Днепропетровский национальный исторический музей

Некрополь в селі Мар’янське Апостолівського району Дніпропетровської області: результати досліджень

3 12-го серпня по 30 вересня археологічна експедиція Дніпропетровського історичного музею під керівництвом Чурилової Л.М. проводила розкопки кількох курганів у селі Мар’янське Апостолівського району Дніпропетровської області. Паралельно з цим деякі чле­ни експедиції, а саме: науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею та автор звіту Старік О.В., инспектор Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей Тітов В.В., лаборант експедиції Просвєтов Д.С., студентка Криворізького педагогічного університету Вігільова К.Ф. проводили дослідження пам’яток козацької доби на території вказаного села.
Мар’янське роэташоване на правому березі Дніпра, по обидві сторони затоки Каховського водосховища. Село було засноване у ХVIII ст., як запорізький зимівник, біля річки Тернівки і спочатку мало таку ж назву. Можливо, що саме воно згадується в листі кошового Лаврентія Степаненка гетьману Скоропадському від 3 серпня 1710 р. Поступово поблизу села окремими групами почали осідати переселенці з Полтавщини та інших місцевостей. Згодом вони об’єдналися разом з Тернівкою в одне село — Мар’янське. Перша згадка саме про цю назву зустрічається в документальних джерелах 1787 року.
До пам’яток козацької доби на території сучасного села Мар’янське відносяться: фундамент церкви, зруйнованої в часи радянської влади; 3 некрополя з кам’яними хрестами козацького типу, розташовані на півдні, в центрі та на заході східної частини села. На кож­ному кладовищі — більше 150 кам’яних пам’ятників. Така кількість пояснюється значними покладами вапняку у балці Березнювата, яка знаходиться на північному заході села.
Досліджувальний некрополь розташований в центрі східної частини села. Деякі його поховання розміщені в межах архаїчного курганного могильника, який складається з шести візуально спостережених курганів, найбільший з яких мав майже 3 м заввишки (один із курганів скіфо-сарматської доби був розкопаний експедицією Дніпропетровського історичного музею у 2002 р.). Загін дослідників складався з наукового співробітника музею Старіка О.В., лаборанта експедиції Просвєтова Д.С., студентки Вігільової К.Ф. Мета дослідження полягала у фіксації та опису кам’яних хрестів ХVIII-ХІХ ст., що дозволило б уточнити час виникнення села, висвітлити деякі події з його історії, провести генеалогічні пошуки.
Методика дослідження кладовища була стандартною. 3 метою по­казу топографічної ситуації на участку першочергово була зроблена топографічна зйомка, яка дозволила скласти план некрополя із зазначенням його меж, відстані між меморіалами та їх положенням стосовно рівня землі. Після цього кожен хрест позначався аркушем паперу з його особистим номером. Далі поступово проводилась графічна, а для найбільш виразних надгробків, і фотографічна фіксація.
Слід також звернути увагу на незадовільний сучасний стан некрополя: на ньому продовжують ховати небіжчиків, до хрестів прив’язують кіз та корів. На території кладовища та навколо нього лежить значна кількість невеликих уламків хрестів, за якими неможливо встановити форму над­могильного пам’ятника. Деякі меморіали були використані місцевими жителями для господарських потреб (вмуровували в фундамент, огоро­жу тощо). Під час доослідження некрополя у жовтні 2002 р. було зафіксовано зникнення кількох ще не вивчених хрестів. Мар’янське кладовище потребує термінових заходів по огородженню його території, реставрації надмогильних пам’ятників.
Таким чином, 172 надмогильні пам’ятники поділяються на наступні види: трилисний (72 зразка); грецький (32 зразка), мальтійський (17 зразків), подвійний (16 зразків), округлий (11 зразків), розширений (4 зразка), складний (3 зразка), латинський (3 зразка), шестикінцевий (2 зразка), рotent (2 зразка), ієрусалимський (2 зразка), обеліск (1 зразок), плита (1 зразок). Довжина надгробків коливається від 24 до 103 см, ширина -від 24 до 121 см, товщина — від 8 до 33 см. Більшість пам’ятників датуються за написами XIX ст.,але, на думку автора, 29 хрестів за своею формою можуть належати до ХVIII ст., тим більше, що на сусідньому кладовищі є меморіали з епітафіями саме цього часу. Із загальної кількості поховань 48 — чоловічі, 30 — жіночі, 4 — дитячі (грунтуючись на епітафіях), 3 хреста встановлені над спільними могилами.
За прізвищами похованих можна з’ясувати національність та родинні зв’язки небіжчиків. На некрополі поховані родини Рябко, Логвин, Ткач, Скрипник, Заскалько, Захарченко, Жовтоштань, Маляр, Босий та ін. Нащадки деяких із них і досі мешкають в селі. Певні епітафії дають змогу отримати інформацію з історії Мар’янського. Наприклад, із напису на 170-му хресті дізнаємось, що в селі існували державні селяни, шо підтверджується письмовими джерелами.
Переважна більшість меморіалів мають ті чи інші пошкодження, лише 69 надмогильних пам’ятників знаходяться у задовільному стані.
В наступному польовому сезоні планується дослідження більш західного некрополя с.Мар’янське.

Автор: Старік О.В. — с.н.с. відділу археології ДІМ

Джерело: Старік О.В. Некрополь в селі Мар’янське Апостолівського району Дніпропетровськоі області: результати досліджень // Скарби бузеїів: збірник статей. Матеріали обласної наукової конференції до Міжнародного дня музеїів 2003 р. — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005. — 156 с.



Hosting Ukraine Проверка тиц