Днепропетровский национальный исторический музей

Залюбовський Григорій Антонович

Український письменник, фольклорист, етнограф, громадський діяч Григорій Антонович Залюбовський народився на Катеринославщині. У 1845 р. вступив до катеринославського повітового училища, в якому провчився лише рік. Після навчання дома у 1846 р. вступив до 2-го класу міської класичної гімназії, яку закінчив у 1852 р. Під впливом старшого брата студента-математика Харківського університету вступив у 1853 р. в той же університет на природничий факультет. Через рік, за браком коштів, залишив навчання і поступив на службу в Катеринославську палату громадянського суду канцелярським службовцем. Потім вчителював. Був наглядачем єврейської школи у Новомосковську, піклувався про відкриття недільної школи.
У 1862 р. Г. Залюбовський знову вступив до університету, тепер уже на філо­логічний факультет. Захопився народництвом, виявляв велику прихильність до свого рідного народу, його минулого й сучасного життя. Був одним із найактивніших і найдіяльніших членів гуртка студентів-українців із Катерино­слава, які організували у Харкові народний хор, виступали перед жителями міста, пропагуючи українську національну культуру та мистецтво, ходили навіть на заняття в університет в національному одязі. В руслі народницького руху займався видавництвом українських книжок, розповсюдженням їх по селах. У цей час починається його систематична діяльність як фольклориста й етнографа. Але у 1864 р. змушений був залишити університет і шукати посади. Через декілька років, у 1867 р., працював судовим слідчим в окружному суді Катеринослава, Ростова та інших містах. У 1875 р. був призначений слідчим у особливо важливих справах; у 1881 – вибраний почесним мировим суддею; протягом 1882 – 1896 рр. був членом катеринославського окружного суду, потім до кінця життя – дирек­тором місцевого товариства взаємного кредиту. Обирався гласним міста Катеринослава і земським гласним Новомосковського повіту. Був членом повітової й губернської шкільних рад. До 100-літнього ювілею Катеринослава був ініціатором відкриття міської громадської бібліотеки, організував збір коштів на її будівництво, сприяв виданню “Екатеринославского юбилейного листка” (1887). Понад 10 років обирався Головою бібліотечної ради. Його портрет довгий час прикрашав бібліотечний зал.
Г. Залюбовський стояв біля витоків зародження і становлення катерино­слав­ської преси, був членом редакції перших міських газет „Екатеринославский листок”(1882 – 1884; з 1884 по 1885 – “Днепр”), „Степь”(1885 – 1886), “Екатеринославские губернские ведомости”(1838 – 1918), “Екатеринославский юбилейный листок», в яких друкував свої фольклорно- етнографічні матеріали (“К заметке о “старом Екатеринославе”, “Екатеринославская публичная библио­тека”, “Про мертвяків. Про Палія. Про відьом. Оповідання з уст. Загадки”).
Г. Залюбовський – перший фольклорист Катеринославщини. Як фоль­клорист і етнограф розпочав свою діяльність ще в студентські роки (1861 – 1862) і не залишав улюбленої справи до кінця життя. Свою збирацьку роботу проводив переважно в межах Новомосковського та Павлоградського повітів. Судова служба ставала йому у великій пригоді. Будучи слідчим та членом суду, допитуючи звинувачених та свідків, він підмічав кожне нове, не чуване досі слово і записував його на окремій картці. Намагався робити це непомітно для спів­розмовника, записував цілі фрази, щоб занотоване слово було зрозумілішим.
Жодне з фольклористичних видань того часу не обходилося без участі Г. Залю­бовського, хоч зібраних воєдино своїх власних фольклорних записів так і не видав. Усі вони розпорошені по різних збірках різних авторів, де ім’я самого Г. За­любовського не завжди й згадується. Був обраний членом Південно-Західного відділу Імператорського Російського географічного товариства (Петербург: 1869 — 1870; Київ: 1873 — 1876). Записані Г. Залюбовським українські народні казки, пісні, легенди, прислів’я, приказки, загадки, ігри, лексичний матеріал увійшли до збірника М. Номиса “Українські приказки, прислів’я і таке інше”(1864; більше 700 одиниць, зібраних в одному Новомосковському повіті), семитомного видання “Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край” П. Чубинського (1872 – 1879), І-го тому “Исторических песен малорусского народа” (1874), підготовленого М. Драгомановим та В. Антоно­вичем, “Южнорусского словаря” К.Шейковського, “Читанки” Т.Хуторного, чотиритомного “Словаря української мови” (1907 — 1909) Б. Грінченка. Нена­друкованими залишилися праці “История Малороссии с 1320 по 1640 гг.”, “Исторические заметки по заселению Екатеринославского уезда” та ін.
Помер у 1898 р. Похований у Катеринославі.

Рекомендована література:

  1. Степовий В. Пам’яті Г.А. Залюбовського, українського етнографа Катеринослав­щини // Дніпрові хвилі. – Катеринослав, 1913. – №2. – С.17 – 21.
  2. Микола Биков. Григорій Антонович Залюбовський. 1836 – 1898. До портрета //Дніпрові хвилі. – 1913. – №9. – С.149 – 150.
  3. Памяти Григория Антоновича Залюбовского // Днепровская молва. – Екате­рино­слав. – 1899. – №2.
  4. Данилов В. Памяти Г.А.Залюбовского. – Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии. – Вып.5. – 1909.
  5. Іваннікова Л. Скромний трудівник на ниві фольклористики Г.А. Залюбовський (1836 – 1898) // Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І. Яворницького та 90-літтю ХІІІ Археологічного з’їзду. – Дніпропетровськ, 1995. – С.189 – 191.
  6. Залюбовський Григорій Антонович // Українська журналістика в іменах. – Львів, 1996. – Вип.3. – С.136 – 137.

Автор: Наталія Василенко, старший науковий співробітник музею «Літературне Придніпров’я»



Hosting Ukraine Проверка тиц