу внесення до описів очікують і матеріали археологічних експедицій 1965-1994 рр., а також величезний масив наукових матеріалів 1990-2009 рр. накопичений в науковій частині та наукових відділах музею.
В зв’язку з цим проводиться робота по подальшому формуванню архіву. Була відновлена втрачена друга частина Опису № 1, поступово виділяється група археологічних матеріалів та на 2009-2010 рр. планується її доповнення та повне упорядкування. В ході роботи вдалось виділити групу додаткових матеріалів 1971-1977 рр., що стосуються будівництва нового приміщення музею та діорами, створення нової експозиції. Сьогодні ці матеріали упорядковуються.
Але постає й ряд проблем, які пов’язані з необхідністю залучення спеціалістів музею до виділення матеріалів, що не відповідають потребам архіву для знищення.
Також, актуальним залишається принципове питання щодо системи подальшого формування архіву. Чи вести подальше упорядкування згідно існуючої системи розміщення справ по хронології, що не завжди дає можливість швидко знайти весь масив необхідних матеріалів але допомогає прослідкувати загальні тенденції роботи та розвитку музею, чи поставити пріоритетним розміщення справ по тематичним групам та дотримуватись хронологічного принципу вже в середині груп. Це та ряд інших питань потребує подальшого обговорення в тому числі і на науково-методичній раді музею.

Бібліографічні посилання:

1.    Акт о несохраненности дел постоянного хранения Днепропетровского исторического музея им. Д.И. Яворницкого – Дніпропетровський історичний музей (далі – ДІМ). Науково-діловодний архів (далі – НДА). – б/н.
2.    Архіпова Т.А. Фотограф-любитель граф И.Г. Ностиц // Там же. – С. 50-55
3.    Бекетова В.М. Джерелознавчі аспекти дослідження історії музейної справи (звіти про роботу музею як джерело) // Регіональне і загальне в історії. Тези Міжнародної наукової конференції, писвяченої 140-річчю від дня народження Д.І. Яворницького та 90-літтю ХІІІ Археологічного з’їзду. – Д., 1995 р. – С. 159-161.
4.    Бекетова В.М. Музей – це доля: історія музею в життєписах його працівників //Видатні особистості. Музейна персоналістика. [Матеріали обласної музейної конференції]. Випуск 10. – Дніпропетровськ, 2008. – С. 64-73.
5.    Віхи музейної біографії / Автори-упрорядники Н.І. Капустіна і В.М. Бекетова. – Д., 2009. – 72 с.
6.    Гайда Л.О., Капустіна Н.І. Історичні аспекти науково-просвітницької діяльності Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького //Музей і відвідувач. Методичні розробки, сценарії, концепції. – Д., 2005 р. – С. 4-26.
7.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 865.
8.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 892 (нині – архів відділу кадрів).
9.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 360 – Л. 21-22.
10.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 756.
11.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 743.
12.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 418.
13.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 550.
14.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 707, 712-714.
15.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 114.
16.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 562.
17.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 640.
18.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 415.
19.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 866.
20.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 467.
21.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 282.
22.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 281, 624-625.
23.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 341, 371, 484, 886, 1049.
24.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 453-457.
25.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 458.
26.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 557.
27.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 558.
28.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 559.
29.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 711; Оп. 2. – 13.
30.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 1247.
31.    ДІМ. – НДА. – Оп. 3. – Од. зб. – 1.
32.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 399, 1004.
33.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 19, 31, 32, 37, 41, 44-46, 51-58 а.
34.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 573.
35.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 712-714.
36.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 1012.
37.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 781.
38.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 901.
39.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 572, 595.
40.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 673.
41.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 959.
42.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 960.
43.    ДІМ. – НДА. – Оп. 1. – Од. зб. 1052.
44.    Степаненко Н.О. Вотуми у збірці Дніпропетровського історичного музею // Скарби музеїв: Матеріали обласної наукової конференції до Міжнародного дня музеїв 2003 р. – Д., 2005. – С. 99.
45.    Степаненко Н.О. До питання про персонологічні сторінки формування колекції коштовностей Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького // Видатні особистості. Музейна персоналістика. [Матеріали обласної музейної конференції]. Випуск 10 – Д., 2008. – С. 237-243

Автор: Рошко М.В. — вчений секретар Дніпропетровського історичного музею

Джерело: Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворннцького) Вин. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц