Днепропетровский национальный исторический музей

Запорізькі судові грамати XIV—XVI століть

Близько 1840 р. на острові Хортиці випадково було знайдено невелику залізну гармату. У 1842 р. Катеринославський віце-губернатор Д. В. Сафонов подарував її Одеському товариству історії та старожитностей. У звіті товариства за 1843 р. вона записана, як «залізна кована Запорозька гармата». 1969 р. гармату, яка на той час знаходилась у Одеському обласному історико-краєзнавчому музеї, передали Запорізькому обласному краєзнавчому музею, де вона зараз і зберігається. Довжина гармати 87 см, стволу — 58 см, його внутрішній діаметр — 60 мм. Ствол гармати скріплений шістьма залізними кільцями. Правило відламане. У середній частині до стволу прикріплений вертлюг для закріплення її на судні.
У 1846—1847 рр. подібна гармата знайдена на березі Дніпра біля міста Херсона. Вона теж потрапила до колекції Одеського товариства і зараз зберігається у Одеському історико-краєзнавчому музеї. Гармату було знайдено разом із зарядною каморою про що свідчить запис у «Звіті товариства» за 1848 рік: «…дві залізних кованих гармати (одна з них, знайдена на Хортиці раніше і була записана без уточнення, що ціла — Г.Ш.), з них одна ціла». З часом знахідку було розділено. Камора потрапила до Одеського музею східного та західного мистецтва, а 1947 р. її передано Херсонському обласному краєзнавчому музею, де вона зараз зберігається. Довжина гармати, знайденої коло Херсона, 82,5 см, довжина стволу 60 см, його внутрішній діаметр — 53 мм. Правило відламане. Ствол скріплений п’ятьма кільцями. Довжина камори до цієї гармати 18 см, а діаметр її отвору — 35 мм.
1872 р. з дна Дніпра біля острова Хортиці піднято ще дві залізних кованих гармати. Довжина однієї з них дорівнює 91 см, довжина стволу — 69 см, діаметр каналу ствола— 50 мм. Відсутні правило і задня та нижня деталі рами. Ствол скріплений восьма кільцями. Друга гармата має загальну довжину 87 см, довжина її стволу складає 64 см, діаметр каналу ствола — 55 мм. Ствол гармати скріплено шістьма кільцями. Правило відсутнє. Обидві гармати зараз зберігаються у Дніпропетровському історичному музеї ім. Д. І. Яворницького.
У 1923 р. таку ж залізну ковану судову гармату було витягнуто з Чорного моря біля острова Тендра. Вона особливо цікава тим, що знайдена разом з каморою у підготовленому для пострілу стані. У каморі зберігся незернований порох, забитий пижем з мотузка. Камору було закріплено у рамі казенної частини дубовим клином. У стволі збереглося ядро, за описом свинцеве. Гармату передали Одеському державному історико-археологічному музею. Зараз вона зберігається у Одеському історико-краєзнавчому музеї. Загальна довжина гармати разом з правилом 114 см, довжина стволу 64 см, внутрішній діаметр стволу 50 мм. Ствол гармати скріплений шістьма кільцями і має вертлюг.
Відомі й інші знахідки подібних судових гармат на півдні України. Вони датуються XIV—XVI століттями і відомі під назвою «бомбардель». На нашу думку, вони повинні розглядатись, як найраніші гармати, котрими користувалися запорозькі козаки.
Джерела свідчать, що переважна частина запорозьких гармат була іноземного походження. їх козаки захоплювали під час тих чи інших бойових подій. Але існували й інші шляхи придбання гармат. С. І. Мишецький записав переказ запорожців про те, що на початку XVIII століття: «…некоторые их казацкие рыболовы нечаянно на крымской стороне, в отмытом от полой воды береге реки Днепра, в урочище Карайтебень усмотрели одну пушку малую, и пришед об оной объявили кошевому, на что кошевой взяв несколько казаков, пришед оную пушку вырывать стали, и в том месте нашли их числом более пятьдесят; которые пушки взяв к содержали в одном зимовнике потаенно, не объявляя об них никому, опасаясь дабы татаре, от них, оных пушек не отобрали, а как пришли в подданство Росийской империи, то оные пушки раздали по своим казацким куреням, которые ныне у них, на их военных дубах, имеются».
Відомо, що у XIV—XV століттях басейн Чорного моря та нижнього Дніпра активно освоювався Генуєю. На нашу думку, саме з цим пов’язана знахідка запорозькими коза-ками на початку XVIII століття арсеналу залізних судових: гармат XIV — початку XVI століть.

Автор: Шаповал Г. І., кандидат історичних наук, директор Запорізького краєзнавчого музею.

Джерело: Вчений-подвижник: Життєвий шлях та літературна спадщина відомого на Придніпров’ї археолога, історіографа, краєзнав­ця та етнографа Д.І.Яворницького. (Матеріали науково-практич­ної конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження вченого). Дніпропетровськ, 1991. — 78 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц