Днепропетровский национальный исторический музей

Максим Горький на Катеринославщині

На Катеринославщині Максим Горький був двічі. Перший раз — мо­лодим і невідомим, вдруге — вже відомим письменником.
Перші відві­дини відбулися в квітні 1891 року, коли двадцятитрирічшй Олексій Пєшков подорожував дорогами Росії. Пізніше він писав: «…Майже два роки вештався по Росії, мов перекотиполе. Обійшов Поволжя, Дон, г Україну Крим, Кавказ, пережив неймовірно багато різних вражень, пригод…»
У літописі життя та творчості Горького, виданому АН СРСР, вказано маршрут по­дорожі письменника Україною. Дорога по Катеринославській губернії чомусь не вказана, але на карті подорожей Горького, створеній не без участі самого письмен­ника, видно, що з Кременчука шлях його лежав уздовж лівого берега Дніпра на Хор­тицю через Катеринослав.
Про цю подорож ми можемо дізнатися також з листа Горького В.І. Немировичу-Данченку, котрий для постановки п’єси «На дні» просив автора прислати фотографії та замальовки нічліжок і типів мешканців «дна». Олексій Максимович відповів: «Знімків нічліжки — немає, тільки типи; якби я жив у Нижньо­му, то мені нічліжку змалювали б… У Катеринославі — нічого задовільного Ви не зна­йдете, я знаю…» Ми не знаємо точно, скільки часу провів Олексій Максимович у Катеринославі й чим займався. Деякою мірою на ці запитання відповідають спогади драматурга Кос­тянтина Треньова в переказі одного з найстаріших дніпропетровських поетів Дмитра Демерджі:»У травні 1934 року до нас приїхав Треньов. Разом з літературною групою «Плавка» заводу імені Петровського здійснював поїздку пароплавом по Дніпру. На палубі ми, тоді молоді літератори, оточили Костянтина Андрійовича. Зайшла мова про Горького. «За декілька днів до поїздки, — розповідав Треньов, — я зустрівся з Горьким і по­відомив йому що їду до Дніпропетровська. Олексій Максимович позаздрив і сказав, що влітку 1891 року він пройшов усю Катеринославську губернію з півночі на пів­день. В Катеринославі намаявся — прийшов уранці без копійки в кишені. Подався в порт: там завше були потрібні дешеві робочі руки.
Поряд з портом — лісні склади. Бе­реги Дніпра завалені дошками, колодами, дровами. Снували сотні підвод. На воді ка­чалися плоти. Працював до вечора: вантажив підводи, витягав з води колоди і скла­дав у штабелі. Вранці досить широкою вулицею подався на базар — ходу кілька хви­лин. Базар великий, гамірний, але брудний». На базарі на зароблені копійки Олексій Максимович купив харч й «почимчикував» до Чорного моря. Це було поміж 15 черв­ня і 15 липня».
Пройшло 37 років, і проїздом з Харкова до Запоріжжя Олексій Максимович зупинився в Синельниковому Там його вітала делегація обласного центру та жителі міс­течка, котрі прийшли на перон.



Hosting Ukraine Проверка тиц